У Києві почалося Євро: політичний присмак, позитив від європейців і брак туалетів у фан-зоні

Суспільство
9 Червня 2012, 11:24

Для іноземних фанатів Євро у Києві, певно, починається з вокзалів – для кого із залізничного, для кого – з повітряного. Так чи інакше, однак більшість іноземних гостей прибуває до України саме цими шляхами. Перші, кого зустрічають іноземці – волонтери. Такі собі активісти доброї волі, що безкоштовно погодилися допомагати в організації чемпіонату.   Щоправда, надати поміч молоді хлопці та дівчата можуть лише словами – зорієнтувати в місті, показати на мапі визначні місця, у крайньому випадку – викликати таксі.

«Ми маємо надавати іноземцям мовну підтримку. Якщо їм знадобиться допомога, ми можемо їм щось підказати, трохи розповісти про готелі, можливо – визначні місця тощо. Також можемо помогти, якщо касири не розмовлятимуть англійською», – розповідає Олена, черговий-волонтер на Центральному залізничному вокзалі Києва. Дівчина вдягнута в зелену футболку з написом «Волонтер» англійською, в руках тримає злегка потяганий англо-український розмовник.

Диво, але визначні місця добровольці показували лише у брошурці-гіді, який спеціально під Євро випустили для іноземців. У дівчат був один-єдиний примірник на весь стенд.

«Ви знаєте, певно що для іноземних гостей ці книжечки поки не завезли. Хоча, хтозна, може вони вже з’явились у центрі», – каже Дарина, волонтер.

За дві години спостережень побіля стенду не з’явилося жодного іноземця. Дівчата розмовляли одне з одним, жартували. Час від часу до них підходив перевіряючий, нагадував про їх обов’язки та знову зникав. І все починалося спочатку. На фоні було чути оголошення про запізнення потягів із різних міст і містечок України, за спиною весь час бубоніли таксисти-«грачі», пропонуючи власні послуги наївним іноземцям.

А тим часом на Майдані очікували… ні, не на відкриття фан-зони Євро. На акцію Коаліції учасників Помаранчевої революції. Під Головпоштамтом зібралося багацько теле- і фотокамер, поряд – загін «Беркуту». Іноді повз пробігали дядьки у цивільному, з раціями в руках. Врешті, через півгодини очікування акція почалася. Навпроти куполу підземної частини ТЦ «Глобус» двоє чоловіків підняли біле простирадло з невеличким віконечком-решіткою та прапором Євросоюзу за ним. Третій – озвучив вимоги до влади. Через 30 секунд після початку простирадло розірвали і… все. Акція закінчилася. На обличчях перехожих та журналістів застигло здивування. КУПРівці виправдовувалися – мовляв мала бути повноцінна акція, однак «погані міліціонери» затримали лідера руху і все довелося відмінити.

Між тим, поряд відкривали фан-зону. Маршем пройшли малі футболісти, слідом протягли велику копію свищика-«Зозулиці». На сцені розпинався ведучий в очікуванні посадовців із КМДА. Присутнім, щоправда, було байдуже. Під сценою зібралося заледве півтори тисячі осіб. Більшість гуляли Хрещатиком.

А там на гостей очікували найрізноманітніші палатки та продавці: фан-магазини,   пивні  діжки тощо. Ціни, однак, демократичністю, як для українців, не відрізнялися – попити води можна за десяток гривень, різні види бутербродів стартують від трьох десятків національної валюти. Звідусіль чутно російсько-українську говірку. Зрідка проскакує «акання» росіян, ще рідше – англійська чи німецька. Охорона вибірково перевіряє відвідувачів – огляду піддають особисті речі: сумки, сумочки, рюкзаки тощо. Вздовж усього Хрещатика встановили «безпечні урни» для сміття – поліетиленові сміттєві пакети, закріплені на металевих кільцях. Власне, вся безпека.

 Ближче до вечора вся увага присутніх переміщується до загону з київським «віщуном» – свинею Фунтиком. Українцям давно не давала спокою слава восьминога Пауля, тож наші співвітчизники вирішили завести свого оракула.

«Це ж свиня! Це справжня здоровезна свиня!» – кричать нідерландці з-за спин вітчизняних фанів.

Читайте також: Що думають шведські вболівальники про Київ

«Ти подиви, вони замість восьминога Пауля свиню завели. Це досить мило», – стиха говорить англійською до своєї супутниці чоловік у костюмі.

Свинка, однак, на натовп уваги не звертала. Кабан тихенько спав собі у загоні, зрідка дригаючи ратицями. Організатори з такою позицією тварини не погодилися. Фунтика терміново розштовхали, поставили перед ним дві миски з кукурудзяними пластівцями та прапорцями країн. Свинятко із радістю з’їло спочатку пластівці з однієї миски, потім – з іншої. Та ж історія повторилася з наступним «віщуванням». Власники 400-кілограмового оракула запевнили, що прогноз готовий – у матчі Польща-Греція має перемогти польська збірна(тут він схибив), у двобої росіян та чехів має виграти Росія(цим він виявив не якусь там політичну симпатію, а справжні здібності прогнозиста). Щоправда, організатори нагадали – прогноз є жартівливим, відтак – не варто серйозно його сприймати.

Чим ближче до відкриття Євро – тим більше іноземців на головній вулиці країни. Розтягуються на всю проїжджу частину вболівальники із Бразилії, танцюють у колі злегка п’яні нідерландці, збираються до шведського куточку шведи.

«Ми прилетіли до України вчора із Бразилії. З аеропорту до Києва дісталися дуже швидко. Атмосфера у місті просто чудова. Вчора ми були на екскурсії в місті, бачили багато чудових історичних пам’яток – собор Святої Софії, Михайлівський собор, міністерство, міністерство… одним словом якесь міністерство поряд із ним. Ми зупинилися у хостелі. Поскаржитися немає на що – персонал щирий, привітний, складається з українців. Щоправда там головний менеджер з Німеччини. Хоча у вас тут загалом чудові люди», – розповідають Деніел та Родріго, уболівальники з Бразилії.

«Я встиг побачити Михайлівський та Софійський собори, Олімпійський стадіон. Загалом – багато місць. Олімпійський стадіон, до речі, виглядає досить непогано, насправді. Сподіваюся я зможу побачити там фінальну гру. А загалом все дуже добре – нічого поганого пригадати я не можу в принципі», – розповідає Роб з Нідерландів.

«Щось негативне? Не можу пригадати. Ми прилетіли в Україну позавчора, зупинилися у готелі на Жилянській. Встигли відправитися в круїз Дніпром, побували на Михайлівський та Софійський площах. Також ходили центром міста, бачили багато історичних пам’яток. Також бачили університет Шевченка, Оперний театр, стадіон Динамо. Олімпійський, щоправда, спостерігали здалеку», – діляться враженнями фани з Німеччини та Великої Британії.

«Знаєте, я сюди добирався своїм ходом, на машині, – розповідає Олександр із Росії, – єдиний прикрий інцидент стався по дорозі до Києва – нас зупинив ДАЇШник, однак ми з ним поговорили, він нам підказав напрям руху й навіть не взяв грошей».

Тим часом на таймері, що відраховує час до початку Євро, залишається хвилина. Навпроти електронного табло зібралося кілька десятків народу – фіксувати історичний момент на камери. Останні 10 секунд площа відраховує вголос. Коли ж починається футбольний поєдинок між збірними Польщі та Греції – таймер зупиняється. Площа аплодує та відправляється дивитися футбол.

Екрани розчарували. Ні, до найбільшого телевізора Майдану претензій жодних. А от менші полотнища Хрещатика засмучують – то зображення раптово розбивається на величезні квадрати, то картинка із відставанням від коментатора на 6-10 секунд транслюється, то взагалі зникає звук. Фанати час від часу вигуками вимагають виправити ситуацію. Тоді магічним чином картинка і звук вертають до норми і люди знову заходяться запекло уболівати. Особливо за друзів-поляків – розфарбовані у кольори українських та польських прапорів вітчизняні любителі футболу підстрибують, коментують , аплодують, супроводжуючи все відбірною лайкою.

Під час перерви у грі в секторі шведів раптом почали співати гімн України. Наші фанати, добряче прийнявши, вирішили показати шведам український патріотизм. Іноземці аплодували стоячи. Згодом тут же, на майданчику іноземних гостей, групи підтримки збірних почали перегукуватися одне з одним. Над вулицею здійнявся неймовірний лемент.

Такий же лемент, однак з іншої причини, стояв поряд із туалетами. Їх, як завжди, на всіх не вистачило. Найнепідкупніші у світі черги до вбиралень зміїлись десь із глибини приміщень гігієни аж на вулицю. Тут було чути абсолютно всі мови – і англійську, і німецьку, і французьку, і російську, і українську. Пиво лилося рікою. У перервах між матчами відвідувачі офіційної фан-зони дудлили алкогольні напої. Особливо винахідливі проносили власне спиртне у паперових стаканах з МакДональдсу. Сутеніло.

Власне, фан-зона у Києві не пустувала аж до закінчення останнього матчу дня – Росія-Чехія. Любителі найпоширенішого у світі спорту дивилися за грою, з криками підіймаючи руки до неба (чи то екранів моніторів – у кого як) у найнапруженіші моменти. Кожен забитий м’яч організатори супроводжували невеличким залпом феєрверку, що лише додавало в емоціях уболівальникам.

Люд почав розходитись аж після останнього свистка арбітра. Адепти футболу, збившись у групи, тягнулися до станцій метро, обмінюючись враженнями. Персонал фан-зони почав прибирання та підготовку до дня завтрашнього: люди у помаранчевих жилетах виносили урни зі сміттям, де-не-де підмітали тротуари. Навпроти будівлі КМДА, у своєму загоні, мирно спав віщун Фунтик. Євро стартувало.