15 грудня 2024 року федеральний архів Німеччини передав міністру іноземних справ України Андрію Сибізі та керівниці Довженко-Центру Олені Гончарук шістьох кінострічок 1919-1940 років, які належать до української культурної спадщини. Однак, ця подія не набула широкого розголосу, вірогідно, через те, що найстарша стрічка, 1919 року – це, насправді, кінострічка російської білогвардійської пропаганди про «визволення Києва» військами Денікіна та звірства ЧК у Києві та Харкові. Вочевидь, саме тому про цю подію немає відомостей в офіційних пабліках.
У федеральному архіві Німеччини мають зберігатись кінострічки 1918 року – створені під час перебування німців в Україні, та, зокрема – у Києві, з гетьманом Павлом Скоропадським та військовими парадами. Але, на жаль, така відеохроніка українській стороні не була запропонована.
Стрічка 1919 року з назвою «Більшовицькі звірства XXI століття. Серпень 1919 року або дні терору Києва» одночасно була розміщена на сайті федерального архіву Німеччини, а відтак із нею може ознайомитись будь-хто: Die Bolschewisten-Greuel vom 21. August 1919 oder Kiews Schreckenstage (1919) (Archivtitel)
Це, насправді, унікальна кінохроніка, однак вона потребує критичного підходу та ретельних коментарів. Оскільки вона була створена на замовлення так званого ОСВАГу («Осведомительное агентство» російською мовою) – відділу пропаганди білогвардійської армії. Про цю кінострічку було відомо й раніше: по-перше, вона згадується у спогадах про події 1919 року, оскільки в той час демонструвалась у кінотеатрах, по-друге, окремі епізоди з неї, у гіршій якості, вже є у мережі інтернет. Але в гарній якості й у повному обсязі ця кінохроніка викладена вперше.
Практично до всіх епізодів кінострічки 1919 року в мене є цікаві документи, матеріали та спогади. До того ж, з неопублікованими свідченнями одного з героїв стрічки – слідчого з особливо важливих справ Міляшкевича, який розслідував справу злочинів ЧК, мені вдалось познайомитись іще 25 років тому. Але вони так і лежали у творчій «шухляді» – в очікувані на додаткові дані й ілюстративний матеріал. І ось, цей матеріал і з’явився у вигляді унікальної кінохроніки з федерального архіву Німеччини.
Титульний аркуш до кадрів з російським прапором на Хрещатику
Передусім слід сказати про кадри, що зображають буцімто зустріч киянами з російським прапором білогвардійців. На хроніці, що підписана «Встреча первых отрядов Добровольческой армии генерала Деникина со спасительным трехцветным знаменем», ми бачимо юрбу святково вдягнутих людей, які ходять Хрещатиком з одним (!) російським прапором. Звісно, одразу спадає на думку, що це – події 31 серпня 1919 року, коли українські війська та білогвардійці зустрілись у центрі міста. Не вдаючись до подробиць цієї події, яка висвітлена вже у багатьох публікаціях, зазначимо, що українці рухалися до Думської площі (нині – Майдан Незалежності) збоку Бессарабки, а білогвардійці спустились на неї по Інститутській вулиці.
Читайте також: Учитель чорношличників
Юрба народу на розі вул. Хрещатик та Лютеранської (нині будинки не існують)
На кадрах хроніки чітко видно вивіски на будинках та характерні особливості їхньої архітектури. Нині навіть у мережі інтернет – надзвичайно багато фото старого Хрещатику. Отже, співставлення фото та кінохроніки дає беззаперечні докази того, що юрба з прапором знаходиться на розі вулиці Хрещатик та Лютеранська та поступово рухається вбік Бессарабки. Причому, завдяки величезному балкону готелю «Бель-Вю» (вона ж «Савой») на останній кадрах ми безпомилково можемо стверджувати, що зйомка велась з будинку №36, якого зараз не існує. Нині на місці цього будинку та готелю «Бель-Вю» знаходиться будівля Київської міської державної адміністрації. Отже, якби це дійсно відбувалось 31 серпня, то зображені на ній люди мали б рухатись на зустріч українським військам…
На передньому плані – балкон готелю «Бель-Вю» («Савой»)
Крім того, святковий одяг, не притаманний для мешканців міста, яке щойно перебувало у руках більшовицької сірої маси, коли кожний охайно вдягнутий киянин розглядався, як «буржуй», наводить на думку про те, що це – якась інша подія. Аналіз цих кадрів свідчить, що на них – не події 31 серпня, а зображення якогось іншого дня.
«Тот, кто не будет иметь завтра трехцветного флага, тот не с нами» — оголошення з російських газет Києва 20 вересня 1919 року
І дійсно: у київських газетах того часу зберігаються докладні репортажі про проведення у Києві 21-го вересня 1919 року так званого «Дня русского флага». І він проводився саме на Хрещатику, причому епіцентром цієї події був будинок №42. Отже, за події 31 серпня у кінохроніці насправді видано захід, який відбувся на Хрещатику пізніше – 20 вересня 1919 року.
Буцімто «перша група офіцерів», хоча насправді у машині – переважно якісь юнаки без жодних знаків розрізнення, а праворуч – статист, що фігрує й на інших кадрах кінохроніки
Також є зауваження й до кадрів, що названі «Первая группа офицеров». Юні хлопці – хто в погонах, хто – без (що досить дивно для офіцерів-білогвардійців), сидять в автомобілі. Але, з історичних джерел добре відомо, що першими білогвардійцями були вершники – полковник Стессель (на білому коні), а потім – генерал Брєдов з почотом з офіцерів старшого віку, а також кубанських козаків. Але, що головне, праворуч від автомобіля ми спостерігаємо людину у військовій формі, без кашкета та погонів, водночас – з мініатюрним білим георгіївським хрестом на грудях, яка фігурує й на інших кадрах хроніста – біля будівель, де знаходились органи ЧК. У цьому епізоді цей лисуватий дядько штовхає машину, в іншому – стоїть на розі вулиці Інститутської та Садової, в третьому – крутиться у центрі кадру, коли знімається будинок Всеукраїнської ЧК. Отже, це – спеціально найнятий статист, а відтак зйомка з «первой группой офицеров» – постанова.
Міська дума та перед нею – складена вогнепальна зброя. Не виключено, що це були рушниці, які перед тим склали підрозділи Української Галицької армії
Й лише достовірною є дійсно цікава сцена біля міської Думи, над якою повіває російський прапор, а попереду юнак у британській формі та екзотичній англійській касці охороняє купу рушниць. Але, зрештою, ця сцена могла бути знята у будь-який час упродовж початку вересня.
Цікаві київські підлітки оглядають незвично одягнутого у британську військову форму юнака-білогвардійця
На останок розповіді про білогвардійську пропаганду слід навести ще один цікавий кадр – вагон ОСВАГу, обклеєний різноманітними плакатами, серед яких виділяється група листівок з написом: «Сегодня утром Киев занят». Тобто, у цій листівці використано саме слово «занят», а не «освобожден», що досить характерно для оцінки білогвардійської пропаганди своєї ролі та значення серед населення України загалом та Києва, зокрема.
Вагон відділу пропаганди білогвардійців з листівками «Сегодня утром Киев занят»
Продовження буде