У Криму відкрили меморіал жертвам депортації кримських татар

18 Травня 2011, 07:51

Імам прочитав дуа (молебень) за загиблими і тими, хто не повернувся до Криму з місць заслання.

Голова Меджлісу Мустафа Джемільов відзначив, що відкриття меморіального комплексу є внеском в історію кримськотатарського народу, а також загальним боргом перед тими, хто трагічно загинув у роки депортації.

Джемільов подякував всім, хто вніс свій внесок у виготовлення і установлення монумента, тим самим увічнивши пам`ять співвітчизників, односельців і рідних.

Нагадаємо, 18-20 травня 1944 року, працівники НКВС провели депортацію за рішенням Державного комітету оборони, підписаним керівником СРСР Йосипом Сталіним. Причиною виселення називалося дезертирство кримських татар з Червоної армії, співпраця з німецькими окупантами і розправи над радянськими партизанами.

За різними даними, було депортовані від 183 до 188 тисяч кримських татар. Значна частина – до Узбецької РСР. У роки Великої Вітчизняної війни з Криму виселили також кримських німців, вірмен, болгар і греків.

Масове повернення татар на півострів розпочалося наприкінці 80-х – на початку 90-х років.

1989 року Верховна рада СРСР прийняла декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що піддалися насильницькому переселенню, і забезпечення їх прав».

З 1993 року в Криму 18 травня відзначають як День пам`яті жертв депортації.

У кримській автономії на даний час живуть 1,9 млн. осіб, з них більш як 265 тисяч – татари. Ще мінімум 100 тисяч кримських татар хотіли б повернутися на півострів.

Як повідомлялось, політичний 2011 рік у відносинах між кримськими татарами та владою розпочався з ультиматуму голові Меджлісу кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву з боку глави уряду АРК Василя Джарти, який вимагав від кримських татар добровільно звільнити земельні ділянки, оскільки самозахоплення заважають соціально-економічному розвитку регіону і є дестабілізуючим чинником міжнаціонального порозуміння.

Водночас, Асоціація захисту репресованих народів, що базується в Німеччині, висунула кандидатура Мустафи Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру.

У відповідь Джемілєв зауважив, що Джарти має звертатися з такою пропозицією до оновленої Ради представників кримських татар при президентові України, в якій більшість становлять кримські татари з опозиційних Меджлісу організацій.