Родзинка бенді – хокею з м’ячем – у тому, що він примудрився від двох «пращурів» узяти все найкраще. З футболу запозичив розмаїття тактичних схем і широкі можливості маневрування на полі, з хокею – блискавичний темп. Від себе ж додав джентльменські правила й акцент на індивідуальності гравця.
Нині Міжнародний олімпійський комітет розглядає шанси бенді ввійти до програми зимових ігор. Аргумент «проти» у деяких спортивних функціонерів лише один: немає у футбольно-хокейній мішанці нічого особливого. Натомість прихильники наголошують на цілком протилежному: цей вид спорту динамічний, швидкісний, естетичний, а відтак – і самодостатній.
У гонитві за Олімпіадою
Не останній за вагомістю чинник – бенді наразі розвивається на всіх континентах. Щойно у Швеції добіг кінця Чемпіонат світу, на якому тріумфували господарі турніру. На планетарній першості теоретично могла виступити й синьо-жовта збірна, яку Міжнародна федерація бенді планувала занести до списку учасниць. На заваді стала неукомплектованість вітчизняної команди, тож і дебют довелося відкласти.
Мало того, українських хокеїстів лише починають учити правил нової гри. В межах проведення шведського Чемпіонату світу відбувся також усесвітній конгрес, на якому побували й керманичі українського хокею з м’ячем (2008 року українці вступили до Міжнародної федерації бенді). Зі Скандинавії наші функціонери привезли методички й тепер навчатимуть азів бенді майбутніх українських чемпіонів. Невдовзі Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту офіційно має зареєструвати появу нового виду спорту.
Гра за правилами
Чим бенді відрізняється від гри «справжніх чоловіків»? По-перше, на льодовому майданчику ми не бачимо «неперевершеної п’ятірки» й воротаря – кожна команда виставляє на матч по одинадцять гравців. Проте тісняви не передбачається: від звичайної хокейної ковзанки завдовжки близько 50-60 м та завширшки 30 м льодове поле для бенді більше вдвічі – 110 х 65 м.
Кількість учасників та розміри майданчика – це футбольний спадок. Від гри Пеле бендисти також перейняли тактичні схеми. Кожен гравець має амплуа: воротар, захисник, півзахисник та нападник. Спортсмени запевняють, що приводів для розмірковувань тут більше, ніж у хокеї. Принаймні, ширші перспективи для тактичних цікавинок, завдяки яким можна перехитрувати суперника.
Як і у футболі, коли опонент нехтує правилами, судді мають право нагороджувати порушників жовтими та червоними картками. Володар «гірчичника» сідає на лаву запасних на дві хвилини, а за червону картку команда до кінця гри залишається в меншості. Втім, за дрібні фоли учасників карають також штрафними ударами. Такого в хокеї з шайбою ви не побачите.
Гра триває два тайми по 45 хвилин. Бендисти користуються доволі незвичним м’ячем: за розмірами він нагадує тенісний, але зроблений із пластику, спеціально обважнений та пофарбований у яскравий колір.
Адепти нового виду спорту, перш за все, мають бути жвавими, як біси вночі. Діють вони здебільшого індивідуально, ніж командно. Гра виглядає так: гравець отримує м’яч на своїй половині поля, набирає високу швидкість і мчить аж до штрафного майданчика суперника. В центральній частині поля ніхто не наважиться відібрати у нього м’яч, бо, на відміну від хокею, в бенді не можна навіть торкатися суперника.
Зазвичай оборонці зустрічають форварда на підступах до штрафного. І починається найцікавіше: одна команда гуртом обороняється, інша – намагається забити гол. Причому нападники не мають права перетинати лінію штрафного майданчика опонента. М’ячі залітають лише з-за межі десятиметрової лінії. Під час виконання пенальті гравець не має права сильно бити м’ячем – він, так би мовити, технічно кидає м’яч і пробує перехитрувати воротаря. Кіпери тільки відбивають м’яч, але брати його до рук їм зась. Стражі воріт не оснащені ключками – цією «зброєю» з дугоподібним, а не по-хокейному прямим, гачком користуються лише польові гравці. Всі учасники матчу захищені хокейними шоломами.
Практика російського чемпіонату з бенді свідчить, що матчі, як правило, завершуються з хокейними рахунками. 4:3, 3:2, 5:4 – це найпопулярніші цифри на табло.
Підготовку розпочато
Першочергове завдання нашої федерації – створити збірну. Торік федерація закликала хокеїстів спробувати свої сили в новому виді спорту. Гравці одержали шанс зловити золоту рибку в каламутній воді, адже вважається, що в бенді легше досягнути вагомих успіхів, аніж у хокеї, в якому Україна вже давно зірок з неба не хапає.
Тренерський штаб переглянув кандидатури 68 хокеїстів і відібрав 20 виконавців. Про гру з шайбою тепер вони повинні забути – одразу на двох стільцях їм всістися не дозволять. Усі спортсмени пройшли навчально-тренувальний збір у Білорусі, вивчають правила, врядигоди тренуються в хокейній «коробці» й сповнені бажанням зіграти перший товариський матч. Між вітчизняною та Міжнародною федерацією досягнуто домовленості: за один рік ми награємо склад і вже на Олімпійських іграх у Ванкувері 2010 року братимемо участь у показових виступах.
Процес підготовки розпочато. Цілком імовірно, що вже найближчим часом українцям не треба буде шукати притулку в сусідніх країнах і вони зможуть тренуватися в Києві. В столиці нині не функціонує льодовий стадіон зі штучною ковзанкою. На цьому місці планують звести перший майданчик для хокею з м’ячем.[1128]
КОМЕНТАР
ВІТАЛІЙ МАКОВЕЦЬКИЙ
Віце-президент Федерації бенді в Україні
Чемно й інтелігентно
Після того як в Україні з’явиться спеціальний майданчик, чимало хокеїстів мігрують до бенді. Майданчик – нагальна потреба: на своєму коневі як хочеш – так і їдеш. Сподіваємося, батьки залюбки приводитимуть дітей на тренування. До того ж, це дешевше задоволення, ніж хокей: лише на спортивній амуніції можна суттєво заощадити, адже бендистам треба мати мінімум захисних засобів. На відміну від хокею, в нашому виді спорту не конче необхідно бути кремезним. У бенді можуть грати худорляві хлопчаки. Головне – міцно стояти на ковзанах і бути прудким. Силової боротьби тут узагалі немає – ми граємо чемно й інтелігентно. Проте на величезний бум не розраховуємо. Що не кажіть, але належні умови в Україні створять не скоро. Сьогодні головне – популяризувати цей вид спорту й створити боєздатну команду. Даю 99% гарантії, що у Ванкувері Україна гратиме в показовому турнірі. А як усе складеться, то на Олімпіаді 2014 року в Сочі й бенді буде в офіційній програмі, й наша збірна там гратиме. Цього року ми запланували провести два закордонні збори – в Росії та Угорщині. Там проведемо декілька товариських поєдинків.