Як тільки виходите із харківського вокзалу назовні, то вас зустрічає білборд із зображенням Геннадія Кернеса «Возвращайтесь. Мы Вас очень ждем». Таких білбордів в центральній частині міста можна побачити кілька. Як стверджують місцеві активісти, мер керує містом навіть з лікарняного ліжка. Один із лідерів харківського Євромайдану, журналіст Володимир Чистілін, каже, що Геннадій Кернес має право електронного підпису, тому може візувати усі необхідні документи, перебуваючи за кордоном. За словами харківської правозахисниці Вікторії Бабій, у харків’ян спершу були серйозні побоювання щодо того як виглядатиме ситуація в місті, але наразі таких острахів немає.
У суботу, 17 травня, в Харкові відбувся другий етап круглого столу національного порозуміння. Сама дискусія видалася «жаркішою», ніж під час такої ж події у Києві. Мабуть посприяло побажання представника ОБСЄ, знаного німецького дипломата, Вольфганга Ішингера, який закликав «гострити слова, а не мечі» у цьому конфлікті.
Під час круглого столу у представників як харківського Євромайдану, так і Антимайдану, була можливість висловити власну позицію. Олег Закапко із харківського Євромайдану зауважив, що є дискусія про те, що влада не чує «сепаратистську» сторону Сходу, але влада так само не чує і проукраїнське населення на Сході. Зокрема, він звернув увагу на те, що депутати не приїздять у власні округи, нічого не робиться для розвитку та підтримки української мови. За словами активіста меню у ресторанах Харкова можна знайти російською та англійською, але не українською. Проте, Арсеній Яценюк, перевіривши мову меню готелю Kharkiv Palace, де відбувалася дискусія, сказав що такої проблеми немає.
Читайте також: Особливості Майдана у Харкові
«Ми підтримуємо, не критикуємо нову владу дуже серйозно», – каже Чистілін про новопризначеного ОДА Ігора Балуту, проте, за його словами, поки нова влада відкидає всі їхні пропозиції. Часто доводиться утримуватися від проведення якихось заходів, аби «не провокувати» іншу сторону саме зараз. Проте, на думку, Чистіліна нинішній очільник Харківщини надто слабкий. Він – людина Авакова і останній все й вирішує. Активісти також погоджуються, що сепаратисти зараз доволі деморалізовані у Харкові, оскільки не мають ватажків: ті, або втекли на Донбас, або просто відсиджуються. Проте, як зауважила Вікторія Бабій, вони займаються тим, що публікують списки активістів Євромайдану та їхні адреси. Поки це не мало ніяких наслідків, але сам факт свідчить про те, що є люди , які передають їм ці списки.
Під час круглого столу іноді видавалося, що першому президенту Кравчуку вдавалося ефективніше відстоювати позицію нинішньої влади, ніж самому прем’єр-міністру Арсенію Яценюку. Леонід Макарович почав із розвіювання міфів про захоплення влади представниками одного регіону. За його словами, до його президентської Україною 60 років не керували представники Західної України.
Перепалки почалися вже від початку, коли слово взяв голова Луганської обласної Ради, представник Партії Регіонів Валерій Голенко. На його думку, референдум у його області був легітимний і проголосувала саме стільки громадян і саме так, як оголосили сепаратисти. Він знову нагадав, що вони це зробили, щоб їх почули. «Чому б цей референдум не визнати?», вважає Голенко. Більш «агресивним» видався його колега по партії із Луганської обласної ради Андрій Черкасов. Його надто ображала риторика характеристики тих, хто носить так звані «георгіївські стрічки». Він вирішив нагадати, що це ще й «колір тигра». На фоні цих своїх однопартійців Михайло Добкін виглядав дуже стримано.
В цілому, вийшла дивна промова у луганських регіоналів. Перевершити їх потім зміг хіба представник «Антимайдану» Володимир Алєксєєв, який цитував уривок нібито із «Ідеї та чину» (щоправда не уточнив, із якого саме видання, адже цей журнал ОУН виходив протягом чотирьох років) і приписав той уривок Степану Бандері, де він нібито відносить український рух до фашистських. Перший президент, який, вочевидь, забув вимкнути мікрофон, пожалівся на цю промову словами: «Що Росія робить з головами!», а потім вже, як контраргумент Алєксєєву зазначив, що «нема партії імені Бандери». Разом з тим вступившись за український прапор. Він також звертався до представників Луганщини: «При чому український прапор до нинішньої влади? Навіщо вбивати людей за український прапор»
Читайте також: Чи хочуть харків'яни кримського сценарію?
Про необхідність реформування міліції і активісти і політики говорять давно, проте поки в цьому напрямку не було зроблено конкретних дій. Згадали про це і під час сьогоднішнього круглого столу. Особливо, болісно цю проблему відчували в Харкові. Проте, як зазначила Вікорія Бабій, 9-го травня міліція була дуже активною у забезпеченні порядку на вулицях. Хоча активістка має сумнів, чи була це саме харківська міліція.
Наразі, за словами активістів, у лікарнях Харкова досі перебувають близько 200 активістів. Дехто із них із важкими травмами. Є проблеми у розслідуванні їхнього побиття, оскільки, за словами Бабій, міліція фіксувала ці злочини не як побиття, як участь у бійці, що є радикально іншим і додає правозахисникам додаткової роботи
Під час круглого столу учасників просили висловитися щодо того проекту децентралізації, який їм надали, хоча дехто, як от Вадим Новинський, пропонували свої проекти . Варто зазначити, що обидва екс-президенти доволі жорстко реагували на ідею федералізації, яка так чи інакше виникала.
«Скажіть, а чого Росія не йде таким шляхом, який нам пропонує? Там жорстка вертикаль, а назва федерації є», – наголошував екс-президент Кучма. «В світі нема прикладів, щоб федеральна держава утворилася згори. Скажіть, де федералізацію проводили згори. Одна Росія, за рахунок завоювання територій. От представник Німеччини, він Вам може лекцію з цього приводу», – не припиняв він, киваючи на посла Ішингера.
Читайте також: Харків український
Що ж до думок місцевого населення, то важко говорити щодо підтримки ідеї федералізму чи сепаратистських настроїв без конкретних соціологічних даних. Суботнє місто нічим не насторожувало, навіть більше – воно надихало на позитивні думки – на вулицях грали музики, музеї відкрили свої двері звечора і на цілу ніч, а на площі Свободи коло пам’ятника Леніну кружляв велосипедист із велетенським синьо-жовтим прапором. Місто жило своїм життям і тільки посилені засоби безпеки підказували, що щось тут все таки не так. Чи так воно й залишиться, покаже тільки час і небайдужість харків’ян під час виборів.