Так, уряд Казахстану підняв питання про заміну кирилиці на латиницю. Головним аргументом є те, що латинський алфавіт є коротшим. Наразі в країні тривають дебати на цю тему.
«Частина інтелігенції виступає за перехід на новий алфавіт, інша – проти. Остаточного рішення ще немає», – зазначив депутат казахського Мажилісу Камал Бурханов.
«Наша мова досить близька до турецької. Алфавіт, який в Туреччині запровадив ще Ататюрк (перший президент Туреччини після проголошення Республіки у 1923 році – Ред.), складається із 28 літер. У нас цей алфавіт був в ужитку протягом 30-40-х рр. Тоді як кирилиця має 42 літери, половина з яких для нас, – непотрібна», – додав Бурханов.
Експерти висловлюють занепокоєння протестами та погіршенням стосунків з Росією через зміну алфавіту в Казахстані.
Водночас колишній міністр освіти Азербайджану Фірудін Жалілов (Азербайджан та Узбекистан перейшли на латинський алфавіт кілька років тому) заспокоює, адже незважаючи на деякі протести, до жодної катастрофи у країні не дійшло.
«Протягом першого року латиницею друкували підручники, протягом другого – газети, протягом третього – замінили всі вивіски. Загалом процес переходу на латинський алфавіт тривав 5 років», – додав Жалілов.
Проблем у переході на латинський алфавіт не мали також й інші колишні республіки СРСР, зокрема Молдова та країни Балтії. Татарстан теж ініціював перехід на латиницю, проте Держдума Росії заблокувала цей процес.