Рада Європейського Союзу 28 листопада схвалила декларацію щодо ситуації в Азовському морі та Керченській протоці, у якій засудила агресію Росії, атаку на українські кораблі та захоплення їхнього екіпажу. Про це повідомляє прес-служба Ради ЄС.
Так, ЄС висловив свої "найсерйозніші" занепокоєння "через зріст напруги в Азовському морі".
"Ми бентежимося цим застосуванням сили Росією, яка на тлі зростаючої мілітаризації в цьому районі є неприйнятною", – йдеться в повідомленні.
У ЄС також очікують, що Москва забезпечить безперешкодний і вільний прохід Керченською протокою в Азовське море й назад, що передбачено міжнародними правилами.
"Ми закликаємо всіх до граничної стриманості негайно дестабілізувати ситуацію. У цьому контексті ми також настійно закликаємо Росію звільнити захоплені судна, їх екіпаж і обладнання беззастережно і невідкладно", – йдеться в декларації.
У документі наголошується, що незаконна анексія Криму в 2014 році залишається викликом для міжнародної безпеки, що має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку.
"Ми підтверджуємо наше засудження цього порушення міжнародного права. Будівництво Керченського моста є ще одним порушенням суверенітету і територіальної цілісності України", – заявляють у ЄС.
"Європейський союз знову заявляє про свою цілковиту підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Європейський союз не визнає і не визнає незаконну приєднання Кримського півострова Росією. Європейський союз буде продовжувати уважно стежити за ситуацією і має намір діяти належним чином у тісній координації зі своїми міжнародними партнерами", – додали в Раді ЄС.
Своєю чергою, президент Петро Порошенко подякував європейським союзникам за позицію на захист України та засудження застосування сили Росією проти українських моряків у акваторії Чорного моря та Керченської протоки.
"Активна глобальна дезінформаційна кампанія Кремля щодо перекладення відповідальності за керченський інцидент на Україну зазнала фіаско. Спільними зусиллями президента, уряду, парламенту, усієї української дипломатичної машини та діаспори нам вдалося донести до міжнародного співтовариства правду про акт агресії Росії проти України, про нелюдське морське полювання на українських моряків, про чергові цинічні злочини Кремля", – підкреслив він.
Порошенко також закликав країни ЄС перейти від декларацій до реальних кроків та вжити всіх необхідних заходів впливу на агресора, включаючи посилення санкцій, аби припинити "повзучу анексію" Росією Азовського моря та Керченської протоки і відновити територіальну цілісність України.
"Очікую також на рішучу консолідовану реакцію з оцінкою злочинної поведінки агресора з боку країн Великої сімки", – додав він.
Як повідомлялося, 26 листопада Верховна Рада Україна ухвалила закон про введення воєнного стану у десяти областях України з 26 листопада. 28 листопада Порошенко підписав закон про затвердження указу "Про введення воєнного стану в Україні".
У понеділок президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майклом Помпео, під час якої поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Помпео також пообіцяв Україні "повну підтримку, включаючи військову" для захисту суверенітету від агресії Росії. Водночас США закликали Порошенка та президента РФ Владіміра Путіна до прямого контакту заради вирішення ситуації в Азовському морі. Своєю чергою, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що ситуація в Азовському морі "не потребує" прямих переговорів президентів РФ і України.
Голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в 10 областях України було запроваджено воєнний стан для того, щоб бути готовими відповісти на будь-яку провокацію РФ.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що у зв’язку із введенням воєнного стану Україна запроваджує додаткові заходи із забезпечення охорони і оборони об’єктів інфраструктури.
Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови із канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що він нібито "серйозно стурбований" через рішення України ввести воєнний стан та привести Збройні сил України в повну бойову готовність через агресію РФ в Азовському морі.
Водночас прес-служба німецького уряду повідомила, що ввечері 26 листопада Путіну зателефонувала Меркель. У центрі розмови був інцидент у Керченській протоці. Канцлер підкреслила необхідність деескалації та діалогу. Сторони обговорювали варіант аналізу інциденту за участю російських та українських фахівців прикордонної служби.
Міжнародний валютний фонд офіційно оголосив, що не має юридичних обмежень стосовно продовження співпраці з Україною після запровадження воєнного стану.
25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Так, кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів та рейдового буксиру здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Згодом російські кораблі відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗС України під час виходу з Керченської протоки, внаслідок чого є поранений.
Також у ВМС ЗС України повідомили, що за оперативною інформацією малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ”, “Нікополь” вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир “Яни Капу” також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. У неділю станом на 22:00 через російську агресію в Азовському морі поранено шість українських військовослужбовців. 27 листопада стали відомі імена військових РФ, які атакували українські судна.