Такий висновок міжнародної конференції «Правове врегулювання комуністичних злочинів», що відбулася на початку червня у Європейському парламенті у Брюсселі за сприяння екс-президентів ЄП Єжи Бузека та Ганса-Герета Путтерінга, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.
На відкритті заходу Єжи Бузек підкреслив рішучість засудити осіб, що чинили комуністичні злочини, яку висловили міністри юстиції Європейського Союзу у Варшавській декларації від 23 серпня 2011 року. Ганс-Герт Путтерінг узагальнив: «Не забуваймо, що Європейський Союз базується на цінностях. Якщо ми відстоїмо цінності, то наш континент чекає хороше майбутнє».
Платформа засновує правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя, схвалює ініціативу Комітету з узгодження європейської історії при Європейському парламенті надати національні архіви про злочини тоталітаризму, зазначаючи важливість цього питання для Європи і закликаючи інституції Європейського Союзу і національних урядів всього світу підтримати їхню роботу.
«Протягом двадцяти років після падіння комунізму в Європі національні суди виявилися неспроможними засудити воєнні злочини, геноцид, злочини проти людства та тортури, вчинені протягом тиранії. Широко відомі правові експерти, спеціалісти та члени Європейського парламенту із близько двадцяти країн 5 червня 2012 у Брюсселі дійшли згоди, що міжнародними зусиллями необхідно досягти правосуддя за злочини комунізму, щоб захистити універсальні цінності з прав людини», — йдеться в повідомленні Платформи.
Історик із Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович, учасник однієї із конференцій Платформи, відзначив: «Схоже, Нюрнберг-2, розмови про який не вщухають на посткомуністичному просторі з 1989 року, таки може стати реальністю. І якщо це відбудеться, то Східну Європу знову може розділити залізна завіса, по один бік якої в демократичних країнах комуністичний тоталітаризм буде остаточно засуджено, а по інший в напів- (а то й цілком) авторитарних країнах відбуватиметься його реабілітація. Виглядає, що ця стіна проляже по кордону України. І насамперед від її громадян залежить, по якому з них — західному чи все ж східному».
На конференції наголошено, що заборона зворотної дії закону не поширюється на міжнародні злочини, що неодноразово було визначено постановою Європейського суду з прав людини. Оскільки національне право потребує доопрацювання, експерти покладаються на наднаціональне право.
Як відомо, Платформа для європейської пам’яті та сумління об’єднала 21 державну установу з 13 країн Центральної та Східної Європи. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.