Автор відзначає, що у Європі нині діють 30 ультраправих партій, які здобувають голоси на виборах, потрапляють до парламентів, впливають на рішення політиків-лідерів і навіть підписують угоди з традиційними консервативними політсилами, як це сталося в Нідерландах.
«Мало хто з цих угруповань відкрито підтримує екстремістську маячню, опубліковану в маніфесті Брейвіка. Але всі вони поділяють схожі основні ідеї і, подібно до норвезького терориста, поширюють їх через праворадикальні інтернет-сайти», – пише автор.
Він відзначає, що головна мотивація правих екстремістських партій – запеклий протест проти імміграції (особливо мусульманської), багатоетнічності та мультикультуралізму, що, на їхню думку, створюють загрозу для європейської культури та ідентичності. «Вони апелюють до латентних націоналістів, вороже ставляться до пан’європейських інституцій на кшталт Європейського Союзу і не мають часу на «м’яку» соціальну політику», – пише автор.
Більше про це читайте у статті «Ультраправий марш» у №17-18 Тижня.