Коментуючи інформацію ЗМІ щодо можливого створення Україною і Росією газотранспортного консорціуму без участі Євросоюзу, в ЄК зазначили: "Нам відомо з преси про можливу домовленості між Україною і Росією щодо української газотранспортної системи. Ми уважно стежимо за ходом подій. ЄС постійно наголошує на тому, що Україна сама повинна вирішувати, як управляти своєю газотранспортною системою".
"Тим не менше, ЄС є кінцевим споживачем газу, який проходить через українську систему газопостачання (за даними 2011 року, на український газотранспортний шлях доводиться приблизно 68% експорту газу з Росії). ЄС постійно наголошує на необхідності забезпечити надійну та прозору систему газопостачання", – йдеться в коментарі ЄК.
Європейська комісія висловила готовність в подальшому надавати активну підтримку Україні для поліпшення її газотранспортної інфраструктури, а також сприяти Україні в тому, щоб вона залишалася головною частиною пан-європейської енергетичної мережі (і співпрацювала з міжнародними фінансовими інституціями з метою досягнення цієї мети).
"Європейська комісія вже багаторазово декларувала готовність ЄС в будь-який момент вступити в тристоронні консультації з питань транзиту газу, якщо Україна і Росія висловлять таке бажання. Європейська Комісія також підтвердила готовність грати роль посередника у можливому тристоронньому консорціумі ЄС-Україна-Росія. А тому ми очікуємо , що нам будуть повідомляти про можливі двосторонніх домовленостях між Україною і Росією заздалегідь", – зазначили в Єврокомісії.
"Більше того, ЄС твердо вірить, що в суверенних інтересах України – переконати, що будь-яка досягнута домовленість відповідає зобов'язанням України перед Енергетичним Співтовариством. Членство в Енергетичному Співтоваристві полягає в проведенні роботи в напрямку досягнення економічно життєздатних, конкурентоздатних, відкритих, стабільних та інтегрованих енергетичних ринків , які будуть залучати необхідні інвестиції", – говориться в коментарі.
Нагадаємо, що 2009 року Україна, Єврокомісія, ЄБРР, Європейський інвестиційний банк і Світовий банк підписали угоду про можливість багатостороннього фінансування модернізації. Загальний обсяг програми оцінювався у $5 млрд, причому перші $300 млн пообіцяли виділити ЄБРР і ЄІБ.
Раніше в ЄБРР неодноразово підкреслювали, що готові фінансувати модернізацію ГТС лише за умови проведення масштабних реформ в енергетичному секторі.
6 лютого під час візиту до Києва президент ЄБРР Сума Чакрабарті попередив, що без поліпшення інвестиційного клімату збереження нинішнього рівня кредитування перебуватиме під загрозою.