Офіцер-прикордонник Віктор Рубан повернувся з Пекіна до Харкова не лише із золотою медаллю за перемогу в особистих змаганнях у стрільбі з лука, в нього ще з’явилися нові зірки на погонах: одразу після повернення до України – отримав звання старшого лейтенанта
27-річного лучника час зараховувати до суперзірок, але зоряна хвороба йому, схоже, не загрожує. Рубан говорить, сам не чекав, що стане олімпійським чемпіоном. Просто боров ся до останнього пострілу. «Ми більше сподівалися на команду, – зізнається Віктор Тижню. – Вона в нас дуже сильна, й за підсумками кваліфікації ми йшли другими. Та нам не повезло. В мене й Саші Сердюка зламалися старі луки, а до нових ми просто не встигли призвичаїтися. В підсумку командних змагань стали лише четвертими». Зате в особистому заліку Рубан не схибив і поцілив у китайське яблучко.
Чотири роки тому, перед Іграми в Афінах, спортсмен мав проблему з житлом. Однак тепер у нього дві квартири: одну дали за бронзову медаль на Олімпіаді-2004 в Афінах, другу – за оце золото-2008.
Крім того, за перше місце в Пекіні держава виділила йому 700 тис. грн, премію в розмірі 100 тис. грн виписав губернатор Харківської області, чек на 75 тис. грн вручив мер Харкова. І, нарешті, президент України призначив щомісячну стипендію у розмірі 15 тис. грн протягом двох років.
Куди буде спрямована принаймні частина цих грошей, Віктор уже знає: «Перш за все, хочеться зробити дарунок мамі – завершити ремонт в її квартирі. Вона його ніяк не може довести до ладу». Якась сума піде й на відпочинок – спортсмен, який другу Олімпіаду поспіль приносить країні медаль, на нього заслужив. Напевно, мріє про це й дружина Віктора – Ганна. Вона майстер спорту, до речі, теж лучник. Вчиться в Харківській академії фізкультури та спорту. Його зброя коштує недешево. «Один лук тягне на півтори-дві тисячі доларів, – пояснює Рубан. – Плюс екіпіровка стрільця. А це ще приблизно $1000. Стріла з американським сталевим наконечником – $40, з вольфрамовим корейським – $50. На сезон нам дають один комплект, куди входять 12 стріл. Із них вибираємо шість залікових. Хоча в європейських країнах лучникам мають по кілька комплектів.
Наприклад, екс-молдованка Наталія Валєєва, яка виступає зараз за Італію, перед початком сезону відбирає з восьми різних комплектів 20 ідеальних стріл».
Найкращі стріли, на думку харківського Вільгельма Теля, виготовляють у Кореї та США. «Стріли розраховані на сезон, тому що стирається їхнє покриття, – говорить Віктор. – А одного лука вистачає на три-чотири сезони.
«Стріли отримуємо від спонсорів, надання луків також прописане в контракті. Та, мабуть, головна проблема – нема в що стріляти. Щитів мало, вони зношуються, тренуватися важко. Викручуємося як можемо. З двох щитів збираємо один, щось додаємо, робимо щит схожим на придатний для нормальної роботи», – розповідає чемпіон.
Як не дивно, кращі свої результати харків’янин показує під час змагань, а не під час підготовки до них. «На тренуваннях прагну робити акцент на технічній складовій, – ділиться досвідом олімпієць. – Безумовно, потрібно звикати до точних влучань і високої суми балів. Але все одно на турнірах у мене виходить краще. Може, через те, що викладаюся максимально, якісніше концентруюся перед кожним пострілом».
А може, секрет в тому, що під час офіційних стартів на закордонних стрільбищах умови значно кращі за ті, що є у нас? Щодо обставин для відшліфовування майстерності Рубан не скаржиться. Не супер, мовляв, але нормально: «Недавно нам поставили навіс на стрільбищі. Тепер можна й у дощ тренуватися». Та все ж визнає: наша школа відстає від зарубіжних, і досить сильно. Зараз в Україні в стрільбі з лука конкуренція досить слабка, немає перспективної молоді. Віктор упевнений: повернися наші спортсмени з Олімпіади без медалі, в рідній вітчизні їм напевно зменшили б фінансування, перелік змагань скоротився б, а умови для тренувань точно не покращали.
Рубан не приховує, що відчуває деяку заздрість до футболістів: «Отримують чимало, а грати в своїй переважній більшості не вміють. Це не справедливо. Хоча з дитинства вболіваю за харківський «Металіст» і бажаю цій команді лише успіхів».