В британському парламенті 20 лютого вперше розглядалося питання, чи варто свідомо зневажити лідера іншої держави й не запросити його до виступу перед двома палатами законодавчого органу. Лідер, про якого йдеться, — Дональд Трамп. За місяць очікується його візит до Великої Британії, і цей факт уже породжує багато суперечок. Парламентаріям довелося обговорювати недипломатичний жест відмови від прийняття американського президента в себе, бо петицію з протестом проти візиту підписало майже 2 млн британців. Це зобов’язує парламент автоматично розглянути питання.
Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей першою серед іноземних лідерів зголосилася зустрітися з президентом Трампом після його інавгурації. Попри те що більшість британців не приймають поглядів і політики нового президента США, Мей звернулася до колеги з теплими словами. До того ж передала запрошення від королеви: новообраний президент може зупинитися в Букінгемському палаці під час офіційного візиту. Ніхто з попередників Дональда Трампа не відвідував Велику Британію так скоро після вступу на посаду.
Британські можновладці дали зрозуміти, що не мають наміру скасовувати візит, як того вимагають протестувальники. Останні стверджують, що приймати Трампа в Букінгемському палаці — ганьба для королеви. Близько 1,8 млн британців, які підписали згадану петицію, закликали також не проводити традиційних церемоній, як-от бенкет, артилерійський салют і зустріч гостя в палаці, з огляду на «загальновідомий сексизм та вульгарність» Трампа. Тим часом матір нового президента США була шотландкою; він не раз висловлював захоплення королевою і, як відомо, з нетерпінням чекає на гостини в Єлизавети ІІ.
Читайте також: Дональд Трамп очима французів
Щоб їхні вимоги звучали переконливіше, сотні тисяч протестувальників із коаліції Stop Trump провели демонстрації біля будівлі парламенту, а також у десяти містах Великої Британії. Вони дістали й підтримку в парламенті: нещодавно спікер Джон Берков публічно розкритикував Трампа й заявив, що така людина не може виступати в залі засідань. Це обурило уряд і багатьох консерваторів, спікерові загрожує звільнення, адже він знехтував традиційним політичним нейтралітетом своєї посади.
Велика Британія на публічному рівні поставилася до нової Адміністрації США тепліше, ніж інші європейські держави. Частково це пов’язано з «особливими відносинами» між державами, виплеканими після Другої світової війни. Крім того, Лондон відчайдушно шукає нових торговельних партнерів напередодні виходу з Європейського Союзу. У британській столиці міркують так: Трамп швидко ображається на критику, а обережною і делікатною дипломатією його цілком можна переконувати змінити політику.
Натомість деякі європейські лідери не приховують антипатії до Трампа, а його суперечлива політика та провокаційні заяви викликають тривогу. У ЄС Адміністрацію США поставили в один ряд із Кремлем і Китаєм, говорячи про «загрози» для себе. Більшість лідерів назвали неприйнятною Трампову короткочасну заборону на в’їзд для громадян семи мусульманських країн. Хтось відверто кепкує з його нещодавніх заяв. Так, Карл Більдт посміявся з Трампа через згадку про «інцидент» у Швеції, який, за словами американського президента, продемонстрував соціальний безлад, зумовлений масовою імміграцією. Шведи були спантеличені й зі сміхом перераховували заголовки новинних сайтів тих днів, де не йшлося про жодні інциденти. Карл Більдт саркастично запитав, «що курить» Трамп.
Високопосадовці Адміністрації США поквапилися запевнити європейських союзників, що американська політика стосовно НАТО, західної безпеки і трансатлантичної співпраці не змінилася. На Мюнхенській безпековій конференції віце-президент і держсекретар США наголосили, що американці не відступаються від союзників. Водночас знову спробували донести, що союзники Сполучених Штатів мають більше витрачатися на власну оборону. Впливова канцлерка Німеччини Анґела Меркель м’яко докоряла Вашингтону, мовляв, оборона — це не лише гроші, а й співпраця та координація. Колишній посол ФРН у США, який приймав віце-президента Майка Пенса, сказав, що коли Трамп продовжить критикувати ЄС, то це буде «оголошення війни невійськовим шляхом».
Віце-президент Майк Пенс поїхав до Брюсселя, щоб запевнити лідерів ЄС: Вашингтон не збирається підривати союз, як здавалося, коли Трамп схвально відгукнувся про Brexit і критикував Німеччину за домінування в ЄС. Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер зауважив, що заяви Трампа «вкрай неприязні». Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро сказав, що не слід дозволяти Адміністрації США використовувати Brexit для розколу Європи в таких питаннях, як торгівля і безпека. «Будь-які спроби розділити європейців і панувати над ними не спрацюють», — запевнив він.
Читайте також: Мюнхенська безпекова конференція: постправда, постзахід, постпорядок
Утім, попри непохитну риторику, європейські лідери хвилюються, що націоналізм Вашингтона в дусі «Америка передусім» зашкодить торгівлі й політичним зв’язкам, що європейці не зможуть взаємодіяти з американцями. Вони також побоюються, що на найближчих виборах заатлантична хвиля популізму докотиться до виборців ЄС. А ще їх лякає незмінна приязнь Трампа до президента Росії Владіміра Путіна, хоча останнім часом відносини РФ і США стали прохолоднішими і Москву непокоять непередбачувані й норовливі ремарки Трампа.
Насправді питання для європейців полягає ось у чому: чи представляє нова Адміністрація фундаментальні зміни в політиці США і кінець тривалого післявоєнного консенсусу серед ліберальних держав, чи зараз просто період звичної турбулентності, коли новий президент утверджується на посаді й намагається підкреслити несхожість із попередньою Адміністрацією?
Британська влада вірить, що прагматична готовність сприйняти перемогу Трампа буде кориснішою, ніж відверта критика. Тереза Мей шукатиме царини, у яких зможе співпрацювати з ним, сподіваючись якось вплинути на американську політику. Однак, підтримуючи офіційний візит Трампа і не критикуючи американського президента, вона опиняється в незручному становищі. Адже її позиція в цьому суперечить громадській думці й поглиблює незлагоду з європейськими партнерами, з якими доведеться вести переговори про непростий вихід Великої Британії з ЄС.
На думку британських політиків, Трамп не зможе ігнорувати союзників Америки. У царині міжнародної безпеки Велика Британія була партнером США у кожній масштабній інтервенції останніх 25 років: від Перської затоки до Афганістану, Іраку та Лівії. Однак тепер їхні політичні курси в питаннях Близького Сходу, Росії, зміни клімату та ролі ООН суттєво різняться. Мабуть, тому Лондон так поспішав запросити Трампа до Букінгемського палацу. Для нового президента зовнішня політика має другорядне значення. Для нього головне — виконати передвиборчі обіцянки стосовно робочих місць, торгівлі, промисловості США, безпеки та інших внутрішніх справ.
Читайте також: Трамп звинуватив Росію у порушенні договору з США про ліквідацію ядерних ракет
І якщо в перші місяці президентства єдина закордонна вилазка Трампа потішить його розкішним бенкетом із королевою, поїздкою в парадній кареті й лакеями в лівреях, може, він прихильніше відгукуватиметься про європейських союзників у Twitter. А от яке враження прямолінійний гість справить на 90-річну королеву, не відомо.