"Ми маємо закон про імміграцію та громадянство (Immigration and Nationality Act – INA), який є керівництвом для того, коли ми можемо і в яких випадках не можемо надавати візи, але у нас немає "чорного списку осіб"", – зазначила Нуланд.
За її словами, при відмові чи скасуванні візи може йтися лише про осіб, які не відповідають критеріям INA. "Всі, хто подається на візу, мають бути перевірені на відповідність критеріям (цього закону – ред.)", – пояснила речник.
При цьому вона зауважила, що Держдепартамент не коментує індивідуальні випадки відмови у візах, або їхнього скасування.
Відповідаючи на запитання стосовно можливості візових санкцій щодо українських посадовців, вона підкреслила, що Вашингтон у відносинах з Києвом на даний час дотримується політики залучення, а не санкцій. "У наших зусиллях сьогодні щодо уряду України ми використовуємо дипломатичне залучення, закликаємо їх змінити курс, припинити політичні переслідування, звільнити екс-прем’єр-міністра Тимошенко, краще захистити демократичну репутацію України. Це політика, якої ми дотримуємося на даний момент", – повідомила Нуланд.
Водночас, за її словами, такий тип заходів, як візові обмеження, США потенційно застосовувати можуть, але з Україною "ми не на цій стадії".
Нагадаємо, перший заступник генпрокурора України Ренат Кузьмін у листі адресованому президентові США Бараку Обамі, вказав, що 19 жовтня посол США в Україні Джон Теффт повідомив йому про анулювання багаторазової американської п'ятирічної візи "без пояснення причин". Кузьмін також стверджував про існування плану, згідно з яким його мали заарештувати на території США.
У свою чергу, посол США в Україні ствердив, що причину анулювання візи Кузьміну було повідомлено. Він зазначив, що Кузьмін може звертатися з клопотанням про поновлення візи до консульського відділу посольства США. При цьому посол США запевнив, що жодних планів щодо арешту заступника генпрокурора не існувало.
Міністерство закордонних справ України відмовилось коментувати ситуацію.