У Чорному морі живуть три види китоподібних – два види дельфінів, афаліни та білобочки, а також найменші китоподібні в світі – морські свині. Та їхню чисельність вдалося встановити лише зараз, в рамках проєкту. CeNoBS, координованого ГО «Маре Нострум», який тривав 30 місяців. В ньому брали участь Україна, Болгарія, Туреччина, Румунія та Монако. Дослідження дають доступ до нової інформації про стан морської флори у чорноморському регіоні та оцінку впливу на неї антропогенної активності та морського сміття.
В рамках проєкту партнерам вдалось оцінити критерії стану популяцій китоподібних, розпочати моніторинг підводного шуму у Чорному морі та вперше за багато років дати оцінку чисельності трьох видів китоподібних у чорноморському регіоні.
“Ми вияснили, що стан їхньої популяції не погіршився у порівнянні із попередніми десятиріччями. Останні оцінки щодо чисельності дельфінів стосуються ще 80-х років. Крім того,ми отримали нові дані щодо загибелі дельфінів у Чорному морі від випадкового потрапляння до знарядь рибальства та вперше – про розподіл сміття у Чорному морі”’, – прокоментував Тижню результати досліджень керівник від України, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена Павло Гольдін.
Як зазначається у пресрелізі, спостереження в рамках проєкту налічують щонайменше 253 тисячі китоподібних у Чорному морі, з яких приблизно 9 тисяч – в українських водах північного заходу Чорного моря.
Науковці підрахували, що кожного року у сітках гинуть приблизно до 20 тисяч морських свиней, тобто від 5 до 21 % від їхньої загальної чисельності. При цьому, гранично припустимий рівень – 1,7%. Можливим рішенням щодо зменшення прилову є використання акустичних відлякувачів і модифікованих сіток.
Читайте також: Науковці: Глибоководний видобуток потрібно припинити, щоб не нашкодити океанічній біосфері
“Для того, щоб зберігати морське різноманіття та зменшувати навантаження на морську екосистему, зокрема забрудненням моря хімічними речовинами, потрібно діяти як кожному окремому уряду, так і спільною ініціативою причорноморських країн, адже кожна з цих країн не є островом у вакуумі, вони пов’язані між собою конвенціями, договорами”, – коментує Павло Гольдін та відзначає, що в Україні існує угода про асоціацію з Європейським Союзом, якою Україна зобов’язалась імплементувати низку директив ЄС. Наприклад, Рамкову Директиву про морську стратегію, якої мають дотримуватись всі європейські країни. “Тобто головне, що треба зробити – виконувати свої закони та зобов’язання”, – додає фахівець.
Україна в рамках проєкту CeNoBS була повноцінним партнером. Вітчизняні науковці брали участь у всіх етапах його виконання – від планування до звітування, зокрема в авіаційних обліках, аналізі даних, Україна була лідером з оцінки загибелі китоподібних у знаряддях рибальства, відзначає Павло Гольдін. Аналіз даних досі продовжується і триватиме ще деякий час.
Серед проблем, з якими стикалися під час досліджень – обмеженість інфраструктури в Чорноморському регіоні, неможливість досліджень у водах навколо Криму і Абхазії, недостатня попередня база даних про стан чисельності морських ссавців. Павло Гольдін пояснює, що ситуація не є критичною, але задля успіху у протидії знайденим проблемам потрібно не лише впроваджувати нові угоди чи директиви, а виконувати наявні: “Ми є стороною Резолюція ACCOBAMS щодо захисту та охорони морських ссавців у Середземному та Чорному морях. Однієї цієї угоди було б достатньо, щоб забезпечити охорону китоподібних на належному рівні. Також в Україні є Закон про охорону тваринного світу, про Червону Книгу та низка інших. Назагал те, що треба робити кожній країні – це виконувати власні закони та зобов’язання”.