"Цей саміт з порятунку євро стане останнім, тому що більше такої можливості не буде", – вказав він на з'їзді Європейської народної партії в Марселі.
Це п'ятнадцятий саміт ЄС за два роки з моменту початку кризи суверенної заборгованості в Європі в грудні 2009 року. Він обіцяє стати одним з найскладніших в історії ЄС. Лідерам 27 країн ЄС належить узгодити франко-німецький план федералізації Євросоюзу заради порятунку євро. У разі його провалу наслідки для Європи можуть виявитися будь-якими аж до розпаду ЄС.
У цьому документі йдеться про створення "міцного Союзу стабільності і зростання".
На практиці це означає вихід на набагато тісніший рівень інтеграції між країнами співтовариства, гармонізацію їх податкових, бюджетних і соціальних політик, центральний контроль інститутів ЄС за формуванням національних бюджетів європейських країн та швидке запровадження штрафних санкцій проти держав-порушників.
Таким чином, франко-німецький план являє собою крок по шляху перетворення Євросоюзу в європейську наддержаву, проте сьогодні тільки рух в цьому напрямку залишає можливість зберегти євро.
Сильна опозиція плану Меркель-Саркозі існує з боку держав, що не входять до зони євро, зокрема, Великої Британії та Швеції, що зрозуміло, оскільки мова йде про значне скорочення суверенітету держав і передачі в Брюссель частини функцій їхніх національних урядів і парламентів.
Вперше в історії ЄС, на нинішньому саміті "першу скрипку" грає Німеччина. Незважаючи на те, що у ЄС є постійний президент, а функції голови спільноти виконує Польща, саме Берлін за підтримки Парижа сьогодні формує порядок денний саміту і пропонує рішення.
Взявши на себе політичну ініціативу, канцлер Ангела Меркель йде на суттєвий внутрішньополітичний ризик, тому що у випадку прийняття німецької платформи основне навантаження з порятунку зони євро ляже на плечі німецьких платників податків.
Для Німеччини принципово досягти угоди між усіма 27 країнами ЄС, що багаторазово ускладнює процес компромісу. У свою чергу, для Франції більш принципово захистити євро, чим забезпечити єдність всередині ЄС, тому Париж готовий піти на створення Союзу стабільності і зростання на базі одних тільки 17 країн єврозони.