Тріумф бразильської Жанни д’Арк (саме такою була підпільна кличка Ділми Руссефф під час військової диктатури), дочки болгарського комуніста Петра Русева, котрий іммігрував до Бразилії, став закономірним продовженням успішної політики діючого президента Лули да Сільви. А з першого січня 2011 року представниця правлячої Партії трудящих Ділма Руссефф стане першою жінкою-президентом в бразильській історії.
Слов’янка на бразильському «троні» здатна змінити політичний ландшафт в Латинській Америці і латиноамериканські економіки матимуть змогу на кого рівнятися в регіоні. Приклад Бразилії наочно доводить, що здатне зробити з до того відсталою у багатьох питаннях країною, професійне і моральне керівництво.
Можливо й хтось спробує закинути Ділмі Руссефф, що вона опинилася в історичній ситуації, коли домінуючим в процесі її обрання був політичний авторитет успішного президента Бразилії Лули да Сільви, а в певному сенсі це дійсно так. Але в даному випадку, обіцянка продовжувати політику Лули да Сільви стала головною причиною того, чому бразильці проголосували за Ділму Руссефф.
Однак, як вважають деякі бразильські експерти, на даний час, як і раніше, найгостріші проблеми Бразилії просто ігноруються. Серед них – політична і податкова реформи, реформа пеніціарної системи і кримінального судочинства, вдосконалення роботи правоохоронних органів, системи охорони здоров’я, стану державний шкіл і т.д. Під час виборів ці проблеми ігнорувалися, а населенню нав’язувалися їхні демагогічно-популістські замінники, щоб відвернути увагу від того, чого за попередні чотири роки не було зроблено.
Можна сказати, що на сьогодні існує дві Бразилії. Одна успішна, котра здобула дуже позитивний імідж у світі, і Бразилія тих невикорінних проблем, котрі породжують причетність до корупції прокурорів, співробітників поліції і Федеральної податкової служби. В той же час, президентська гра політичних інтересів не дозволяла провести повне розслідування і поставити всіх в один рівень із законом.
Якщо продовжувати цей список, то в Бразилії відсутні державні програми щодо Цілей розвитку тисячоліття (ЦРТ), стійкого навколишнього середовища, викорінення неписьменності, доступу до якісної освіти, охорони здоров’я, викорінення соціальної нерівності, стримування олігополії і підтримки ЗМІ. А великий податковий тягар є дуже обтяжливим для малого і середнього бізнесу, який не завжди здатен себе захистити в умовах контролюючої його часто корумпованої системи.
Окремо в цьому ряду стоїть питання громадської безпеки. Адже в Бразилії відбувається 50 тисяч убивств на рік. Що є шокуючою статистикою для країни, котра формально не знаходиться в стані війни. Тому зменшення насильства є проблемою номер один для більшості бразильців. І особливо бідних верств населення, які найбільше страждають від неї.
В цих складних умовах Ділмі Руссефф доведеться розпочинати Національний проект нової Бразилії, якщо вона дійсно прагне до змін в своїй країні. Звичайно, важко заперечити, що президентство Лули да Сільви додало багато позитивів для бразильців, але він не почав робити основного – докорінно змінювати саму систему, котра дісталася йому у спадок від попередників.
Ті, хто уважно спостерігав за бразильськими виборами не могли не помітити того, що в ході суспільної дискусії обминались чи замовчувались теми тюремного населення, чорношкірих і індіанців, аграрна реформа, корупція, житло, ліки, доступ до правосуддя і пенсійне забезпечення.
І хоча сьогодні Бразилія стабільно перебуває на хвилі еволюції (не дивлячись на всі її поточні проблеми), президент Лула да Сільва спромігся закласти лише фундамент нової Бразилії, а Ділмі Руссефф доведеться вже самій зводити її фасад.
Тому новому президенту доведеться зробити досить складний вибір – стати дійсно бразильською Жанною д’Арк і мати мужність боротися за створення і поширення демократії та демократичних цінностей, або ж змиритися із тим, що сьогодні Бразилія є однією з найбільш соціально нерівних країн в світі і продовжувати політику подальшого домінування десяти відсотків найбагатших соціальних груп. Які за допомогою підпорядкованих їм партій і ЗМІ продовжують зберігати свою владу, привілеї, фінансові і майнові статки.
Ділма Руссефф завжди боролася за інтереси найбільш знедолених бразильців. І якщо вона бачить поширення позитивного іміджу своєї країни не лише відштовхуючись від футболу і самби, то має докорінно змінити пріоритети. Варто визнати, що не дивлячись на значне економічне зростання в останні роки, успішність Лули да Сільви була більше міфом або красивою легендою. Країна, яка запускає космічні супутники, але не має надійної охорони здоров’я, освіти, безпеки не може вважатися повністю успішною.
В Ділми Руссефф немає харизми президента Сільви і це може значно зменшити популярність Бразилії на світовій арені. Але якщо їй вдасться успішно пройти чутливі точки, якими є податкова реформа і реформа трудового законодавства, то визнання в самій Бразилії їй буде забезпечене. Ще однією великою проблемою пані Руссефф стане проведення в 2014 році у її країні чемпіонату світу з футболу. Адже вона відповідатиме за готовність бразильської інфраструктури і стане обличчям цього чемпіонату.
Дехто з бразильських оглядачів робить припущення, що Бразилія за нового керівництва здатна увійти в комуністичну епоху. Думаю, що це є велике перебільшення. Навряд чи новий президент виявить бажання піти шляхом Уго Чавеса. В бразильців немає часу на комуністичні експерименти і догми, занадто багато проблем накопичилось в них.
Хоча до прогресу в бразильській демократії цілком можна віднести той факт, що президентом країни стала жінка. Бо ще двадцять років тому мало б хто міг повірити в те, що президентом країни може стати жінка чи чорношкірий бразилець. Безумовно, що теперішня Бразилія несе на собі великий тягар накопчених проблем, але при цьому вона має багато козирних карт для того, щоб домагатися прогресу.
Розглядаючи політичний профіль Ділми Руссефф варто відмітити, що попри все, вона на початку своєї діяльності на посту президента є набагато більш підготовленою для цієї роботи, аніж свого часу її попередник. Руссефф дуже зосереджена, організована і дієздатна. Вміє концентрувати свою увагу на головних питаннях, відсікаючи при цьому другорядні аспекти. Вперше бразильці отримують не політизований уряд, а політичну персону такого високого рангу, яка при цьому підкреслила, що є виконавчим працівником з волі свого народу.
Ділма Руссефф отримує під своє керівництво країну з величезним потенціалом. І якщо раніше Бразилія вважалася країною «третього світу», то тепер, маючи основу для сучасної сильної економіки, її вже багато хто визнає світовою державою.
Очевидно, що Бразилія мусить пройти через своєрідну індустріалізацію і технічну модернізацію. Оскільки, запуск виробничих потужностей принесе їй не лише економічну користь, а й здатен покращити життя її населення. Переорієнтація на індустріальну сферу здатна зменшити потребу в освоєнні нових орних земель і таким чином сприяти відновленню і захисту її унікальних дощових лісів. Навколишнє середовище є дуже болючим питанням для Бразилії, адже досі не було зроблено майже нічого для того, щоб зупинити збезлісення Амазонії.
Втім, президентські вибори 2010 року є, безумовно, унікальними за всі 188 років незалежності Бразилії. Ніколи ще в політичному житті країни не було випадку, коли виборці санкціонували вдруге ту ж саму політичну силу. На гребні довіри виборців Ділма Руссефф має створити умови для подальшого зміцнення клімату для інновацій, які і без того є безпрецедентними в історії країни.
Найближчим часом Бразилія має бути визнаною сьомою за величиною економікою в світі, і вже нині поставлена ціль через десять років вийти в цьому питанні на п’яте місце. Бразильський вплив в світі значно збільшився за останнє десятиліття і прогнозовано буде зростати ще. Намічено зростання агробізнесу і прорив у розвідці нафтових родовищ. Однак, незважаючи на політичні та економічні умови, котрі є сприятливими для нового уряду, наступні чотири роки потребуватимуть балансу інтересів різних соціальних груп і прошарків бразильського суспільства.
Ділма Руссефф вже сьогодні має думати про наступні вибори 2014 року, бо опозиція не дасть їй розслаблятися ні на хвилину. Вона має довести своєму народу, що її робота на посту президента проходить в конструктивному ключі і саме її проект найбільш прийнятний і перспективний для Бразилії.
Багато чого в діяльності уряду Ділми Руссефф буде новинкою в бразильській історії. І сьогодні Бразилія є впливовою регіональною державою, котра здатна стати локомотивом латиноамериканського континенту в глобальне майбутнє. Адже чим більш економічно розвинутою стає країна, тим збільшує вона свою відповідальність перед міжнародною спільнотою в рамках глобальної економіки, захисту навколишнього середовища і навіть політичної стабільності у всьому світі. В свою чергу, чим більше населення має доступ до споживчих товарів, освіти і охорони здоров’я тим більш вимогливим і обізнаним про свої права воно стає.
За майбутнього президентства Ділми Руссефф Бразилія багато чого буде отримувати вперше. Здатна стати першою серед країн, котрі отримуватимуть більш широкі повноваження в реформованому Міжнародному валютному фонді. І Руссефф навіть може виявитись першим бразильським керівником, коли Бразилія отримає постійне місце в Раді Безпеки ООН.
Нині Бразилія потребує великих змін і першій жінці-президенту випав унікальний шанс розпочати великі зміни в своїй державі. В той непростий час, коли країна нагально потребує політики і уряду, який буде відповідати її новому статусу, новим можливостям і новим обов’язкам.