Мова йде про предмети, які були вилучені з місць вибухів та при обшуку будинку Коновалов і в лабораторії, яку він обладнав у себе в підвалі. Більшість спостерігачів зазначають, що знищення доказів практично виключить будь-яку можливість перегляду справи, навіть якщо буде виявлено які-небудь нові факти.
"Багато з цих предметів могли свідчити про те, що вибухнула не сумка Коновалова, а заздалегідь закладена спецслужбами вибухівка. Така версія популярна серед деяких потерпілих. Звичайно, у справі залишаться фотографії та відеозаписи. Але, якщо постане питання про повторне слідство, його без речових доказів повноцінно не проведеш", – пояснив політолог Віктор Демидов.
У білоруському законодавстві долю речових доказів вирішує суд. Знищують ті докази, які не несуть слідів злочину або, якщо несуть, вже повністю досліджені. Проте в цьому випадку суд наказує утилізувати майже усе. Тільки зруйнований вибухом вагон поїзда метро буде передано метрополітену, а стільниковий телефон Коновалова буде продано задля погашення матеріального збитку.
Серед доказів, які збираються знищити, є компоненти вибухового пристрою, який не спрацював у Вітебську 4 липня 2008 року. Тоді одна бомба вибухнула, інша – ні. Її розібрали та вивчили, на деталях пристрою було виявлено відбитки пальців Дмитра Коновалова, а також ще шести невстановлених осіб. Знайти можливих спільників не вдалося, незважаючи на наявність у Білорусії єдиної дактилоскопічної бази (в 2008 році правоохоронні органи країни взяли відбитки пальців у всього дорослого населення).
Нагадаємо, 30 листопада 2011 року Верховний суд Білорусі засудив Коновалова і Ковальова до розстрілу, визнавши їх винними в організації вибуху на станції метро «Жовтнева» в Мінську 11 квітня 2011 року. внаслідок теракту 11 осіб загинули на місці, 4 померли в лікарнях, тяжкі тілесні ушкодження отримали 32 людини, менш тяжкі – 72, інші тілесні пошкодження – 283 людини.
Вирок оскарженню не підлягає. Долю осуджених може змінити тільки президент Білорусі Аляксандр Лукашенка, якому вони мають право подати апеляцію.
Цей вирок засудили Євросоюз та інші міжнародні структури. У їх заявах особливо наголошують, що Білорусь залишається єдиною країною, де дотепер застосовують смертну кару.