Тиждень підтримки: Візит Тіллерсона, саміт Україна-ЄС

Політика
11 Липня 2017, 00:33

Візит Державного секретаря США Рекса Тіллерсона до Києва західні ЗМІ практично одноголосно підсумували як “заспокоєння для України”. 

По-перше, він підтвердив підтримку з боку США територіальної цілісності та суверенітету України, опосередковано згадавши про Крим.

По-друге, заявив, що санкції проти Росії будуть зберігатися доти, доки та не відмовиться від дій, які їх спровокували. “У обговореннях з російським керівництвом я неодноразово дуже чітко висловлювався про те, що Росії необхідно зробити перші кроки до деескалації ситуації на сході України”, – заявляв він. 

До слова, у день зустрічі Тіллерсона і Петра Порошенка 9 липня Дональд Трамп написав у Твіттері, що “санкції не обговорювалися на моїй зустрічі з президентом Путіним. Нічого не буде зроблено, поки не вирішаться українська та сирійська проблеми.” Хоч за два дні до того розмовляв із Путіним на полях саміту Великої двадцятки замість запланованих близько тридцяти хвилин понад 2,5 год., змусивши багатьох занервувати. А вже у неділю у New York Times вийшла чергова новина про контакти представника команди Трампа з росіянами: його син Дональд Трамп-молодший у червні 2016 року під час передвиборчої кампанії зустрічався із російською юристкою, яка пообіцяла передати компромат на Гілларі Клінтон. На зустріч той взяв із собою Пола Манафорта і Джареда Кушнера, Трампового зятя та вищого радника Білого дому. Періодична поява таких повідомлень є одним із репутаційних факторів, які допомагають звужувати простір для “відлиги” у відносинах Трампа і Путіна.

Читайте також: Теплий прийом перед холодним душем: основні результати візиту Трампа до Варшави 

По-третє, Тіллерсон привіз із собою новопризначеного спецпредставника щодо України Курта Волкера, який займатиметься питаннями, повязаними з російсько-українським конфліктом, виконанням Мінських угод. Волкер – досвідчений дипломат, розуміє Росію та її загрози, адекватно про них висловлювався. Після кількох годин у Києві Тіллерсон поїхав далі до Туреччини, а Волкер залишився тут вивчати ситуацію. “Ми маємо відродити ці переговори, аби вони рухалися вперед. І це мета нашого залучення і мета призначення посла Волкера”, – прокоментував цей крок Тіллерсон. Порошенко заявив, що невдовзі лідери країн Нормандської четвірки збираються поговорити телефоном, а далі, можливо, провести саміт. 

Далі керівництво України приймало в Києві інших високопоставлених гостей – Генсека НАТО Єнса Столтенберґа, Генсека ООН Антоніу Гутерреша. 12-13 липня в Києві пройде Саміт Україна-ЄС. Останній представлятимуть Президент Європейської Ради Дональд Туск і Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. На ньому планують говорити про Угоду про асоціацію, конфлікт на сході та анексію Криму, Мінський процес і реформи. 

Отже усі гості в Києві сказали і майже гарантовано ще скажуть про політичну підтримку України. Але не менш важливий меседж — реформи. В команді Трампа навряд чи перейматимуться трансформацією України зсередини настільки, наскільки на цьому робили акцент його попередники. Важливим елементом спілкування зі США може стати прагматичний на кшталт домовленості про купівлю американського вугілля. Але реформи залишатимуться вагомим репутаційним фактором, особливо коли їх можна буде “продавати” американським платникам податків як успіх і моральну цінність американської допомоги. 

Більше про реформи і боротьбу з корупцією говорив Столтенберґ, відображаючи у цьому європейську позицію. Про них здебільшого говорили і на міжнародній конференції про підтримку України, що пройшла минулого тижня в Лондоні. Про них будуть говорити на саміті Україна-ЄС. 

Тут треба сказати, що у заявах останніх днів звучить чимало слів на підтримку українських реформаторів, особливо їхніх зусиль у настільки складний для України час. Утім, від європейських експертів, дотичних до України, можна також почути, що зараз ведеться дискусія: наскільки варто публічно критикувати українську владу, аби ще більше не зашкодити її репутації на Заході, не зіпсувати її в очах, зокрема, європейських виборців, аби ті не відвернулися від України. І, звісно, аби не давати аргументів російській пропаганді.