Наприкінці 1990-х років на українських виборах стали застосовувати такий інструмент, як екзит-пол — опитування громадян на виході з виборчих дільниць для прогнозування результатів голосування. Окрім того, це дало можливість з’ясувати, який саме електорат у кандидатів або партій за віком, статтю, освітою.
У 1999-му відбулися перші президентські вибори, які супроводжувалися масштабним екзит-полом із незалежним фінансуванням. Його організував — і організовує досі — Фонд «Демократичні ініціативи» із залученням провідних соціологічних компаній. Ми скористалися результатами екзит-полів, які регулярно публікують «Демініціативи», щоб з’ясувати, хто підтримував лідерів президентських перегонів протягом останніх 20 років.
Читайте також: Кандидати з компасом: в яких регіонах за кого голосуватимуть
Вибори 1999-го відбувалися у два тури. Змагалися на них чинний тоді президент Леонід Кучма та лідер Комуністичної партії Петро Симоненко. Кучму підтримувала здебільшого молодь, із віком відсоток його виборців зменшувався. У Симоненка, навпаки, основний електорат — пенсіонери. Але в другому турі ті, кому за 60, усе ж таки підвели лідера комуністів. Натомість серед молоді 18–29 років був найбільший відсоток тих, хто голосував проти всіх, як і серед виборців із вищою освітою. Також соціологи з’ясували, що в електораті Кучми більше українців, а Симоненка — росіян.
Через значну поляризацію суспільства на виборах 2004 року, коли змагалися Віктор Ющенко та Віктор Янукович, соціологи запідозрили, що страх людей, нещирі відповіді чи відмова від опитування можуть вплинути на надійність результатів. І вирішили зробити анкетування анонімним: респонденти самі позначають відповідь у бланку й кладуть його в коробку. Проте дві компанії — Socis і «Соціальний моніторинг» — відмовилися від такого методу й провели екзит-пол способом інтерв’ю. Київський міжнародний інститут соціології та Центр ім. Разумкова — методом таємного анкетування. Дані таємного голосування відрізнялися від результатів особистого інтерв’ю на 3,9% на користь кандидата від опозиції Віктора Ющенка.
Читайте також: Гроші за голоси: анатомія виборчих підкупів
Також дані екзит-полів у другому турі істотно відрізнялися від результатів, оголошених Центральною виборчою комісією. Врешті Верховний Суд України встановив, що під час голосування було допущено порушення принципів виборчого права, і призначив переголосування.
У всіх турах Ющенка підтримували жителі західних і центральних регіонів, переважно сільські мешканці до 40 років та люди з вищою освітою. Електорат Януковича був віком за 60 років, жив у містах на Сході та Півдні, мав середню освіту. При цьому серед виборців Ющенка гендерний розподіл рівний, а Януковича більше підтримували жінки — 58%. Хоч електоральні преференції чоловіків і жінок на виборах президентів в Україні здебільшого однакові.
У 2010-му змагалися Віктор Янукович і Юлія Тимошенко. Януковича традиційно підтримали східні міста, Тимошенко — західні села. За обох неохоче голосували виборці з вищою освітою, проте в другому турі вони дали лідерці «Батьківщини» трохи більше відсотків.
Читайте також: Хто робить виборчу кампанію
На виборах 2014-го українці, мобілізовані російською агресією в Криму та на Донбасі, впоралися за один тур. Тимошенко, яка тільки-но вийшла з колонії, не змогла скласти конкуренцію Петрові Порошенку, набравши менш як 13%. Обоє змагалися за села в західних та центральних областях, проте Порошенкові дісталися ще й міста, а Схід проголосував за Михайла Добкіна. Обоє орієнтувалися на людей старшого віку. Молодь тоді привабив Олег Ляшко.
Проте через п’ять років Порошенка з безпрецедентним відривом випередив Володимир Зеленський, який побудував виборчу кампанію довкола свого серіального образу президента. Він отримав у другому турі 73% голосів в абсолютній більшості областей, крім Львівської, та серед усіх можливих категорій виборців за віком, освітою й типом населеного пункту. Його електорат зосереджений на Півдні та Сході, у великих містах. Здебільшого це молоді люди з незавершеною чи неповною середньою освітою. В електораті Порошенка переважають люди з вищою освітою, які живуть на Заході. Серед виборців нового президента значна частина вирішила підтримати його в останній місяць перед виборами або й пізніше.
