Ще 2006 року український письменник, сценарист, телевізійний ведучий, член «Батьківщини» Юрій Рогоза написав книжку про український політикум після Помаранчевої революції «Вбити Юлю». «Книжка має сказати: Юлія Володимирівна була ідеальним прем’єром. Знаючи її плани, їх дуже легко поламали», – пояснював автор.
Резонансу набула книжка народного депутата України І, ІІ, ІІІ скликань, члена Національної спілки письменників України Дмитра Чобота «Макуха або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»», яка 2008 року вийшла у двох книгах: «Фарисеї за роботою» і «Юлія Тимошенко». Остання є спробою розібратись у родоводі екс-прем’єра.
Наступного року Чобіт видав ще одну книжку про Тимошенко – «Політична макуха». У ній він також досліджує родовід та діяльність екс-прем'єра. Автор намагається довести єврейське походження Юлії Тимошенко, а також чималу увагу приділяє "кримінільному оточенню" політика.
Минулого року в Польщі вийшла книжка польської журналістки Марії Пшеломєц «Тимошенко. Незавершена історія». Як повідомляло видання Wiadomoscі, книжка – це результат розмов з українськими політиками, журналістами, співробітниками Юлії Тимошенко, які провела Пшеломєц. В книжці, зокрема, використано інтерв’ю колишнього політв’язня Степана Хмари, який, за власним визначенням, навчав Тимошенко української мови й історії.
Також минулого року в Україні вийшов переклад книжки німецького публіциста Франка Шумана «Аферистка. Справа Тимошенко». Авторові закидали, що цю книгу він написав на замовлення Партії Регіонів. Проте сам Шуман заявляв, що замовлення на написання книжки видав собі сам. У книзі Шуман робить чимало фактологічних "ляпів", співає дифірамби заступнику гепрокурора Ренату Кузьміну, що втім не завадило йому переивдати книжку також і франузькою мовою.
Про Юлію Тимошенко також було знято фільми. Зокрема, фільм «Юлія» (студія «Coppola Productions») вийшов 2009 року, на підтримку Юлії Тимошенко на «Президентських виборах–2010».
2011 року було знято 25-хвилинний документальний фільм, який 8 жовтня був показаний делегатам Парламентської асамблеї НАТО – «Суд над Юлією Тимошенко. Правдива історія» («The trial of Yulia Tymoshenko. The true story»).
Натомість регіонал Олег Калашніков взявся за створення антитимошенківських фільмів. Так, в лютому минулого року регіональні телерадіокомпанії демонстрували створений організацією Калашнікова фільм «Просто Юля», який поширював негатив про Тимошенко.
А в серпні 2011 року всі обласні державні телерадіокомпанії отримали розпорядження поставити в ефірну сітку у прайм-тайм фільм «Вкрадений попкорн», який негативно висвітлює деталі біографії та історію політичного сходження Тимошенко. Згодом з’ясувалося, що трансляція фільму відбувалася у рамках співпраці із державною компанією УТР, яка, у свою чергу, показувала «Вкрадений попкорн» згідно з угодою, укладеною із «Загальновійськовим союзом» Олега Калашникова.
А 2 серпня цього року, під час відкриття фестивалю Edinburg Festival Fringe відбулася прем’єра п’єси про життя Юлії Тимошенко. П’єса має назву «Хто хоче вбити Юлію Тимошенко?» і розповідає про боротьбу колишнього прем‘єр-міністра за демократію та про її політично-мотивоване ув’язнення.
Великої популярності набула пісня маловідомого гурту XS «Юля косу носить», в якій Тимошенко змальована як «тендітна, ніжна і красива».
Також Тимошенко як кандидата в президенти 2009 року оспівали Потап і Настя в пісні «Україна – Юля».