Тихо! Нас підслуховують!

На зелених парканах, якими огороджують будівництва, часто малюють графіті. На одному з них, у районі Московської площі в Києві, можна прочитати коротку ефектну фразу: «Тягнибок – єврей». Перше, що спадає на думку – «хто б міг подумати?», друге – потрібно поділитися цим жартом зі знайомими. Перед нами класичний приклад сильного міма. В середині 70-х років минулого сторіччя еволюційний біолог Річард Докінз помітив, що передача культурної спадщини між людьми породжує нову форму еволюції – не біологічної, а інформаційної. На відміну від еволюції біологічної, де реплікаторами, тобто тим, що відтворюється, є молекули ДНК, в еволюції нового типу відтворюються одиниці інформації, які він назвав мімами (meme). Міми – це одиниці передачі культурної спадщини, одиниці імітації, які живуть у бульйоні людської культури.

 

Прикладами мімів є мелодії, ідеї, модні слова та вирази (на кшталт «прєвєд» або «фофудія»), кулінарні рецепти чи форма церковних бань. «Так само, як гени поширюються в генофонді, переходячи з одного тіла в інше за допомогою сперматозоїдів або яйцеклітин, міми поширюються у тому ж сенсі, переходячи з одного мозку в інший за допомогою процесу, який у широкому розумінні можна назвати імітацією», – стверджує Докінз у своїй знаменитій книжці «Егоїстичний ген».

 

Мім із паркану про Олега Тягнибока вартий уваги не лише через його несподіваність. Його вплив підсилюється завдяки неявному відсиланню до іншого широкого класу мімів, відомих під загальною назвою «теорії змови». В конкретному випадку йдеться про ту з них, яка стверджує, що світом правлять євреї. Хоча так само це може бути змова американців, росіян, масонів, тамплієрів, ілюмінатів або світового уряду, який щорічно проводить свої збори в Давосі, чи агентів КДБ, котрі й досі прослуховують телефони – потрібне підкреслити.

 

Отже, якщо ви вважаєте, що за більшістю важливих подій у світі стоїть група змовників, ви прихильник теорії змов або, іншими словами, вам небайдужа конспірологія. Теорія змов – відносно молодий мім, принаймні, на кілька тисяч років молодший, ніж уявлення про існування Бога. Однак вона є дуже зручним інструментом для пояснення світу, щонайменшедля тих, хто її застосовують, адже всі події можна пояснити, й одразу стає зрозуміло, хто персонально винен у тому, що відбувається.

 

 

Віктор Пушкар, кандидат психологічних наук, вважає, що саме ця особливість – чітке визначення ворога, і є причиною сильної живучості теорій змов. «Коли змінюється середовище, особливо так швидко, як це відбувається в останні роки, людям важко визначати, хто свій, а хто чужий. Відбувається щось нове, чого ніколи не було, й люди починають шукати, хто має за це відповідати».

 

Психолог розповів Тижню, що йому досить часто доводиться зустрічати таких людей на побутовому рівні. При цьому, за його спостереженнями, існує декілька найпоширеніших теорій змов: «Горбачов розвалив СРСР», «Віктора Ющенка контролюють США через жінку- американку», популярними в народі є також і цілий ряд теорій щодо того, хто стояв за плівками майора Миколи Мельниченка.

 

Хоча під час спілкування з носіями мімів теорій змови потрібно бути вкрай обережним. Вислів «та це ж якась теорія змови» у суперечках часто вживається для того, щоби зневажити опонента, прирівняти його до божевільного. Психологи вважають, що «вірус» теорії змови може підсилювати сам себе. Одним із механізмів такого підсилення є когнітивне упередження: тенденція шукати лише ті докази, що підтверджують гіпотезу, яку сформулювала для себе людина. Також дослідники з університету в Кенті встановили, що люди краще помічають вплив теорій змови на інших людей і зовсім не відчувають їх впливу на собі.

 

У випадку з конспірологічними теоріями люди застосовують два правила – значна подія має бути викликана значними причинами, тобто змовою. І друге – пошук винних починається з питання «кому це вигідно?».

 

 

Відомий дослідник теорій змов Крістофер Хітченс вбачає причину популярності конспірологічних пояснень реальності в значних масивах інформації, що циркулює серед величезної кількості людей. Також науці відомо, що особливо багато конспірологічних теорій з’являється в соціальних групах і навіть суспільствах, які відчувають соціальну ізоляцію або не мають політичної ваги для того, щоби впливати на ситуацію навколо себе. Водночас початковій появі мімів теорії змови сприяє брак офіційної інформації чи недовіра до неї. Так, вакуум даних одразу після Чорнобильської катастрофи породив кілька конспірологічнихтеорій вибуху, серед яких – навіть втручання інопланетян. І тепер, більше, ніж через 20 років після катастрофи, чутки про викиди радіації або інші аварії на ЧАЕС в Україні дуже стійкі й роз повсюджуються надзвичайно швидко.

 

Психолог Валерій Злевков вважає, що поширення теорій змови в соціумі можна обмежити за допомогою формування позитивних цілей для всього суспільства, тобто за умови, коли є зрозуміла довготермінова стратегія країни. Він виділяє аж шість теорій змови, найпоширеніших у нашому суспільстві, до яких зараховують, серед інших, вплив єврейського капіталу, гіпертрофований вплив Росії або Америки та змова наших політиків. «Якщо в суспільстві виникнуть позитивні цілі, зникне прагнення в кожній нестандартній ситуації шукати ворога. Узагалі пошук винних – це стратегія переможених. Переможці шукають позитивну мету, а переможені – хто винен у їхніх проблемах».