Недільного вечора в Житомирі тихо і майже безлюдно. Двійко-трійко людей снують біля пам’ятника Корольову, що на Майдані його ж імені (раніше майдан Рад). На постаменті – три фотографії з чорними стрічками навскіс: Нігояна, Жизневського, Вербицького, нижче блимають лампади. Якби не всюдисущі «новості нєдєлі», «факти тижня», ніщо й не нагадувало б про те, що не кожна українська родина нині має вечерю на всіх і не кожен українець спокійно засне у м’якому й теплому ліжку.
У вихідні думати про тяжке – гріх, тож про Майдан, «Беркут», переслідування активістів, про те, що «треба щось і собі робити», у Житомирі всі згадують у понеділок. На світанку приватний підприємець Надія поспішає на Житній ринок, знає, що сьогодні дошкулятиме не лише мороз, який так чи інакше пролізе в биті валянці, а й невпинні «базари» про Майдан. Держслужбовець Катерина о 8:59 входить у темне, як ніч, приміщення облдержадміністрації – освітлення вимкнене, довкола стоять, сидять, лежать, походжають міліціонери, а може, й службовці внутрішніх військ – хто їх розбере. Протягом дня ці люди клеять дурня, тренують вигуки і рухи на випадок штурму, читають стенди та просять працівників облради й ОДА купити цигарок, бо їх з адмінприміщення не випускають.
27 січня о 12:00 засідає депутатське об’єднання «Народна рада». Про це домовилися 24 січня, коли під тиском мітингувальників відбувалася позачергова сесія міськради. За день до цього житомиряни прийшли під стіни облради – там теж була сесія, але чергова – прийняли бюджет. Близько тисячі осіб стояло також увечері та могло вдатися до радикальних дій. Зокрема, цього прагнули люди в масках. Частина тих, хто стояв, не думали змінювати положення, ще частина рушила центром міста, закликаючи житомирян приєднатися до протесту («Майдан, ми з тобою!», «Слава Україні!», «Приєднуйтеся до нас!»), інші ж пристали на пропозицію місцевих опозиційних депутатів прийти завтра до міської ради, щоб там вимагати утворення Народної ради. Так і сталося, майже о 19-й годині п’ятниці 24 січня в Житомирі з’явилася Народна рада. Тим часом облрада та ОДА пішли відпочивати в буремний час, навіть робочу суботу перенесли на більш сприятливу.
Чим є та Народна рада в місті, житомиряни не знали, а може, й не думали. Її друге засідання транслюється на вулицю, де зібралися люди. Полічити їх складно (півсотні-сотня), адже вони рухаються, проходять, забігають у кав’ярні неподалік погрітися, але головне те, що все коментують. Наприклад, двом літнім жіночкам незрозуміло, що таке та Народна рада і якщо вона народна, то чому в її складі не народ, а ті самі різношерсті депутати, більшість із яких уже була у владі міста.
На зібрання приходить голова обласної ради. У залі аплодують на його заклики «вирішити ситуацію мирним шляхом», але пролітає «ганьба», коли посадовець завершує промову, – каже, що 29 січня відбудеться сесія обласної ради, на порядок денний якої винесуть питання врегулювання соціально-політичної кризи, прийняття звернення до центральних органів влади та створення народної ради в облраді, – й запитує: «Ви задоволені нашими діями?». Так – ні – так…
Люди йдуть від міської ради по завершенні роботи Народної і відповідно трансляції. Потому до облради прибувають депутати, зокрема й народні, – на 15:00 призначено засідання президії. Кажуть, що Житомиру поки що вдавалося підтверджувати справедливість своєї назви (жито і мир): в ОДА цілі і вікна, і двері, було б добре під час позачергової сесії облради виробити такі рішення, які задовольняли б усіх: владу, опозицію, громадськість. Мають зібратися до сесії ще принаймні раз із пропозиціями до звернення.
Житомирянин Михайло каже, що, спостерігаючи збоку, складається враження «мавпування», ніби все відбувається задля аби. Аби на випадок чого встигнути вскочити в один із останніх вагонів, хоч би в який бік рухався той потяг. «Жодної ініціативи із Житомира не надходить. Усе навздогін до чогось, до когось. Так, як у Львові, ми не робитимемо – надто радикально. Як у Києві теж. Надто страшно. Ми по-своєму. У тихому болоті побулькаємо, а там дивись, може, і буде зрозуміло, до кого пристати», – міркує Михайло.
З 27 на 28 січня у Житомирі знову тихий морозний вечір і глуха ніч. Та не така вже й глуха, якщо поглянути на останні події та відверту нездатність «почути кожного».
Майдан Корольова (тепер часом майдан Зрад) безлюдний і наступного дня. Але це не означає, що мешканці міста байдужі – вони просто вивчають ситуацію, стежать за подіями у Верховній Раді, радіють скасуванню законів від 16 січня.
29 січня планують провести чергові позачергові сесії Житомирської обласної та міської рад. Проте розпорядження про жодну з них поки що не з’явилося. У міськраді кажуть, що орієнтуватимуться на обласну, а депутати обласної досі визначаються. Місцевий штаб національного спротиву закликає житомирян о 10-й годині знову зібратися на Майдані, «підтримати свій народ і стати на його бік». На місці зустрічі працює снігоприбиральна техніка, снігопад не вщухає.
У Житомирі 29 січня очікували конструктивних рішень. Адже, за словами голови обласної ради Йосипа Запаловського, який виступав під час засідання депутатського об’єднання міськради «Народна рада», саме цього дня мала відбутися позачергова сесія обласної ради. На порядок денний збиралися винести прийняття звернення до президента й уряду та, можливо, утворення обласної Народної ради. Однак розпорядження про скликання сесії на офіційному сайті облради так і не з’явилося, й уранці прес-служба оприлюднила таку інформацію: «У зв’язку з тим що значна кількість депутатів не має можливості 29 січня прибути на позачергову сесію Житомирської обласної ради, засідання не відбудеться». Відповідно не буде й обіцяної сесії міської ради.
Також стало відомо, що міська прокуратура 28 січня подала позов до суду про протиправність дій міськради та прийнятих напередодні рішень «Про направлення звернення до президента України» та «Про створення Народної ради як єдиного легітимного органу, що представляє народ, територіальну громаду міста Житомира».
З 9-ї ранку біля ОДА на майдані Корольова почали збиратися люди, в обласну раду стали сходитися депутати, які все ще сподівалися на сесію, та працівники місцевих ЗМІ. Їх пропускали без перешкод, розчаровані поверталися на вулицю. Тим часом там зібралося кількасот євромайданівців, скликані штабом спротиву, а також антимайданівці – набагато більша частина людей. Жодних партійних прапорів не було, лише державні. Прихильники влади вигукували гасла «Слава Рижуку!» (Сергій Рижук – голова ОДА), «Схід і захід разом!», «Майдан, додому!». Ними протягом усього протестного зібрання керував заступник голови та керівник апарату облдержадміністрації Олександр Никитюк. На сусідніх від майдану Корольова вулицях залишилися спорожнілі автобуси, однак люди, котрі прибули з районів, як стало відомо, переважно держслужбовці, стверджували, що приїхали самостійно, за покликом душі та рейсовим транспортом. На запитання журналістів літня жінка однозначно відповідає, що цілком задоволена пенсією 1200 грн: «На ці гроші можна жити више криши» (змахує рукою над головою). Всім задоволений і беззубий чоловік: «Копай, сади город – будеш жити!». У натовпі пахне спиртним. Обидва гурти протестувальників перегукуються між собою, намагаються переконати одне одного у правоті своєї позиції. Пізніше ділять територію: «Ми до вас не йдемо – ви не підходьте до нас».
Близько 12-ї євромайданівці, що дізналися про дії прокуратури, вирушили під її стіни, а до своїх прихильників вийшли голови ОДА та облради. Вони подякували за підтримку, засудили кровопролиття. Подякували також опозиціонерам, які «вказують на помилки в роботі». Очільник облради, звертаючись до мітингувальників, виголошує іншу версію того, чому не відбулася сесія: «Відпала необхідність у її проведенні у зв’язку з подіями і прийнятими рішеннями у Верховній Раді». Під час виступу голови ОДА його заступник кричить у рупор і його підтримують люди: «Рижук – наш губернатор!», «Рижук – молодець!». Трохи згодом починають повертатися євромайданівці й заступник губернатора заявляє: «Екстремісти бояться нас! Вони не підступають!».
Підступити до адмінбудівлі ніхто й не намагається, бо сили аж надто нерівні. За неофіційними даними, ОДА охороняють численні міліціонери та бійці спецпідрозділу «Альфа» – понад 400 осіб. Також всередині є працівники МНС, а кабінет очільника облдержадміністрації охороняють десятки жінок-держслужбовців з усіх районів області. Напередодні увечері на першому поверсі адмінбудівлі на вікнах зсередини встановили ґрати.
Після того як голови ОДА й ради йдуть на робочі місця, прихильники Партії регіонів стоять близько 30 хв, потім кидають плакати і зникають. Незадоволені нинішньою владою йдуть через дорогу до міської ради слухати те, що відбувається на засіданні визнаної нелегітимною Народної ради.
ЗМІ поширюють інформацію, що в обласній раді також утворено Народну раду як міжфракційне об’єднання. До її складу ввійшли 25 депутатів від опозиційних сил. Ця Народна рада хоче звернутися до президента України з вимогами звільнити всіх політичних в’язнів та затриманих активістів Майдану, закрити кримінальні провадження та припинити переслідування активістів і журналістів, випустити з в’язниці Юлію Тимошенко, повернути Конституцію редакції 2004 року тощо.