В Україні з’явився один із найбільших і скандально відомих міжнародних торент-трекерів [тут і далі див. словничок] The Pirate Bay («Піратська бухта»). Цей портал уже впродовж кількох років є головним подразником мультимедійних гігантів на кшталт Sony або Universal. Кількість судових позовів проти ресурсу вимірюється десятками, а одного з адміністраторів навіть було заарештовано за звинуваченням у злісному піратстві. У нашій країні торенти набувають дедалі більшої популярності. Їхня кількість невпинно зростає.
Піратська економіка
Головний сенс діяльності будь-якого інтернет-пірата – за допомогою цікавої інформації залучити якомога більше користувачів. Особливо якщо піратська копія, наприклад, кінофільму викладається до його появи в прокаті. Ставши популярними, пірати продають рекламні площі порталу, де зберігається контент або посилання на нього. Натомість відвідувачі отримують доступ до потрібної інформації швидше і, головне, дешевше, ніж у легальних інтернет-магазинах.
«Два роки тому з третім за відвідуваністю трекером у світі www.torrents.ru (найбільший російський торент) сталася халепа, – розповідає активіст громадського руху Open Source («Відкритий простір») Микола (він просить називати його Homolibere). – Сервер не витримував великої кількості відвідувачів – понад 70 тис. користувачів на добу. Тобто сайту не вистачало «заліза» для підтримання нормальної діяльності – ресурс постійно зависав, відвідувачі не могли на нього потрапити. Тоді адміністратори звернулися до юзерів: мовляв, допоможіть, хто чим може. Буквально за тиждень вони зібрали $4,5 тис. на нове «залізо». Отже, хороший контент – і користувачі самі захищатимуть ресурс, бо вони зацікавлені в новому та якісному наповненні. До речі, свого часу на захист The Pirate Bay не раз збирали багатотисячні акції підтримки».
За інформацією Асоціації захисту авторських прав Великої Британії (FACT), на піку своєї популярності The Pirate Bay лише на показі реклами заробляв близько $1,5 тис. на добу. Тобто на місяць виходить приблизно $40 тис. Якщо врахувати, що амортизація обладнання майже відсутня, як і інші витрати, то це суттєвий приробіток. Тим більше що навіть наповнювати контент адміністраторам не потрібно – все роблять самі користувачі.
Непідсудна роздача
«The Pirate Bay на українських серверах містився недовго, – пояснює Володимир Ілінг, керівник Української антипіратської асоціації. – В Україні його вже немає. Тільки-но ми отримали інформацію про перебування цього ресурсу на наших теренах, одразу зв’язалися з правоохоронцями, щоб організувати рейд на провайдерів, які пустили до нас відвертих піратів. Але не встигли – ресурс швидко залишив український сегмент мережі».
Найбільша проблема борців із піратами полягає в тому, що на торент-трекері розташований не сам файл, який є об’єктом авторського права, а так званий торент-файл. У ньому є лише посилання на ресурс, де фізично міститься потрібний користувачеві захищений авторським правом файл, а також загальна інформація про нього: ім’я, розмір тощо. Запитуваний користувачем відео-, аудіо- чи інший файл генерується на персональному комп’ютері, що закачує інформацію, лише після закінчення файлообміну з іншими користувачами та отримання 100% інформації.
Зі звичайними файлосховищами – серверами, де фізично міститься піратський контент, правовласникам розібратися нескладно: подаєш до суду і вимагаєш відшкодування збитків. Тоді як у торент-мережах такої можливості немає. Адже роль адміністрації трекера фактично зводиться до утримання в належному технічному стані сервера, що допомагає зв’язуватися користувачам, які бажають обмінятися інформацією. На вимогу ж правовласника адміністрація торент-трекера може хіба що заблокувати доступ до якогось файла на своєму ресурсі. Формальними ж порушниками виступають самі користувачі, які роздають файли. Неодноразові судові процеси в США та країнах ЄС підтвердили таку юридичну позицію щодо торентів: адміністратори трекерів не є відповідачами у справах про незаконне поширення об’єктів авторських прав.
І все ж на Заході великі мультимедійні корпорації роблять усе, щоб якщо не заборонити торенти як такі, то хоча б вижити їх із нормальних серверів і максимально ускладнити доступ до них. Тому адміністрації багатьох торентів зараз шукають безпечне місце для розміщення своїх порталів. The Pirate Bay провів розвідку боєм в Україні.
Інтернет-Тортуга
«Наше законодавство ще дозволяє, не ховаючись, зберігати на серверах неліцензійну інформацію, – зазначає Homolibere. – Єдине, чого не можна, то це дозволяти українським користувачам скачувати її».
«Великою проблемою є те, що в нас зовсім не врегульовані відносини з провайдерами, – обурюється Володимир Ілінг. – Згідно з чинним законодавством провайдер має повне право відмовити міліції, якщо вона вимагає надати дані людини, яка викладає на торент, наприклад, якийсь піратський файл. Зробити це він зобов’язаний лише після відповідної постанови суду».
В Україну з весни 2009 року вже перебрався відомий міжнародний торент-трекер www.demonoid.com. Раніше цей сайт низка судових заборон витиснула з Канади, потім із Голландії та Швеції. За інформацією Української антипіратської асоціації, на українських серверах також знайшли собі притулок кілька популярних литовських піратських сайтів: www.linkomanija.net та www.torrent.lt. Обом місце на сервері надає компанія Hosting.Ua з Одеси. Литовська сторона вже звернулася до України з проханням допомогти закрити ці сайти. Зараз у вітчизняних борців із піратами є запит Асоціації із захисту авторських прав Великої Британії (FACT) стосовно сайта www.dvdglobe.tv, що пропонує цілі збірки неліцензійних телевізійних серіалів. Обслуговує цей ресурс провайдер Ukranian Utel Datacenter Networks – «донька» державного монополіста стільникового зв’язку.
«Антипіратська асоціація України та Українська музична асоціація вже запропонували відповідні поправки до законодавства, – зазначає Володимир Ілінг. – Якщо їх не ухвалити найближчим часом, то піратів – і вітчизняних, й іноземного походження – в українському сегменті інтернету буде все більше. Ми не хочемо обмежувати користувачів. Достатньо, щоб провайдерів законодавчо зобов’язали попереджати тих, хто викладає піратську інформацію в мережу, що після ще одного аналогічного вчинку їхні дані буде передано правоохоронним органам».
Проте, за словами експертів і простих користувачів, зрозумілі правила гри невигідні нашим чиновникам. «Вони заробляють на імітації боротьби з піратами, – стверджує Homolibere. – Інакше левова частка прибутків надходить у кишені правовласників. Наприклад, типова ситуація: приходить перевірка на фірму – з’ясовують, чи ліцензоване програмне забезпечення, яке вона використовує. Виявляється, що на всіх комп’ютерах стоїть піратська «вінда». Підходять до системного адміністратора: мовляв, зараз кримінальну справу порушуватимемо, вам загрожує величезний штраф і так далі. Адміністратор їм відповідає: «Зачекайте, все насправді легально» – і показує їм коробочки від ліцензійного Windows. Тобто він не ставив ліцензійки на компи, але коробочки є. Перевіряльникам кладуть у кишеню конвертик – усі задоволені».
Інший бік справи – провайдери. Їм вигідні великі популярні торент-трекери, оскільки вони дають змогу заробити на трафіку – кількості інформації, що скачується через сервер, що належить компанії-провайдеру. «Провайдер може щось реально заробляти на торентах, якщо на його хостингу буде розкручений ресурс із великою відвідуваністю на кшталт Demonoid чи Pirate Bay, – пояснює Микола Homolibere. – Адже провайдер отримує гроші за трафік від сервера, який йому належить».
«Той самий Demonoid, який у нас уже понад півроку висить, фактично є закритим ресурсом, – пояснює один з адміністраторів українського трекера www.torrent.ua. – Тобто скачувати/роздавати файли можуть лише зареєстровані учасники. А реєстрація, своєю чергою, там дуже складна – щоб її отримати, потрібно мати рекомендацію від уже зареєстрованого користувача. Це спосіб захисту від правовласників, яким, щоб довести наявність на трекері неліцензійної інформації, потрібно спочатку там зареєструватися. Доступ до Demonoid обмежений, тому антипірати ставляться до нього відносно спокійно. А в Pirate Bay доступ вільний, і в зв’язку з цим правовласники так жорстко і наполегливо борються з ним усюди, де він тільки з’являється. Саме завдяки вільному доступу завжди знаходяться охочі надати цьому ресурсу свої сервери. Адже поява «Піратської бухти» миттєво забезпечує будь-якому провайдеру шалений трафік і, відповідно, гроші».[1577]
СЛОВНИЧОК
Торент-трекер – сервіс обміну файлами на базі протоколу BitTorrent, також відомого як peer-to-peer (p2p) мережі. Потрібний файл завантажується частинами з усіх комп’ютерів, де є його копії, й одночасно віддається іншим користувачам, які розпочали його закачування.
Торент-файл – містить інформацію про завантажуваний файл, адреси ресурсів, що з’єднують з комп’ютерами, на яких містяться його копії.
Ресурс – у цьому контексті сервер або комп’ютер, підключений до мережі, на якому розміщений on-line сервіс (інформаційний сайт, електронна поштова скринька, ті ж таки торент-трекери).
Сервер – логічний чи фізичний вузол, що обслуговує запити.
Провайдер – комерційна організація, що надає послуги доступу до інтернету.
Трафік – обсяг інформації, що передається в мережі.
Хостинг – послуга з надання дискового простору (місця) на сервері.