Тиха Енергія

Крім світлодіодів Кеймен використовує в побуті енергозберігальні прилади власного виробництва. Наприклад, ефективну й дешеву систему очищення води Slingshot, яка за день виробляє 1000 л питної води і 1000 Вт електро­енергії; двигун Stirling, який генерує 200 Вт енергії, спалюючи метан із ко­­ров’ячих кізяків.

 

 

Радикальніший принцип «споживаєш, скільки тре­­ба – нічого не платиш – добре живеш – добре житимуть нащадки» сповідує інженер і дизайнер Жак Фреско, прибічник передових технологій і ресурсоорієнтованої економіки. Разом із компанією ET3 Фреско працює над проектом «Венера», головні засади якого: система грошей хибна, вона призведе до самознищення; монетарну систему треба замінити ресурсоорієнтованою економікою, в якій усі люди отримують те, що хочуть, і безкоштовно; ресурси для цього є – енергія сонця, вітру, хвиль і припливів. Фреско впевнений: якщо розумно використовувати лише ці чотири джерела, людство назавжди можна забезпечити енергією.

 

Ще 2007 року в уряді США визнали, що, використовуючи енергію вітру лише в трьох із 50 штатів, можна забезпечити енергією всю державу. Іспанія позаторік встановила вітряків загальною потужністю 3,5 ГВт (для порівняння: 52% потреб Києва в електроенергії забезпечують дві ТЕЦ загальною потужністю 1,2 ГВт). На по­­­чатку року загальна потужність енергоблоків вітряних електростанцій Китаю склала понад 10 ГВт, а через кілька років сягне 20-30 ГВт. За підрахунками вчених, 50% електро­енергії, якої потребує людство, реально отримати за допомогою морських хвиль. Ще одна екологічно чиста та відновлювана форма енергії – геотермальна. Вчені Массачусетського технологічного інституту встановили, що запаси теплової енергії Землі становлять 13 000 ЗДж (З – скорочено зетта = 1021), з яких людина може вже сьогодні використати 2000 ЗДж. Сумарне споживання енергії всіх держав світу становить приблизно 0,5 ЗДж на рік. Отже, впродовж 4 000 років людство може отримувати необхідну енергію лише за допомогою геотермальних джерел.

 

 

Уряди провідних країн світу визнають, що поки не готові до радикальних змін в енергетичній політиці, тому схильні сповідувати принципи Діна Кеймена.

 

Міністерство енергетики США у 2004 році розрахувало: замінивши лампи розжарювання і люмінісцентні на світлодіодні, впродовж 2005–2025 років можна заощадити 3,5 квадрильйони Btu |див. словничок|. Споживання електроенергії в США знизиться на 29%, а американці за 20 років зекономлять понад $125 млрд. На сайті виробника світлодіодів Philips Color Kinetics навіть є калькулятор енергозбереження – ввівши параметри освітлення, тариф на електроенергію, дізнаєшся, скільки можна заощадити завдяки світлодіодам. Наприклад, металогалогенові лампи на світлодіоди замінили в міжнародному аеропорту Лос-Анжелеса, й тепер тут економлять 75% електрики на рік. Світлодіоди встановили і в лас-вегаському готелі-казино «Хард-рок» – щоріч­­ні витрати на електрику зменшилися з $18 тис. до $1,9 тис.

 

У розвинених країнах пропагують й інші способи енергоощадження. Наприклад, привчають мінімально використовувати режим очікування в побутовій апаратурі. Британські вчені підрахували, що за рік режим stand by з’їдає 7 те­рават·годин – стільки виробляють дві електростанції щороку, викидаючи в атмосферу 800 тис. т вуглецю. Міжнародне енергетичне агентство IEA навіть розробило глобальний план «Один ват» – до 2010-го всі нові пристрої повинні споживати в режимі очікування менше 1 Вт.

 

 

В Україні все ще діє формула «споживаєш багато – платиш усе більше». Хоча державних структур, які займаються розробкою і впровадженням альтернативних джерел енергії та енергозбереженням, – рахувати й не перерахувати: Державний комітет з енергозбереження, Державна інспекція з енергозбереження, Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Міністерство з питань житлово-кому­нального господарства, Інститут загальної енергетики НАНУ, Інститут відновлюваної енергетики НАНУ тощо. Міністерство палива та енергетики України навіть має енергетичну стратегію до 2030 року. Щоправда, на офіційному сайті міністерства документ подається лише… англійською мовою. Ще в 1997 році була затверджена Комплексна державна програма енергозбереження України, однак належної фінансової підтримки вона так і не отримала. |див. також інтерв’ю тут|

 [1161][1162]