Про це йдеться у статті «Сила тяжіння» у 38 номері «Українського тижня».
У матеріал зазначається, що як і в зовнішній торгівлі загалом, основними драйверами зростання українського експорту до ЄС також була продукція гірничо-металургійного комплексу, проте на європейський ринок досить суттєво зросло й постачання товарів з більшою доданою вартістю.
Зокрема впродовж літа 2021 року на 16,5% зросли обсяги постачання до ЄС української продукції машинобудування (до $0,88 млрд). А продажі низки видів останньої взагалі на десятки чи й сотні відсотків. Зокрема у 2,7 раза збільшилося постачання продукції суднобудування, більш як удвічі більшими були й обсяги продажів транспортних контейнерів і обладнання для харчової промисловості. На 50–67% зріс експорт причепів, підшипників, моніторів і приймальної апаратури для телебачення, холодильників, машин для сільського, лісового та садового господарства.
Серед інших товарів українських виробників машинобудівної продукції, продажі яких до ЄС динамічно зростали, також були котли центрального опалення, електродвигуни, трансформатори, акумулятори, різноманітні електронагрівачі, повітряні та гідронасоси, підіймальне й навантажувально-розвантажувальне обладнання, сигналізації тощо. І це лише якщо відбирати ті товарні позиції, за якими Україна щомісяця експортує до ЄС на десятки мільйонів гривень. Є й дрібніші, але від того не менш, а часто й більш динамічні нішеві продукти.
Читайте також: Природний відбір. Як змінився український експорт
Окрім продукції машинобудування, до ЄС зростав експорт і низки інших видів промислової продукції. Зокрема за три літні місяці на 30,6% зріс експорт готової продукції української харчової промисловості (до $152,8 млн), окрім олії. Продажі останньої збільшилися на 32% (до $544 млн). Динамічно зростало також постачання українських меблів (на 30,4%; до$220,6млн), готових виробів із чорних металів (+65,9%; до $162,9 млн) і продукції деревообробної промисловості (на 74,5%; до $257,2 млн). До того ж в останньому випадку — не враховуючи малооброблених лісоматеріалів чи паливних дров, тобто лише різноманітні вироби (плитні матеріали, шпон, паркет, профільований погонаж, теслярські інструменти тощо).
Майже на дві третини збільшилося й постачання українського м’яса (на 65,5%; до $61,6 млн) — продукту агросектору з чи не найбільшою доданою вартістю. Зросли обсяги продажів керамічних виробів (+31,3%), виробів зі скла (+22,7%) тощо.
Автор статті Олександр Крамар, наголошує, що «відповідна продукція різного рівня готовності поступово утверджується на європейському ринку. І передбачає довгу та перспективну присутність там її українських виробників». У зв’язку з чим відзначає, що 16 вересня саме минуло сім років від часу ратифікації Угоди про асоціацію та Зону вільної торгівлі з ЄС, яку критики часто подавали як загрозу наповнення українського ринку європейською готовою продукцією в обмін на нашу сировину та робочу силу. Натомість зазначає він, – «хоч експорт останніх справді триває, однак ані про погіршення торговельного балансу, ані про відсутність можливостей нарощувати продажі до ЄС української готової продукції найрізноманітніших галузей не йдеться. Твердження про загрозу перетворення України на сировинний придаток для ЄС виявилися лише страшилкою. Готова українська продукція поволі пробивається на європейський ринок, чого наразі не можна сказати про нашу торгівлю з азійськими країнами й особливо Китаєм».
Більше читайте у свіжому номері журналу «Український тиждень».