Заняття загалом богоугодне, хоча іноді втомлюєшся від доброзичливців, проте соромно досі не було ні за себе, ні за країну. І ось тепер потрохи стає…
Юлію Федів донедавна знали не аж так багато людей. Гаразд, наймолодша керівниця державної установи в країні. Український культурний фонд — зовсім нова інституція, створена з нуля задля підтримки мистецьких проєктів: кіно, телебачення, цифри, візуальних мистецтв, культурної спадщини, книговидання, фестивалів, конкурсів, концертів, підручників, лекцій… Кількість проєктів, профінансованих через фонд за гроші платників податків, уже за перший рік роботи сягнула пів тисячі. Далі потрохи так склалося, що жодна, ну майже жодна помітна культурна подія в країні не відбувалася без участі УКФ. Юлія разом з командою таких самих молодих і навіжених українців з ідеалами та європейською освітою налагодили механізм, коли за виділення кожної копійки за чітко й нудно прописаною процедурою відповідають відомі на всю країну експерти. Усе на репутації. Були, як годиться, ображені, що не їм дали цього разу.
Читайте також: Юлія Федів: «Культурні події повинні мати два виміри — віртуальний і реальний»
Жодного не було, хто запідозрив би, що наші з вами гривні осідають у кишенях розпорядників. Через три роки регулярного трудового героїзму, напередодні перевиборів, Юлія раптом зняла свою кандидатуру. Привід — звинувачення з боку ревнивих концертних імпресаріо, які привозять до нас на гастролі Red Hot Chili Peppers, Slaves, Oxxxymiron із Моргенштерном, у нецільовому використанні коштів… Причина — стало зрозуміло, що під УКФ копають, тож краще не борсатися. Ось тут уже про Федів дізналася вся країна. Такої масової підтримки якоїсь там юної функціонерки я не пам’ятаю на своєму віку.
Основна претензія спершу імпортерів зірок, чинних і позавчорашніх, а вслід і контролюючих органів у тому, що в когось із ощасливлених агенцій, ГО тощо не збігаються КВЕДи, тобто «коди видів економічної діяльності», записані в статуті. Пояснюю на пальцях: припустімо, у вас ферма, ви вирощуєте корів. У статуті написано, що ви продаєте:
1) молоко,
2) йогурт,
3) сир,
4) масло, а також
5) м’ясо й
6) шкіру.
Вам звідкись дали субсидію на сир, а у вас у статутних документах на першій позиції молоко. Усе, ви порушник! Чорт забирай, у країні крадуть мільярдами, а ревізор із ДАСУ прикидається дурником і хоче, щоб я теж погодився ним бути!
Насправді все значно прозаїчніше: за постмайданні роки в нашій країні зусиллями старих державних органів і нової генерації ентузіастів створено певну кількість навдивовижу успішних інституцій, які розпоряджаються разючими коштами. Це ж непорядок, коли хтось сидить на чималих грошиках, і цей хтось не ти! Іншого пояснення системної атаки на голів або потенційних, або колишніх різних державних фондів, інститутів, культурних центрів, театрів, музеїв, яка триває без упину впродовж останнього як мінімум року, в мене для вас немає. Юлії Федів, зокрема, приписано повернути в бюджет 42 млн грн.
Дивно, власне, не це, ми й не таке бачили, дивно, навпаки, що досить таки широка громадськість — літератори, митці, продюсери, менеджери, куратори, журналісти, активісти — піднялися на захист досягнень останніх 30 років. Буквально на наших очах глибока провінція з колись могутнім минулим і окремими загнаними геніями — це я про Україну, якщо хтось не зрозумів, — перетворилася на територію, яка генерує змісти, дивує, надихає й потрохи завойовує своє геть не останнє місце на культурній мапі світу. Агенти змін, здебільшого люди а) молоді, b) освічені, c) безстрашні, d) патріотичні, не терпітимуть відкату й у сенсі перерозподілу ресурсу, й у сенсі реваншу, повернення до заповідника зразка Мінкулиняка й дівчат у віночках.
Читайте також: Гризня в храмі духовності
Я пророкую ефектний і, можливо, ефективний бунт із боку креативного класу в загальнонаціональному й міжнародному масштабі. Засад держави, слава Богу, він не похитне, проте легітимність деяких членів і галузевих напрямів керівної адміністрації підірве капітально. Недавно ми тут у Тижні (№ 37/2021) розмірковували щодо складників репутації країни. Так ось, саме так вона й підривається. Престиж державної служби, до слова, також. Чи є здорові припущення, що молоді, амбітні, кваліфіковані кадри надалі пов’язуватимуть свої кар’єрні плани з роботою в держустановах? Чи є раціональні прогнози, що закордонні донори й далі нас підтримуватимуть?
То ось ти яка, м’яка сило!