Парламент прийняв закон, який кардинально змінить ситуацію на туристичному ринку. Закон № 6696, обмеживши багато видів ліцензувань, торкнувся і туризму.
За логікою депутатів, це допоможе малому і середньому бізнесу, зменшить корупцію та необгрунтовані перевірки. Однак є нюанс.
Ліцензія справді коштує коштувала непоганих грошей. У 2010-ому турагенти і туроператори перерахували до бюджету понад 1млн. 600 тис. грн.
Критики Закону зауважують, що відміна ліцензій може призвести до появи тіньових туристичних фірм.
Держкомтуризм бачить картину двояко. Заступник голови Держкомтуризму і курортів Сергій Сьомкін говорить, що і раніше шахраї працювали без ліцензії. А на наслідки форс-мажорних обставин (виверження вулканів тощо), ліцензія не вплине. «Що стосується якості обслуговування туристів, їхньої безпеки, то можливі певні ризики», – додав Сьомкін. Він переконаний, що туроператори регулюватимуть ринок самі й працюватимуть з уже відомими агентами.
«Були випадки, коли похоронні фірми займалися туризмом»
Окрім Росії, ліцензія для турагентів необов’язкова у багатьох країнах Європи. Втім у розвинутих державах, туристичну галузь регулює не держструктури, а різні асоціації, до яких входять турфірми, бази відпочинку, турагенти, громадськість. Про це говорить президент Всеукраїнської Асоціації туристичних операторів (ВАТО) Ігор Голубаха. Він незадоволений відміною ліцензій через велику тінізацію галузі, яка, у свою чергу, тягне небезпеку для туриста. За офіційними даними 50% туристичних потоків знаходяться в тіні. А з відміною ліцензій, як каже Голубаха, відомства втратять можливість підрахунку туристичної статистики.
За його словами, відміна ліцензій не вигідна нікому. «Держава не знатиме хто, де і чим займається. У вітчизняному туристичному сегменті галузі немає монополізму, бо в Україні діє понад 8 тис. суб’єктів туристичної діяльності», – аргументує Голубаха. Він пояснює: купуючи тур, споживач здійснює передоплату. Отже, є ризик, що його гроші турагенція може використати не за призначенням.
«Екскурсії зараз може проводити будь-хто. Іноземці приїжджають до нас і що завгодно розповідають про Україну. Були випадки, коли похоронні фірми займалися туризмом. Це потрібно захищати і якось врегульовувати», – наголошує Голубаха.
Його думку розділяє Федір Шандор, завідувач кафедрою туризму Ужгородського національного університету. «На ринок вийдуть Бог знає хто. З’являться фірми-одноденки й дуритимуть людей. Вони продаватимуть неіснуючий товар. Бо одна справа, коли турагент діє від імені туроператора, інша, як приватний підприємець. Ліцензія на 80% відсіювала шарлатанів», – підкреслює Шандор.
Деякі колеги підтримують Шандора. «На ринок вийде більше конкурентів, не всі будуть добросовісні. Купив приватний підприємець спорядження у вигляді катамарана й возить туристів. А куди, як?», – коментує Сергій Підмогильний, директор туристичної агенції «Терра Інкогніта» наслідки відміни ліцензії.
«Споживачі повинні себе страхувати»
Щоб унеможливити «мінуси» відміни ліцензій, Держкотуризму разом з ВАТО розробляють реєстр турагентів – своєрідну рекомендацію колег по цеху про порядність тієї чи іншої туроганізації. Щоб потрапити у нього, треба відповідати певним вимогам, наприклад, кваліфікаційним. Окрім цього, у планах відомства – запровадження більш загального списку, де окрім турагентів і туроператорів, турист побачить рекомендовані фахівцями тури, ресторани, готелі, екскурсійні програми та ін.
А поки його немає, Голубаха та Сьомків радять туристу сто раз відміряти і пильно придивлятися до своїх партнерів.
«Споживачі повинні себе страхувати. Необхідно користуватися послугами відомих компаній, які довго діють на рику, розміщені у нормальних офісах; які пропонують укласти угоду, із зазначенням послуг та відповідальність за ненадані послуги; які мають рекламні матеріали, сторінки в Інтернеті. Це теж не є гарантією, але це свідчить, що компанія піклується про свій імідж», – говорить Сьомкін.
Часто люди не знають різниці між туроператором і турагенством, тим часом останнє діє, як посередник, що отримує комісійні за продаж туру. Тому важливо поцікавитися туроператором, який продає путівку турагенції. Експерти також радять перевіряти у турі наявність медичної страховки, від нещасних випадків. Крім цього, турфірма повинна видати угоду, ваучер, чек.
Аби туристи не втрапили в халепу, яка цього літа відбулася із компаніями Karya Tour та Zeta, Голубаха каже про засоби попередження банкрутства. На його думку, фінансова гарантія повинна становити не €20 тис., як зараз є в законі про туризм, а €200 тис.; про запровадження страхування цивільної відповідальності туроператора.
Ліцензії – не перепона. Уже видано 5657 ліцензій
У питанні відміни ліцензій для турагенцій немає однозначності. Представники Асоціації лідерів туристичного бізнесу України (АЛТУ) зазначають, що ліцензування діяльності турагентів давно перестало виконувати функції.
Особливо за умов, коли згідно із законом, відповідальність перед споживачем за якість та повноту надання послуг покладається на туроператора, а не турагента. Отже, ліцензування діяльності турагентів перетворилося на перевірку відповідності певним формальним вимогам, своєрідним недорогим «вхідним квитком» на туристичний ринок.
На середину 2010 року в Україні чинними були 5657 турагентських ліцензій. При цьому, протягом останніх 1,5 років було видано 1455 таких ліцензій. Водночас, протягом минулого року українські тур фірми перевезли на 25 %, ніж у 2008 році.
На думку туроператорів-членів АЛТУ, з метою підвищення рівня захищеності туристів, на туристичному ринку держави необхідно впровадити типовий договір на туристичне обслуговування та систему недержавної добровільної сертифікації. На переконання Сьомкіна, у типовому договорі неможливо зазначити усі ризики. Що ж до сертифікації, то одразу виникає питання про її вагу та умови отримання. Реєстр, який нині розробляють фахівці, фактично буде виконувати ті ж функції.
Одним, словом, як зауважує голова правління Закарпатського обласного центру сільського туризму Богдан Пранічук, усі питання (в тому числі відміна ліцензій доля турагентів), потребують вивчення. При цьому він зазначає, що відміна ліцензій – на добре, як туриста, так і для агента.
З ним згоден Андрій Найдик, директор столичного туроператора «Дінай Тур». За його словами, щоб отримати турагенстську чи туроператорську ліцензію, особливих перешкод немає.
«Видання ліцензій це – формальність, головне – наявність документів. За якість послуг турагенство особливо не хвилюється, оскільки відповідальність несе туроператор. Якщо, звісно, туристи не почнуть скаржитися», – говорить Найдик.
Інша річ, банки і страхові компанії, які заробляють на цій справі. Щоб отримати ліцензію, за законом, агенція повинна сплатити €2 тис. – мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента.
Поруч з «тінню», Підмогильний вбачає у відміні ліцензій й позитив. На його думку, спрощення допомагає веденню бізнесу. Інша справа, як працюватиме ринок в таких умовах?
Самі ж туристи вважають, що ліцензія не гарантує якість послуг. Чимало з них обирають фірму по рекомендації знайомих. Зокрема так робить програміст Павло Мельник з Чернівців.
«Теоретично, наявність ліцензії свідчить про законність дій тур фірми. З іншого боку, є інші важелі впливу на неліцензійні організації: закон про захист справ споживачів, цивільний кодекс».
А Володимир Читай зі Львова радить звертати увагу на репутацію фірми. З ним згоден 34-річний киянин Юрій, який вважає, що відміна ліцензій – добре для бізнесу, бо сам папірець мало що вирішує.