У Великих національних зборах Туреччини остаточно схвалили в цілому пакет з 18 статей конституційної реформи. У ніч на суботу, 21 січня, за запропонований президентом Реджепом Таїпом Ердоганом пакет проголосували 339 парламентаріїв з 550, передає державне турецьке інформаційне агентство Anadolu.
Задля остаточного ухвалення раніше затверджених поправок до конституції потрібно було мінімум 330 голосів. Тож правлячій Партії справедливості та розвитку (AKP), що має 316 мандатів у парламенті, знадобилась підтримка з боку ультраправої Партії націоналістичного руху (MHP), яка раніше висловила готовність співпрацювати з провладними депутатами в питанні змін до конституції. Схвалені поправки до основного закону передбачають перехід до президентської форми правління та істотно розширюють повноваження президента, у тому числі й у сфері юстиції.
Під час дебатів навколо реформи, що тривали близько двох тижнів, у парламенті нерідко доходило до запеклих суперечок та сутичок. Втілення пунктів конституційної реформи мають завершити до 2019 року.
Відповідні зміни після схвалення парламентом мають винести на референдум, що, як очікується, відбудеться навесні цього року. Критики запропонованої реформи стверджують, що вона є частиною плану президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана із запровадження одноосібної влади. Новації передбачають зокрема, що президент буде одночасно й керівником уряду та матиме право керувати країною за допомогою указів. Прихильники реформи стверджують, що вона створить в Туреччині систему, подібну до французької або американської.
За дотеперішніми положеннями конституції, Туреччина є парламентсько-президентською республікою. Однак з часу запровадження у країні надзвичайного стану після невдалого перевороту у липні 2016 року Ердоган отримав розширення повноважень через ухвалення указів.
Нагадаємо, після липневої невдалої спроби державного перевороту у Туреччині висунули підозру чи звільнили понад 100 тисяч державних службовців, серед яких академіки, вчителі, судді, прокурори і військові. Ще 37 тисяч людей були ув’язнені. Їх обвинувачують у співпраці з релігійним проповідником Фетхуллахом Ґюленом, якого Анкара вважає натхненником державного перевороту. Сам Фетхуллах Ґюлен, який проживає у вигнанні у США, відкидає свою причетність і засуджує спробу державного перевороту у Туреччині.