Однак досвід країн, які мають навіть ближчі відносини з Росією, не видається аж таким райдужним. Назрівають сварки з білорусами — наразі найближчими союзниками Москви. Частково конфлікти пов’язані з торгівлею, зокрема сутичка через імпорт грибів (Білорусь нібито порушує самовільні санкції Росії на західні продукти харчування, імпортуючи заборонені польські гриби для перепродажу в РФ).
Серйознішою є суперечка через нафту. Росія продає Білорусі очищені нафтопродукти за місцевими цінами. А та експортує їх за кордон за світовими, тобто набагато вищими. Не дивно, що Москві це не подобається.
Читайте також: Агресивний захист
Крім того, Білорусь прорвала російський прикордонний контроль, подовживши термін безвізового перебування до 30 днів. З огляду на те що в РФ немає систематичного нагляду за приїжджими з Білорусі, це нововведення фактично забезпечує туристам із Заходу безвізовий в’їзд до Росії. Недбалість білоруських прикордонників дала змогу активістці з Pussy Riot Марії Альохіній уникнути заборони на виїзд і потрапити на Единбургзький фестиваль.
У відповідь Росія пустила в дію пропагандистську машину: Білорусь, мовляв, підлещується до України, Польщі, НАТО й Римо-католицької церкви, зневажає російську й радянську історичну пам’ять. РФ вдається й до практичних заходів, бо нібито відправляє на кордон добровольчі загони — псевдокозаків, як називає їх коментатор Пол Ґобл. Новий посол Росії в Білорусі, суворий і непохитний Михаіл Бабіч, має за плечима досвід спецагента. Раніше його завданням було приборкати Татарстан і Башкортостан — тюркомовні приволзькі республіки РФ, що багаті на нафту. Перша зустріч нового посла з білоруським президентом має бути цікавою. Аляксандр Лукашенка закидає росіянам, що до його країни ставляться, як до «варварів» і «васалів».
Москва також нарікає на Вірменію — єдину союзницю на Кавказі, де нові лідери намагаються позбутися наслідків десятилітніх зловживань владою у верхівці, зокрема проводять арешти серед колись недоторканних осіб зі зв’язками з Кремлем. Треба сказати, Росія не перешкоджала народному бунту, що привів до влади аутсайдера Ніколу Пашиняна. Проте росіяни хочуть, щоб йому нічого не вдалося.
Далі Греція — це найкраща та найдавніша подруга Росії в Європейському Союзі й НАТО. Такі особливі відносини пояснюються тим, що ці країни об’єднує православ’я, економічні зв’язки, підтримка Сербії під час війни в колишній Югославії, скептичне ставлення до політики США на Близькому Сході та багато іншого.
Однак коли Кремль завзято підтримує правих і радикальні православні угруповання, то уривається терпець навіть лівій коаліції СІРІЗА. Останні кілька місяців головною метою Москви є завадити перейменуванню північної сусідки греків на Республіку Північна Македонія. Націоналісти в Греції виступають проти використання назви «Македонія» колишньою югославською республікою, бо вона стосується лише північних провінцій Греції. За звичною стратегією, Росія на боці екстремістів по обидва боки кордону.
Читайте також: Російська жага до поваги
У липні Греція викрила підривну діяльність російських спецслужб, тому двох дипломатів вислала й ще двом заборонила в’їзд. РФ вдалася до дзеркальних заходів, виславши чотирьох працівників грецького посольства в Москві, на що Міністерство закордонних справ в Афінах відреагувало вкрай обуреною заявою, знову звинувативши росіян у хабарництві та інших спробах втручатися у внутрішні справи Греції, зокрема через організацію з екзотичною назвою «Імператорське православне палестинське товариство». Грецьку Республіку також бентежать дружні відносини Росії з Туреччиною, яка є головною суперницею греків у регіоні.
Західна політика, економіка й безпека нині, без сумніву, не в найкращому стані. Витівки Адміністрації Трампа створюють зайву напруженість в альянсах. Це, ясна річ, відкриває можливості для Кремля: у Туреччині, та й деінде. Однак агресивні звички Росії кидають величезну чорну тінь на міжнародні відносини.