Алла Лазарева головна редакторка «The Ukrainian Week, Edition Francaise», керівниця напрямку іномовлення, власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Турбйорн Ягланд: “Рано чи пізно на зміну авторитаризму завжди приходить демократія”

Політика
24 Червня 2011, 11:18

УТ: Ви ініціювали найбільшу за всю історію Ради Європи реформу організації. Я чула, що передбачається чимало скорочень в апараті структури. Які ще зміни плануються і чому назріла така реформа?

Ця реформа необхідна, щоб організація стала ефективнішою, а зобов’язання країн-членів дійсно виконувалися. У двох словах, мета — це зосередити наш ресурс на найважливішому. Сподіваюся, через десять років всі члени Ради Європи матимуть до послуг систему, засновану на верховенстві права та повазі до спільних стандартів. Найважливіша частина реформи — це вдосконалення Європейського Суду з прав людини. Сьогодні він надмірно завантажений позовами. Треба, отже, реформувати процедури. Але ще важливіше —  покращити судочинство в країнах-членах. Оскільки в деяких державах громадяни настільки зневірилися у своєму національному правосудді, що за кожним разом, як тільки є підстави, звертаються до Страсбурга. Коли в державах-членах правозахист покращиться, позовів до Євросуду поменшає.

УТ: Чи планується відмовитися від принципу консенсусу, за яким ухвалюються всі рішення в Комітеті Міністрів Ради Європи? Часом саме він ставав на заваді створення, наприклад, міжнародних комісій з розслідування складних та резонансних злочинів…

Не думаю, що це станеться. Ми є міждержавною організацією, яку засновано на принципі одностайності. Звичайно, можна уявити, що певна категорія рішень могла б ухвалюватися кваліфікованою більшістю, але на рівні принципу ми не є наддержавною структурою.

УТ: Повернемося до теми недовіри громадян до свого національного судочинства. У сесійній залі ПАРЄ лунали критичні запитання щодо роботи українського правосуддя. Чи вважаєте Ви, що держава, яка сама не завжди поважає права людини, здатна забезпечити дієву реформу судочинства на міжнародному рівні?

Немає сумнівів, що Україна є сьогодні достатньо сильною країною, щоб очолити Раду Європи на півроку. Я слухав виступ президента Януковича, який відверто критикував українське судочинство. Він казав, що ця система потребує реформи, і що чимало заходів передбачено, зокрема, в боротьбі з корупцією. Я знаю, що нині готується новий Кримінально-процесуальний кодекс, а також новий закон про вибори…

УТ: Власне, обидва законодавчі акти заплановані до експертизи в Раді Європи.

Так, я говорив з Президентом Януковичем, і він сказав мені, що невдовзі законопроекти буде передано до Страсбурга.

УТ: Але як бути з недоброю слідчою та судовою практикою, яка нерідко трапляється в країнах з добрими законами? Колишній міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, який сам перебуває за ґратами без відповідного судового вироку, вважає, що в Україні понад 20 000 осіб безпідставно позбавлені волі. Чи існує в Раді Європи практика нагляду не лише за буквою закону, але і за тим, як він застосований?

Звичайно, ми звертаємо на це увагу. Але треба пам’ятати, що Рада Європи не позиціонує себе надструктурою, вищою за країн-членів, вона не є системою нагляду за національним судочинством та слідством. Лише Європейський Суд з прав людини має право такого контролю. Аби цей контроль відбувся, необхідно подати індивідуальний позов. Ми не диктуємо правила поведінки. Якщо Європейський Суд зробить висновок, що та чи інша країна демонструє структурні недоліки, їх потрібно буде виправити. Як на законодавчому, так і на практичному рівні.

УТ: Як Ви вважаєте, Білорусь має стати членом Ради Європи чи далі залишатися за межами організації?

Достатньо подивитися на карту, щоб пересвідчитись, що місце Білорусі — в Європі. Я переконаний, що в майбутньому ця країна вступить до РЄ. На жаль, це не можливо сьогодні, бо при владі в державі перебуває авторитарний режим. Але історія доводить, що рано чи пізно всім авторитарним системам приходить на зміну демократія. Я не знаю, коли це станеться в Білорусі, але впевнений, що так буде.

УТ: Вас вважають політиком, який скептично ставиться до імовірного вступу Норвегії до Європейського Союзу. Чи вважаєте Ви, що й для України не є проблемою відсутність чіткої перспективи європейської інтеграції?

Насправді я не проти вступу Норвегії до Євросоюзу. Радше навпаки. Але два референдуми, що відбулися в Норвегії, дали негативну відповідь. Не думаю, що третє всенародне опитування дало б інші результати. Стосовно України, я не маю позиції. Гадаю, найважливіше для вас — це поважати норми Ради Європи. Бо це є однією з умов до кандидатства в ЄС.

УТ: Ви очолюєте не лише Раду Європи, але і Комітет з присудження Нобелівської премії миру. На якому етапі є відбір переможця 2011 року?

Премію буде проголошено 7 жовтня. Ми завершили приймати кандидатури в лютому. Перший список містив 241 особу. Під час відбіркових засідань ми його постійно зменшуємо. У вересні буде затверджено короткий список з 2-3 кандидатурами. А далі відбудеться голосування.

УТ: Особисто Вам імпонує кандидатура сайту WikiLeaks? Він є в офіційному списку…

Я ніколи не роблю коментарів щодо можливих кандидатів. Наша процедура цілковито конфіденційна. З перших років головування у Нобелівському комітеті, мені завжди вдавалося зберігати цю таємницю.  Постараюся й нині не схибити.