Минулого тижня я виступав на щотижневій українській демонстрації біля Вайтголлу в центрі Лондона. Ми намагалися донести потужний меседж. Українці воюють і гинуть не тільки за свою державу, а й за універсальні цінності й безпеку всієї Європи. Ми їм зобов’язані. Ми можемо і повинні робити більше.
Але наші гасла не справляють належного впливу: значно більше людей зібралося позловтішатися усуненню прем’єр-міністра Бориса Джонсона. Британському лідеру є, чим дорікнути, але він лишається відданим і небайдужим другом України. Багато хто хвилюється, що його відхід від влади зашкодить боротьбі українців. Дехто навіть пов’язує його падіння з втручанням кремля.
Тож не завадить трохи розібратися. Британський уряд відкрито говорить про підтримку України, що контрастує з легковажним і млявим підходом інших європейських країн. Таблоїди пишуть, що українські солдати вигукують: «Боже, бережи королеву», стріляючи зі зброї, наданої Великою Британією. Однак насправді найбільше користі від величезної кількості зброї й амуніції, що їх надали Сполучені Штати. З боку британців допомога менш грандіозна, хоч і значуща, — ми проводимо навчання: тисячі добровольців проходять прискорений курс бойової підготовки.
Чи витримає ця допомога випробування відставкою Джонсона? У Консервативній партії Україна користується надійною й широкою підтримкою. Я особисто знаю кількох політиків і коментаторів, які мають сумніви щодо підходу уряду. Деякі з них — ізоляціоністи, які вважають, що війна їх не стосується. Деякі переконані, що, дбаючи про наші довгочасні інтереси, нам слід поліпшити відносини з Росією. Однак такі люди тримають свої погляди при собі. Усі претенденти на роль очільника консерваторів є палкими і непохитними критиками кремля. Дехто з них, як-от міністерка закордонних справ Ліз Трасс, навіть мають запеклішу позицію, ніж Джонсон.
Ба більше, опозиційні партії налаштовані так само. Лідер лейбористів сер Кір Стармер погрожував виключити депутатів лівого крила, які використовували російські тези про НАТО. Шотландська національна партія налаштована ще ворожіше щодо війни в Україні: шотландці проводять паралелі між історією відносин між Англією й Шотландією та зверхнім й експлуатаційним ставленням Росії до своєї південної сусідки. Тож опозиція не вимагатиме від наступного прем’єр-міністра скорочення допомоги для України, а, може, навіть зажадає її посилення.
З військовою допомогою складно, оскільки, озброюючи Україну, британці зменшують і без того мізерні запаси. Тому виникають хвилювання, що британська армія не зможе виконувати свої базові задачі в країнах Балтії. Унаслідок кількадесятилітньої економії маємо прогалини у військовому забезпеченні, які створюють ризик, що в реальній війні швидко вичерпаються запчастини й амуніція. У разі російської атаки, слід очікувати швидкого реагування протягом перших кількох днів. А що далі? Велика Британія десятки років уникала складних рішень у сфері оборони. Однак зараз болісно, ба навіть небезпечно, дається взнаки ціна прокрастинації.
Щоправда є сфера, в якій Велика Британія може зробити більше. Уряд Джонсона старанно уникав цієї теми, неабияк дратуючи президентську адміністрацію США й інших союзників. Чимало консерваторів потай тривожаться щодо залежності їхньої партії від сумнівних спонсорів. Британська система реєстрації компаній — скандально невибаглива: за законом, інформація тільки реєструється, але не перевіряється. Тож зловживань багато. Клептократи непогано заробляють. Посередники — банкіри, юристи, бухгалтери, ріелтори, шахраї й фіксери — шикують. Тимчасом решта страждає. Запропоновані реформи не розв’яжуть проблеми. На тлі кризи вартості життя викриття нечесно здобутих іноземних капіталів видаватиметься дедалі привабливішою перспективою.
Головне питання в тому, чи зможе новий прем’єр-міністр налагодити відносини з Європейським Союзом. Уряд Джонсона пожертвував ними заради внутрішньополітичних цілей, адже для прихильників Brexit протидія Брюсселю була питанням честі. Вибори лідера консерваторів можуть розпалити цей вогонь, але результат виборів його згасить.
*Едвард Лукас — кандидат у депутати парламенту від опозиційних Ліберальних Демократів.