Завтра, 3 квітня, в Угорщині відбудуться парламентські вибори. В Україні з цікавістю поглядають на передвиборчий процес, адже тема війни в сусідній державі стала чи не головним предметом агітаційних кампаній протиборчих таборів. Так само важливими для українського суспільства є результати недільного голосування через двозначну позицію чинного уряду Угорщини щодо консолідованої протидії Заходу російському наступу.
Прийдешні вибори можуть стати історичними для самої Угорщини. Вперше в посткомуністичний період опозиція – від соціалістів до націоналістів – об’єдналася для поборення гегемонії Fidesz – партії Віктора Орбана. Результати голосування визначать, чи нинішній угорський лідер і наближені до нього еліти будуть спроможні надалі цементувати свою владу.
Крім цього, майбутній вибір громадян Угорщини також важливий для всієї Європи. У контексті нинішньої позиції офіційного Будапешта щодо спільної протидії росії, від нього залежить наступне вибудовування відносин європейських партнерів з угорським урядом. Насамперед це стосується держав Центральної Європи. Так само від результатів виборів залежить, чи зійде (бодай тимчасово) з політичної арени найбільш гучний порушник внутрішніх правил ЄС. Зрештою, голосування покаже, чи залишиться при владі один із найбільш лояльних до путінського режиму урядів Європи.
Опитування, проведені різними соціологічними компаніями Угорщини в останні тижні перед виборами, свідчать про більші шанси Fidesz–KDNP (сила Віктора Орбана об’єдналася з християнськими демократами) на перемогу в багатомандатному окрузі. Щоправда, провладні дослідницькі установи – Nézőpont Intézet, Real-PR 93., Századvég – дають партії уряду перевагу в 5-8% серед тих виборців, хто визначився із вподобаннями. Близькі до опозиції компанії – IDEA, Závecz і Republikon – визначають «запас» Fidesz-KDNP у межах похибки – 2-3%.
Проте багатомандатний округ передбачає розподіл 93 місць у парламенті. Решту 106 мандатів партії виборюватимуть на округах. Саме на цих дільницях буде вирішено склад майбутнього скликання. Згідно з даними опитування проурядової компанії Nézőpont Intézet, Fidesz може розраховувати на перемогу в 73 округах. Враховуючи адміністративний ресурс, багаторічне субсидування прихильних територій і домінування в інформаційному полі, ці дані можуть бути релевантними. Тож Віктор Орбан і його партія близькі до четвертої поспіль перемоги. Що в такому разі може принести його уряд своїй країні та цілій Європі? Для цього розглянемо те, що він вже зробив і що говорить своїм виборцям.
Випробувана риторика
Угорська проурядова громадська організація CÖF у січні 2022 року анонсувала проведення «Маршу миру» в Будапешті. Це об’єднання регулярно очолює подібні акції з 2012 року. Однак в роки передвиборчих кампаній в Угорщині – у 2014, 2018 та 2022 роках – вони незмінно відбуваються 15 березня. Це національне свято Угорщини – день початку революції 1848 року. Також ця дата передує найнапруженішому відрізку агітації, бо вибори відбуваються у квітні. Коли організатори анонсували «Марш миру» у січні 2022 року, всі очікували, що головні меседжі акції будуть пов’язані з ідеологічним протистоянням нинішнього уряду Угорщини та «брюссельською бюрократією» в питаннях цінностей і санкцій. Однак війна в Україні зробила назву ходи головним мотивом.
Учасники «Маршу миру», більшість із яких становили прибічники Fidesz, по його завершенні прослухали промову Віктора Орбана. На його трибуні були написані слова, що стали головними в кампанії нинішнього прем’єр-міністра після 24 лютого: «Мир і безпека». У своїй промові Віктор Орбан називав «ліву опозицію» аматорами та пророкував їм швидкий крах. Проте лейтмотивом його виступу стала війна в Україні. За словами прем’єра, Угорщина завжди хотіла миру, свободи та злагоди. Віктор Орбан назвав Центральну Європу "шахівницею великих сил", тож завдання уряду зробити так, щоби Угорщина не стала пішаком у чужій грі. При цьому угорський лідер сказав, що росія дбає про свої інтереси, а Україна – про свої, і що ніколи ні США, ні Брюссель не відчують того, що потрібно угорцям. Відповідно, за Орбаном, Угорщина має зробити все, щоби не бути залученою в цю війну. За його словами, цього хоче опозиція, бажаючи відправити солдатів та зброю на лінію фронту.
Читайте також: Німецькі ЗМІ про постачання зброї Україні: хто винен у тижнях зволікань?
Ці слова в тій чи іншій конфігурації Віктор Орбан та його соратники неодноразово повторювали протягом минулого місяця у виступах, відеозверненнях та дописах на своїх сторінках у соцмережах. До обіцянки «захистити Угорщину від втягування у війну» вони додали ще одне наскрізне повідомлення. Коли у Європейському Союзі в середині березня почалося обговорення нового пакету санкцій проти росії, дедалі гучніше почали лунати заклики ввести ембарго на купівлю російських нафти та газу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який попри свій статус службовця бере участь в агітації за Fidesz, неодноразово заявив, що його країна не підтримає таке рішення. Пізніше Віктор Орбан сказав, що відмова від російських енергоносіїв уповільнила б чи й зовсім зупинила угорську економіку. Представники чинного угорського уряду звинувачують опозицію, що вона хоче ухвалити таке рішення та нашкодити громадянам своєї країни.
«Боротьба із зовнішніми загрозами та тиском» – одна з провідних ліній публічної риторики та політик партії/уряду Віктора Орбана в останнє десятиліття. Не можна стверджувати, що конструкт «захисту Угорщини» Fidesz бере на знамена лише в передвиборчий період. Однак протягом останніх кампаній тема протистояння зовнішнім впливам системно з’являється на агітаційних плакатах партії. Так у 2014 році Fidesz зокрема обіцяв своїм громадянам опиратися тиску Європейського центробанку. Виборам 2018 року передувало будівництво стіни на угорсько-сербському кордоні для захисту від мігрантів та кампанія проти Джорджа Сороса, якого угорський уряд звинувачував у підтримці «нелегальних іммігрантів» і впливах на громадянське суспільство країни. У 2022 році плановане протистояння «впливам Брюсселю на угорську внутрішню політику» було змінено на «убезпечення Угорщини від втягування у війну».
Читайте також: Угорська об'єднана опозиція обрала лідера-консерватора. Що це означає для України
Лідер об’єднаної опозиції Угорщини Петер Маркі-Зай 15 березня 2022 року також виголосив програмну промову. За його словами, весь світ почав сприймати угорців крізь образ однієї людини, маючи на увазі Віктора Орбана. Тож на виборах угорські громадяни можуть повернути собі право знову бути нацією. Петер Маркі-Зай у промові згадав революції 1848 та 1956 років, а також перехід до демократії 1989 року. Політик стверджує, що в ті моменти угорці були на правильному боці історії. Він запропонував дотримуватися цього принципу та зробити вибір на найближчому голосуванні: обрати Європу замість Сходу, свободу замість рабства, зростання Угорщини замість злиднів. У пізніших коментарях Петер Маркі-Зай також відповідав на закиди Fidesz щодо бажання допомагати Україні. Він стверджував, що опозиція не виступає за відправлення угорських солдатів на війну, але прагне підтримувати українських сусідів.
Угорська опозиція, яку лідери Fidesz називають «лівими», об’єднує сили всього політичного спектру. 15 березня лідери всіх партій асоціації також виголосили свої головні політичні цілі. Лідерка ліберальної, центристської партії Momentum Анна Донат говорила про необхідність забезпечення свободи преси та усунення фідесівської та російської пропаганди. Мер Будапешта, член «зеленої» партії Párbeszéd Ґерґей Карачонь сказав про необхідність відновлення верховенства права в Угорщині. Лідер правоцентристської (у минулому – націоналістичної) партії Jobbik Петер Якаб сподівається на єдність Угорщини для свободи та миру. Співголова LMP (Партія Зелених) Ержебет Шмук чекає на підтримку всіх фермерів, а не тільки великих землевласників. Зрештою, голова Соціалістичної партії Берталан Товт закликав звільнити Національний банк Угорщини від обслуговування інтересів Fidesz.
Політична еволюція Орбана
Одна з найвідоміших сторінок політичної кар’єри Віктора Орбана – його промова 16 червня 1989 року на Площі Героїв у Будапешті. Тоді 26-річний співзасновник «Об’єднання молодих демократів» (Fidesz) на церемонії перепоховання мучеників Угорської революції 1956 року сказав те, що боялися озвучувати старші громадські діячі. Він вимагав виведення радянських військ з Угорщини. Історики політичної кар’єри Віктора Орбана розглядають ці слова як його трамплін до подальшого лідерства в масштабах всієї країни. Однак він також вжив фразу, що цікава в контексті нинішньої політичної ситуації в країні: «Угорці бажають покласти край диктатурі єдиної партії».
Віктор Орбан, син агронома з маленького містечка, завдяки своїй наполегливості здобув якісну вищу освіту, яка визначила його антикомуністичні погляди. Спершу він здобув диплом правника в університеті Лоранд, написавши дослідження про рух «Солідарності» в Польщі, а потім завдяки стипендії Джорджа Сороса мав політичні студії в коледжі Пемброк Оксфордського університету. Завершивши навчання, Віктор Орбан у 1990 році став депутатом першого демократичного парламенту Угорщини.
Колишня членкиня Fidesz Жужанна Селеньї в одному з інтерв’ю пригадувала, що Віктор Орбан на початку 1990-х років визначав себе як ліберал. Давалася взнаки освіта та відчуття політичного моменту – перехід до вільних виборів, вільного ринку та вільного суспільства були головними цілями для країни. Невдовзі Віктор Орбан почав сходження до влади. У 1993 році його обрали головою Fidesz. Новий лідер почав монополізувати ухвалення рішень всередині партії, тож деякі із піонерів руху (серед них Селеньї) поволі виходили з його лав.
У 1998 році Fidesz здобув найбільше голосів на виборах, а Віктор Орбан вперше став прем’єром. Саме його підпис стоїть під угодою про вступ Угорщини до НАТО. Саме він у той час провадив перемовини про вступ країни до ЄС, критикуючи Брюссель за затримки в процесі. Саме його уряд лібералізував податкову систему. Однак через зростання тиску на медіа, призначення лояльних людей до наглядових рад публічних установ та декілька корупційних скандалів Fidesz втратив владу у 2002 році.
Віктор Орбан повернувся на посаду прем’єр-міністра Угорщини у 2010 році. Fidesz виграв понад ⅔ місць у парламенті. У передвиборчій кампанії партія використала наслідки світової фінансової кризи 2008 року, провальну економічну політику уряду соціалістів, зростання зовнішнього боргу, корупційні скандали довкола команди прем’єра Ференца Дюрчані та антиелітарні настрої суспільства. На той момент Fidesz відчутно змінила ідеологічну риторику, вказуючи на потребу побудови більш сильної угорської держави, яка краще б дбала про своїх громадян і відстоювала національні інтереси та цінності. У 2010 році об’єднання прийняли до загальноєвропейської Європейської народної партії – асоціації християнсько-демократичних і консервативних рухів.
Маючи конституційну більшість, Fidesz почав глобальну перебудову країни. Насамперед йдеться про зміни до Основного закону. Зокрема нова партія уряду розширила склад Конституційного суду, заповнивши нові місця лояльними до себе арбітрами. Також у Конституції з’явилося апелювання до національних і традиційних цінностей, християнства, а також обов’язок уряду дбати про угорців за кордоном. Крім цього, Fidesz провів електоральну реформу, зменшивши кількість депутатів у парламенті з 386 до 199 та змінивши межі виборчих округів. Ці рішення могли послабити вплив великих міст на результати голосування в майбутньому.
Надалі Віктор Орбан продовжив цементувати владу в різний спосіб. Професор Принстонського університету Кім Лейн Шепелле, яка досліджує зміни в угорському суспільстві протягом останніх десятиліть, називає його «винятковим диктатором XXI століття». Дослідниця має на увазі, що інші автократи у світі діють за принципами минулого століття, а Віктор Орбан побудував унікальну систему політичного контролю. Вона передбачає тиск на нелояльні медіа, бізнес та громадські організації через поступове відрізання джерел доходів, через постійні перевірки та дедалі більшу бюрократизацію діяльності. За підрахунками Центру медіа, даних і суспільства Центральноєвропейського університету, вже у 2017 році Fidesz впливала на діяльність понад 90% усіх медіа в Угорщині. Крім цього, уряд і його партія винагороджують підприємців за лояльність. Згідно з дослідженням Будапештського центру дослідження корупції, з 2005 по 2021 рік близько 80% усіх контрактів з використанням публічних коштів в Угорщині отримали компанії, близькі до політиків Fidesz.
Читайте також: Рейдерство країни
Що ж до ідеологічних трансформацій, то політичні біографи Віктора Орбана вважають знаковою його промову 2014 року в містечку Бейле Тушнад, Трансильванія, Румунія (регіон компактного проживання угорської національної меншини). Тоді він заявив про бажання побудувати сильну «неліберальну державу». Угорський політик заявив, що він бачить не окремого громадянина (як це робить ліберальна концепція), а спільноту базовою суспільною одиницею. Згідно з ним, «неліберальна держава», а не громадяни самі по собі, повинна дбати про національну єдність, добробут, збереження цінностей і культури. Взірцями таких держав він назвав Сингапур, Китай, Індію, Туреччину та росію. З того моменту, вважають дослідники режиму Віктора Орбана, угорський лідер почав проявляти амбіції в конкуруванні з європейськими політичними лідерами щодо формулювання правил, цінностей і принципів взаємодії між державами Європи. Приблизно тоді стартувала серія конфліктів між офіційним Будапештом і «брюссельською бюрократією».
Між Заходом і Сходом
Віктор Орбан був одним з останніх іноземних лідерів, які зустрічалися з російським диктатором владіміром путіним напередодні повномасштабного вторгнення російських військ до України. Розмова відбулася 1 лютого. Ба більше, угорський прем’єр їздив до кремля насамперед для обговорення розбудови партнерства між москвою та Будапештом. За результатами зустрічі, обидва говорили про досягнуті домовленості щодо майбутніх проєктів міждержавного залізничного підприємства, спільної розвідки нафтових родовищ, можливого збільшення обсягів постачання природного газу, швидке спорудження новин енергоблоків на атомній електростанції «Пакш» «росатомом» та нових партій вакцини «Спутнік V» для Угорщини. Щоправда, на цій зустрічі не було підписано жодного документа, тож мета візиту Віктора Орбана була розмита.
Також обидва говорили про «загрози безпеці у Європі». Віктор Орбан тоді заявив, що його візит до москви – миротворчий, адже він не хоче бачити конфлікту Європи та росії. За його словами, Угорщина завжди страждала, коли між Заходом і Сходом був конфлікт, особливо в часи Холодної війни. Тому угорський прем’єр бачив перспективу в укладанні угоди між НАТО та кремлем, яка «гарантувала б безпеку росії». Крім цього, він запропонував взорувати на «угорську модель», за якої його країна, перебуваючи в складі ЄС та НАТО, розвиває також відносини з росією та Китаєм. Крім цього, Віктор Орбан сказав, що Угорщина постраждала від раніше накладених на російську економіку санкцій. Відповідно, його уряд не бачить у цьому механізмі користі, називає його провальним.
Після 24 лютого Угорщина засудила російський наступ на Україну, підтримала введені Європейським Союзом санкції проти москви та розгорнула кампанію з прийому українських біженців і надсилання гуманітарної допомоги Україні. При цьому міністр Офісу прем’єр-міністра Ґерґей Гуяш вкотре заявив, що угорська держава не бачить у санкціях дієвого інструменту впливу на ситуацію. Водночас Віктор Орбан та Петер Сійярто неодноразово зазначили, що Будапешт не підтримуватиме створення безполітної зони в українському небі, не постачатиме зброю до сусідньої країни та не дозволить використовувати угорську територію для транзиту військової допомоги. Крім цього, ці посадовці виключили, що Угорщина голосуватиме за ембарго ЄС на закупівлю нафти та газу з росії.
Читайте також: «Ця війна була неминуча»: російський колоніалізм та самообман Заходу
Слова Віктора Орбана про можливі домовленості між НАТО і кремлем можуть свідчить, що він поділяє ідею про розподіл світу на зони впливу між «великими силами». Слова керівника його Офісу про марність санкцій можуть свідчити, що в Будапешті й надалі вірять в зупинку війни перемовинами та розбудову нової системи безпеки, де росія буде одним із контролерів процесів на континенті. Слова угорського прем’єра та очільника МЗС про непідтримку ембарго говорять про те, наскільки їхня економіка залежна від російської.
Але Віктор Орбан не завжди був таким лояльним до москви. У свою першу прем’єрську каденцію він робив усе, щоби відхилити російські претензії щодо вступу його країни до НАТО. Тоді ж, у розпал війни в Косово у 1999 році він не дозволив російському гуманітарному конвою, який прямував до Сербії, увійти на угорську територію. Перебуваючи в опозиції, у 2007 році Орбан критикував зближення уряду соціалістів з росією. Тоді ж він засуджував зростання залежності Угорщини від російських енергоносіїв: «Ми не хочемо бути найвеселішим бараком «Газпрому».
Однак Віктор Орбан надалі не виголошував критичних заяв на адресу росії. Автори угорського розслідувального порталу Direkt.36 Андраш Петьо і Андраш Сабо у статті «Гра Орбана. Внутрішня історія про те, як Угорщина зблизилася з Путіним» нагадують, що 2009 року угорський прем’єр, ще як лідер опозиції, на запрошення «російських колег» відвідав з’їзд партії «єдина росія» у санкт-петербурзі. Надалі його соратник у розбудові Fidesz Лайош Шімічка неодноразово відвідував москву. І сам Віктор Орбан вже як прем’єр-міністр ледь не щороку бачився з російськими лідерами. Також журналісти стверджують, що економічний радник Віктора Орбана, а нині голова Національного банку Угорщини Дьордь Матолчі, переконав прем’єра, що після кризи 2008 року світова економіка зазнала структурних змін. Відповідно, Будапешт почав шукати більш тісної співпраці з партнерами на сході, насамперед росією та Китаєм. Це ж робили й деякі інші країни ЄС, серед яких Німеччина та Франція.
Наступний крок
У промові 15 березня Віктор Орбан закликав співгромадян підтримати його політичну силу на квітневих виборах, закликав «виграти найбільшу битву нашого життя». При цьому він перерахував головні, на його думку, здобутки його уряду: збільшення народжуваності в Угорщині, нова національна Конституція, можливість для угорців з-за кордону отримати угорське громадянство, закриті для мігрантів кордони, проведення великих спортивних подій у країні та амбітні цілі влади на майбутнє. Тож Fidesz налаштований надалі захищати свою «неліберальну державу», протиставляючи її принципи політикам, які пропонує Брюссель. Fidesz налаштований надалі вкладати кошти в проєкти, які промотують імідж Угорщини за кордоном.
Важливо, що для реалізації великих планів на майбутнє уряд Угорщини покладається на фонди ЄС. З 2014 по 2020 рік, за даними Єврокомісії, Угорщина отримала понад 39,4 мільярдів євро з них, а відрахувала – понад 8,1 мільярдів євро. Згідно з Центральним офісом статистики Угорщини, за цей період сумарні відрахування уряду сягнули трохи більше 440 мільярдів євро. Слід розуміти, що кошти від ЄС йдуть на «розвиткові» проєкти, як от дороги, розвиток підприємництва, модернізацію медицини, спортивні об’єкти тощо. Коли більшість витрат з бюджету йдуть на соціальні виплати, зарплати в бюджетній сфері, медичне страхування.
Враховуючи те, що близькі до Fidesz компанії протягом останніх півтора десятка років отримують більшість контрактів на реалізацію проєктів за бюджетні кошти, проурядові еліти та підприємці зацікавлені у збереженні фінансування з ЄС. Проте з цим можуть виникнути проблеми. По-перше, Єврокомісія вже затримала надання Угорщині коштів з Фонду постковідного відновлення економіки. Цю санкцію дозволив Суд ЄС, реагуючи на ухвалення закону, який забороняє поширювати інформацію про ЛГБТ та зміну статі серед неповнолітніх. По-друге, Угорщина досі не приєдналася до Прокуратури Європейського Союзу. Цей орган покликаний боротися з великими втратами бюджету ЄС через нецільове використання фондів. Імовірно, без належного контролю за витратами, Єврокомісія не виділятиме Угорщині всіх можливих коштів. Якщо Fidesz виграє недільні вибори, то чинному угорському уряду доведеться йти на певні поступки Брюсселю в «принципових питаннях», щоби й надалі отримувати європейські гроші в достатньому обсязі.
У разі перемоги Fidesz, у внутрішній політиці Угорщини не слід чекати на суттєві зміни. «Винятковий диктатор XXI століття» побудував ідеальний для своєї сили механізм влади, який забезпечить йому контроль над країною навіть без конституційної більшості. Якщо ж опозиція набере більше голосів у багатомандатному окрузі та виграє в більшості виборчих округів (останнє є малоймовірним), то все одно не матиме конституційної більшості. Без змін до основного закону неможливо почати реформування «неліберальної держави», створеної Fidesz.
Що стосується зовнішньої діяльності, то чи збереже Угорщина свою «політику багатовекторності», якщо Fidesz залишиться в уряді? Заяви про діалог між НАТО і росією, роздуми про Центральну Європу як шахівницю та слова про необхідність збереження миру протягом останніх двох місяців свідчать, що Орбан і соратники розраховують на «партнерство з усіма» й по завершенню війни в Україні. Тож не слід чекати, що після ймовірної перемоги Fidesz позиція офіційного Будапешта щодо допомоги Києву та дійсно болючих санкцій проти москви відчутно зміниться. Економіка Угорщини надто залежна від російської енергетики. А в чинного керівництва країни немає жодного плану щодо скорочення цієї залежності. Ба більше, не слід чекати й на вибачення за не підкріплені доказами заяви угорських посадовців щодо «домовленостей опозиції та українського уряду».
Водночас за таких обставин Віктор Орбан ставить під загрозу імідж Угорщини як надійного партнера в часи криз. Нещодавно Президент Польщі Анджей Дуда сказав, що йому не зрозуміла позиція Будапешта щодо протидії росії. Невдовзі країни Вишеградської четвірки скасували зустріч міністрів оборони, адже чеська та польський очільники відомств відмовилися від участі через політику Угорщини щодо кремля. Таким чином, від тісної співпраці з угорськими партнерами відмовляються найближчі сусіди та давні союзники. Віктору Орбану буде дедалі важче утримувати «динамічну рівновагу» у зовнішній політиці без репутаційних втрат. Адже війна в Україні дедалі більше кристалізує позиції держав. Бездіяльність чи позірна допомога не допоможе захистити вільний світ.