У парі експозиції створюють цікаву динаміку: доки Ходовєцький співає оду міській культурі, Кент підносить романтику втечі від цивілізації.
257 робіт Даніеля Ходовєцького належать до колекції Харківського художнього музею і в столиці виставляються вперше. Митець польського походження жив і працював серед німецької еліти в добу Просвітництва. У дусі часу він створював картини, що утверджують інтелектуальні й моральні цінності. Проте його дидактизм має гумористичну тональність – роботи, представлені на виставці, по-комедійному легкі, що загалом нехарактерно для такої серйозної техніки, як гравюра. Витончені у виконанні й наївні в сюжетах, вони є яскравим зразком німецького реалізму. До Києва привезли кілька серій, у яких Ходовєцький розмірковує над звичками бюргерства й аристократії, а також ілюструє популярні в ХVII тексти Вольтера, Руссо, Бомарше й Лесажа. Серед реалістичних сюжетів вирізняється цикл-інтерпретація традиційного жанру dance macabre – танцю смерті: скелети являються, щоб відібрати життя в короля, вченого, повії, жебрака. Кожна з робіт завбільшки з долоню, тож уважному глядачеві доведеться по-справжньому до них наблизитися.
Читайте також: Закрити музейний гештальт
10 робіт американського художника Роквелла Кента, що понад півстоліття зберігалися в запасниках музею Ханенків, вперше представлено в залі. Чистота кольору і геометричність форми, первозданний спокій ландшафтів, філософія, прихована в композиції, – у творчому та особистому житті Кента можна провести чимало паралелей із відомим художником-езотериком Ніколаєм Рєріхом. Обидва вони мандрували у неходжені краї й мешкали поміж автентичного населення, не зіпсутого цивілізацією, обидва сприймали пейзаж як вираження трансцендентного. Кент побував у Гренландії, на Алясці, Вогняній Землі та в диких куточках північних штатів Америки, де у фарбах закарбовував велич екзотичної природи. Він був людиною широких інтересів: не лише живописцем, а й прозаїком, скульптором, архітектором, громадським діячем, шукачем пригод і певною мірою антропологом.