«Під час другого року повномасштабної війни бізнес переживає трансформацію. З одного боку, це час, коли руйнуються старі інновації, а з другого — це неабияк уможливлює швидкий розвиток нових», — підкреслив головний редактор ділового видання Mind.ua Євген Шпитко на першому саміті про управління змінами та впровадження інновацій в умовах війни Mind WinTech Summit 2023.
Захід відбувся 30 листопада. У стінах Premier Palace Hotel у Києві зібралися підприємці, піарники, аналітики, преса, представники уряду й Київради. Головна теза події — інновації заради перемоги.
Організатори заздалегідь анонсували шість основних треків саміту: FinTech, FoodTech, MilitaryTech, EdTech, Internet of Things Tech, MedTech. Загалом на двох сценах, головній і нетворкінг, виступили 40 експертів, відбулося шість панельних дискусій. Спікери були відкриті до обговорень і поза сценою — активно дискутували в кулуарах.
На саміті обговорювали, у які технології найкраще інвестувати під час війни, чому пристрої інтернет-речей стають невіддільним складником сучасних бізнес-процесів, як підприємцям адаптуватися до змін, перспективи розвитку біотехнологій та як технології змінюють ринок виробництва продуктів харчування у світі.
«Наступні десятиліття — час дизрапт-економіки (від англ. disrupt — підривати. — Ред.). Раніше ресурси визначали наш розвиток. Сьогодні важливо, наскільки швидко можемо реагувати на виклики, тому інновації нині — це не про гроші, а про лідера», — пояснює Євген Саранцов, український підприємець, засновник Reactor.ua та Blackbox.ua. На саміті коментував, як керувати змінами через виклики розвитку технології штучного інтелекту (ШІ). Згадав про проєкт Disrupt Innovation Index, який спільно з Mind.ua планують запустити наступного року. Його мета — проаналізувати, наскільки українські бізнеси знають свої виклики і як працюють з ними.
Одне з головних умінь лідерів сьогодні — здатність об’єднуватися. Наприклад, багато викликів щодо військових технологій можливо розв’язати, якщо в кластері працюватимуть пְ’ять — сім держав. Водночас інновації та розвиток треба провадити системно, професійно й серйозно.
Наприклад, у нещодавньому есе головнокомандувач Валерій Залужний наголошує, що перемогти можемо завдяки здатності винаходити нове. Тож вирішальна роль у війні за технологіями.
Ті самі цифрові технології удосконалюють і полегшують для компаній способи надання фінансових, банківських, державних і муніципальних послуг, виробництво військового обладнання. Попри війну, кількість проєктів з казначейства, бюджетування, калькулювання собівартості, контролінгу зросла в рази. Ще до 24 лютого 2022-го ми навчилися всі процеси виконувати без доступу людей до офісу. Головне — дотягнутися до комп’ютера. На підставі цього з’явився електронний підпис, який став потужним поштовхом до цифровізації. Під час війни така трансформація зіграла на руку підприємцям, які були вимушені терміново релокувати бізнеси з небезпечних територій. Завдяки технологіям усі архіви й документація збереглися в хмарі.
«Ще один виклик для бізнесу — заміна російського програмного забезпечення на український продукт. Нині українська ІT-сфера розробляє проєкт, щоб покрити увесь ринок 1С», — акцентує Олег Щербатенко. Він засновник та CEO компанії IT-Enterprise — української цифрової платформи, яка є прямим конкурентом російському 1С та його аналогу BAS . На сьогодні платформа нараховує понад 500 тис. користувачів. Це система переважно для великого бізнесу. На 2017-го для ведення бухгалтерського й управлінського обліку малого й середнього бізнесу побудували софт MASTER.
Свого часу OpenDataBot та Netpeak опублікували перелік ворожого софту й назвали аналоги для його заміни.
Виявилося, що більше ніж 40 продуктів російського походження й досі працює на нашому ринку. І це не завжди системи, зареєстровані в Росії.
«До того ж цифрові технології дають змогу не тільки бізнесу, а й населенню залишатися стійкими в умовах війни, адже цифра — це інструмент, який створили люди для людей і заради людей», — пояснює Петро Оленич, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифровізації. На прикладі застосунку «Київ цифровий» згадує, як на початку повномасштабного вторгнення ключовими стали безпекові трансформації проєкту, як-от оповіщення про повітряну тривогу та її відбій, оплата комунальних послуг з дому, комунікація з містянами в онлайні під час ракетних обстрілів і блекаутів, карта укриттів і найближчих пунктів надання меддопомоги. Окреме питання — створення електронного кабінету захисника. За його допомогою військовики не лише можуть оформити потрібні довідки чи соцвиплати, а й отримати індивідуальну психологічну допомогу.
Отже, інтернет речей безпосередньо вплетений в усі сфери життя. У Києві, скажімо, на базі протоколу LoRaWAN реалізовано такі проєкти, як контроль проникнення в підвали й на дахи будинків; система резервного керування освітленням у місті й керування мобільними котельнями; контроль мікроклімату в приміщеннях, зокрема в школах.
В індустріальному бізнесі також відбувається технологічна трансформація. Наприклад, ДТЕК Енерго створила першу в Україні «цифрову шахту». Під землею на глибині 500 м забезпечили інфраструктуру зв’язку на основі технології Wi-Fi, під’єднали сенсори й давачі, що допомагають відстежувати шахтарів, контролювати рівень концентрацій шкідливих газів і швидкість потоку повітря.
Шукають способів для розвитку українського бізнесу і в уряді. Напередодні повномасштабного вторгнення Міністерство цифрової трансформації запустило «Дія.City» — правовий і податковий простір для IT-компаній.
Думку про те, що електронна комерція та логістика, попри війну, залишається трендом економіки, висловила виконавча директорка компанії UAPAY Юлія Федосюк. Уже сьогодні Україна в рейтингу країн з безготівкової (cashless) економіки. Кількість і суми платежів із використанням карток за III квартал 2023-го суттєво зросли, як свідчать дані Нацбанку. Понад 50 % українців послуговуються цифровими гаманцями, про це йдеться в дослідженні Mastercard.
Попри те що в Україні немає законодавчого регулювання ринку криптовалют, входимо до трійки лідерів з найбільшою кількістю користувачів криптоактивами. 15 % українців мають електронні гаманці. Щоправда, спікери панельної дискусії з напряму FinTech, які представляли компанії «АТБ-маркет», Rozetka, Fozzy Group, «Нова пошта», одноголосно погоджуються, що наразі говорити про масове використання розрахунку за товари чи послуги криптовалютою зарано. Без відповідного законодавства це може бути ризиковано для великого бізнесу.
Основними викликами роботи українського фінансового сектору учасники панелі вважають безпеку клієнтських коштів і платежів, упровадження жорсткої регуляції, яка негативно впливає на роботу фінустанов, неготовність ринку до нового законодавства, побудову зрозумілої стратегії роботи на роки після перемоги.
На важливості інновацій, серед яких розвиток ШІ безпосередньо в MilitaryTech, наголошує співзасновник компанії AeroDron Дмитро Шимків. Штучний інтелект — це не тільки ChatGPT. У військовій сфері ШІ — це про оптичні й навігаційні системи, системи ухвалення рішень та обробки даних, застосування компонентів електроніки, зв’язку й електродинаміки.
«Нині триває війна технологій. Це новий досвід не тільки для нас, а й для всього світу. Дев’ять років тому саме ми почали використовувати тоді ще комерційні дрони й коптери для розвідки. Тепер підтримуємо передусім системи, які дають змогу пришвидшити темп ведення бойових дій, щоб забезпечити наше військо інформаційною перевагою на полі бою, — каже Руслан Прилипко, керівник напряму C2IS “Аеророзвідки”. — Треба сприяти тому, щоб воювали роботи, а не наші люди. Це можливо завдяки партнерській системній роботі.
Технології, які з’являються у війську, незабаром перейдуть і в цивільне життя, зокрема в комерційний сектор. Тим паче сьогодні золотий час для технологій MilitaryTech. Ми надзвичайно швидко отримуємо зворотний зв’язок про те, як їх застосовують військовики».
Зовнішні партнери також зацікавлені в розвитку технологій, які створюють під час війни в Україні. За словами співзасновника DroneUa Валерія Яковенка, фокус світового ринку прикутий до України так сильно, що це питання часу, коли українські рішення стануть глобальними. Міжнародні продуктові лінійки, які створювали десятиліттями, у перспективі можуть бути витіснені українськими розробками, бо всі рішення, які зараз може експортувати Україна, перевіряють на практиці відразу на полі бою. А це унікальний досвід для українських розробників.