У лютому молодіжна медіа-компанія Vice (чию цільову аудиторію становлять юнаки та дівчата, які дивляться новини, тільки якщо там є реп і хіп-хоп) зробила екскурсію пишною резиденцією Віктора Януковича й запостила відео в інтернеті. «Це схоже на якийсь чудернацький парк диктаторського періоду», – насмішкувато сказав на камеру репортер. Останній звіт аналітичного Центру П’ю свідчить, що зараз третина американців дивиться відеоновини в режимі онлайн і приблизно стільки само переглядає їх на кабельних телеканалах. У віковій групі 18–29 років такої аудиторії приблизно половина.
У минулі роки звіти Центру П’ю про стан новинних ЗМІ нагадували похмуру хроніку нищення робочих місць і випатрування бюджетів. Проте цього року в його рапорті зазвучала нотка оптимізму – там, де йдеться про легіон цифрових новинних сервісів, які з’явилися зовсім недавно, як-от канал онлайн-новин від Vice. За даними Центру П’ю, 468 компаній цифрових новин створили приблизно 5 тис. повноцінних робочих місць. Багато цифрових медіа-агенцій запрошують до співпраці відомих журналістів із великих видань на кшталт New York Times і Washington Post і відкривають редакції по всьому світу (хоча не так багато, щоб компенсувати закриті редакції газет).
Цифрові агенції новин раніше зазвичай обмежувалися тиражуванням газетних публікацій. Зараз вони починають шукати оригінальніші статті. Торік сайт бізнес-новин Business Insider опублікував великий матеріал про президента Yahoo! Маріссу Майєр. Матеріал обсягом 23 тис. слів – це добра повість. «В онлайн-виданні таке можна собі дозволити. Звичайний журнал розорився б», – вважає керівник Business Insider Генрі Блоджет. Компанія BuzzFeed, яка колись заробляла на кліках, тепер має штат майже зі 170 працівників, серед яких навіть лауреат Пулітцерівської премії Марк Шуфс, який очолює нову групу журналістських розслідувань.
Нижчі затрати – ось у чому причина того, що сьогодні цифрові новинні агенції ростуть як гриби після дощу. Медіа-аналітик Кен Доктор підрахував, що заснування «вартого довіри» цифрового ЗМІ коштує лише $5 млн. У новини інвестують фінансисти й меценати: засновник eBay П’єр Омідьяр вклав $250 млн у нову неприбуткову організацію First Look Media. Усе це дало надію багатостраждальній медіа-галузі. В лютому Марк Андріссен, який інвестує у венчурні проекти, передбачив, що може початися «новий золотий вік журналістики» і що індустрія новин зросте вдесятеро або й у стократ.
Принаймні одна з новинок такої журналістики – активніше залучення людей. Центр П’ю встановив, що приблизно половина користувачів соціальних медіа ділиться новими статтями та відео й коментує їх. Близько 7% дорослих американців постили в соціальних мережах власні відеоновини або надсилали їх на сайти новинних агенцій. Особливо популярні інтерактивні функції. Торік найуспішнішою «статтею» New York Times була анкета, за допомогою якої читачі могли перевірити, до якого акценту ближче їхнє мовлення: лос-анджелеського чи луїзіанського.
Це добра новина, але редакції і надалі втрачають робочі місця (див. «Звільнені раз і назавжди»). Поява цифрових медіа мало допомогла у висвітленні локальних новин, яке постраждало від закриття численних місцевих газет. Хоч об’ємні репортажі та журналістські розслідування цифрових новинних агенцій усе ще привертають увагу, вони навряд чи зможуть компенсувати проекти, які ніколи більше не будуть здійснені в форматі традиційної преси через брак фінансування.
І хоча користувачі Facebook читають новини, в середньому вони присвячують відповідним сайтам лише півтори хвилини щомісяця, якщо заходять туди з Facebook. Це приблизно третина часу, який витрачають відвідувачі, що безпосередньо йдуть на сайт газети. І навіть якщо кількість переглядів цифрового відео зростає, реклама, розміщена в ньому, – це загалом близько 10% усіх доходів від цифрової реклами. А тепер зростання переглядів сповільнилося. Навіть телевізійні новини переживають нелегкі часи. У 2013 році три великі кабельні канали новин CNN, Fox і MSNBC втратили близько 11% своєї загальної аудиторії у прайм-тайм. За словами директора Проекту з розвитку журналістики при Центрі П’ю Емі Мітчелл, сьогодні новинна галузь нагадує третій закон руху Ньютона: кожна дія породжує рівну їй протидію. Хоча рухома сила й перемістилася в інтернет, гравітація все ще тягне всіх до землі.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com