На початку 2020 року світ вимушено перейшов в онлайн: пандемія змусила багатьох людей працювати та вчитися в інтернеті, там само замовляти харчові продукти й шукати розваги. Загальна кризова ситуація у світі призвела до того, що люди стали споживати більше новин. Про такі зміни згадувалось у звіті Reuters Institute про медіаспоживання в першому півріччі 2020 року.
У 2021 році ситуація дещо змінилася: цифрова втома загалом проявилась і в ставленні до соціальних мереж. Якщо проаналізувати загальний час, який користувачі проводять у фейсбуці, то в останні роки він зменшується — на противагу зростанню часу користування іншими соцмережами (див. «Назад у реальність»). У цій тенденції найбільш разючим показником стало друге місце TikTok за середнім часом, який тратили користувачі щодня на цю платформу. Сервіс розважальних відео буквально дихає творінню Цукерберга в спину за активністю користувачів.
Утома від досі найпопулярнішої соцмережі, яка відбиватиметься в зменшенні часу, що його користувачі тратять на цю платформу, пов’язана не лише із загальною втомою від онлайн-контенту. У звіті Reuters Institute від 2021 року відзначається, що люди втомилися від новин і стали споживати менше такого контенту, як порівняти з роком 2020, коли загальна тривожність проявлялася в нестримному бажанні отримувати інформацію.
Читайте також: Сміливий виклик
У вересні 2021 року журналісти проаналізували деякі внутрішні документи компанії, які стали доступні їм після викриття колишньої співробітниці. У цих документах згадувалося про стійке скорочення часу користування фейсбуком молодим поколінням. Компанія зазвичай публікує декілька показників, які свідчать про активність на її платформах, серед них — кількість активних користувачів щомісяця (Monthly Active People, MAP). Проте останнього року Facebook наводить лише дані загалом за платформою, тобто сумарну статистику за сервісами Facebook, Instagram та WhatsApp, і не озвучує показники за кожним із них окремо. Це може бути побічним показником того, що інтерес до соціальних сервісів (Facebook та Instagram) зменшується. Окрім того, падіння інтересу до Facebook пов’язували з іншими об’єктивними явищами. До прикладу, у звіті Reuters Institute від 2021 року саме цю соцмережу визначили як одне з головних джерел фейків про коронавірус. Зменшення активності у Facebook наразі частково компенсується стійким інтересом до її ж проєкту Instagram, особливо серед молоді. За даними аналізу цьогорічного портрета вступників у Гарвард, 24,6% з них не мають акаунта у фейсбуці, проте 93,5% користуються інстаграмом.
Ситуація в Україні дещо повторює загальносвітові тенденції. Так, за даними аналітичного звіту агенції PlusOne про аудиторію Facebook та Instagram в Україні, протягом першого півріччя 2021 року аудиторія першої соцмережі склала 16 млн користувачів і практично не змінилася, як порівняти з попередніми роками. Натомість відзначається зростання інтересу до Instagram, аудиторія якого перевищує 15 млн користувачів.
Тяжкі часи для Facebook
Найбільша соціальна платформа давно переживає непрості часи. Звинувачення в поширенні маніпулятивного контенту, які тягнуться ще з 2018 року, та історії з Cambridge Analytica, у часи пандемії лише посилилися. Мережа стала джерелом фейків спочатку про коронавірус, потім про вакцинацію — попри зусилля і самої компанії, і сторонніх фахівців.
Вересень 2021 року став по-справжньому «чорним» місяцем для творіння Цукерберга. Ряд публікацій у поважних американських виданнях, викриття колишніх співробітників, звинувачення в тому, що компанія ставить отримання прибутку вище за безпеку своїх користувачів, перетворились у серйозну репутаційну кризу. Найбільша за історію компанії шестигодинна недоступність основних сервісів, яка викликала паніку серед користувачів та обійшлася в зменшення капіталізації на $6 млрд, стала зайвим доказом величезної влади, яка зосереджена в одних руках. Після цього збою особливий наплив користувачів зафіксували інші соціальні сервіси. До прикладу, до Telegram долучилося 70 млн нових користувачів, а кількість реєстрацій у Viber збільшилася в п’ять разів. Заразом час, який користувачі витратили в застосунку Snapchat, збільшився на 23%.
Недоступність сервісів Facebook — це форс-мажор, якого компанія намагатиметься більше не допустити. Але ця історія, поруч з іншими проблемами найбільшої соціальної платформи, може стати поштовхом для антимонопольних органів, які активізують свої зусилля в приборканні надзвичайної сили соціального гіганта. І, найголовніше, для користувачів, які більш наполегливо почнуть шукати альтернативу (див. «Зміна лідерів»).
Те, що ринок соцмереж готовий до альтернативи, доводить успіх TikTok — сервісу, який усього за два роки став помітним гравцем та реальним конкурентом біло-синьому гіганту (див. Тиждень, № 13/2020). Підтверджує це тимчасовий злет ClubHouse — соціального сервісу аудіо, який «вистрілив» на початку року й наразі втратив інтерес користувачів. Його успіх став певним доказом готовності до нових соціальних сервісів та платформ (див. Тиждень, № 10/2021), причому таких, які використовують принципово нові підходи як до формування контенту, так і до взаємодії користувачів.
Альтернативи для гіганта
Аналізуючи два роки тому конкурентів Facebook Тиждень (№51/2019) розповів про локальні соціальні сервіси та нішеві проєкти. За два роки глобальна позиція жодного з них не змінилася: популярні в Китаї та Південній Кореї сервіси продовжують працювати на місцевих ринках. Наразі їх не помітили в спробах здійснити світову експансію. Так само не змінилась історія стосовно більшості нішевих проєктів (окрім деяких із них). Проте на ринку не лише з’явилися, а й стали успішними інші. Звичайно, конкурувати з Facebook чи TikTok вони поки що не в змозі, а їхня успішність визначається іншими критеріями, до прикладу, отриманими інвестиціями чи зростанням інтересу користувачів. У цих проєктів є спільна особливість, яка може стати ключем до їхнього подальшого успіху та яка не була характерна для інших соціальних платформ. Річ у тому, що вони не копіюють принципи Facebook. Саме цей новий погляд на онлайн-взаємодії може привабити до них користувачів у майбутньому.
Соцмережі для обміну фотографіями
Успіх Instagram та тренд на візуалізацію контенту не міг не проявитися в нових соціальних проєктах. Проте більшість із них намагались уникнути проблеми цього лідера.
До прикладу, соцмережа BeReal, ідея якої полягає в обміні фотографіями, має дещо іншу механіку створення та обміну контентом, побудовану на взаємообміні фотографіями. Застосунок одночасно надсилає користувачам сповіщення, після чого ці люди мають дві хвилини, щоб зробити фотографії та опублікувати їх. Лише тоді користувачам стають доступні фото інших людей. Відомо, що переважна більшість користувачів соцмереж є споживачами контенту, а не його авторами. Вони мають акаунти в соцмережах, але дуже рідко там щось публікують. BeReal намагається врівноважити відсоток авторів та споживачів контенту й частково розв’язує проблему онлайн-сталкінгу, тобто переслідувань користувачів соцмереж. Принаймні ідея такого взаємного обміну контентом значно ускладнює створення та ведення акаунта від імені іншої людини або існування профайлу без власного контенту. За перші п’ять місяців року кількість завантажень цього застосунку збільшилася з 9 тис. раз на місяць до 212 тис.
Читайте також: Проривна технологія
Іще один герой 2021 року — проєкт Poparazzi, який встиг отримати назву «антиінстаграму» через принципи формування контенту на ньому. Користувачам сервісу пропонується трохи побути папараці: фотографувати друзів і розміщувати їхні фото в інтернеті. Водночас світлини не можна ніяк редагувати. Профайл користувача складається власне з фото, зроблених його друзями, тобто з умовних антиселфі, знятих іншими людьми. Автори проєкту впевнені, що такий погляд дозволить сформувати реалістичний контент, особливо на контрасті з інстаграмом, контент якого давно став жертвою фільтрів та різноманітних покращень. Творці Poparazzi спробували побудувати його так, щоб користувачі бачили максимально об’єктивний невідредагований контент. Засновники підкреслюють: «Ми не хочемо, щоб користувачі публікували лише свої фотографії, ми хотіли переорієнтувати увагу на інші речі. Адже реальне життя складається з багатьох неідеальних моментів, які варто зафіксувати та поділитися ними з друзями», — пояснили автори проєкту.
Poparazzi не оминуло чи не традиційне прокляття соцмереж: у проєкту є певні складнощі з приватністю. Якщо друзі не публікуватимуть ваші світлини протягом деякого часу та ваш профайл буде порожнім, вам запропонують дозволити публікування фото від усіх користувачів сервісу. Однак сама ідея дозволити будь-кому публікувати фотографії людини в публічному просторі суперечить не лише здоровому глузду, а й базовому праву людини на особисте життя. Проте ці невідповідності, схоже, не турбують засновників Poparazzi. Ба більше, навіть припинення онлайн-дружби з іншим користувачем не заборонить йому завантажувати ваші фото.
Популярність інстаграму стала причиною появи багатьох клонів, які, з одного боку, базуються на обміні фотографіями, а з іншого — намагаються не використовувати принципи цього сервісу. Одним із таких конкурентів став проєкт Dispo. Це сервіс без сторіз, у якому заборонене оброблення фото, а ще знімок може з’явитися на сайті лише в певний час: о 9-й годині ранку наступного дня після зйомки. У такий спосіб автори імітують «проявлення» знімків, так, як це було в часи, коли люди фотографували на плівку.
Платформи для геймерів
Mastodon — один із найуспішніших незалежних проєктів, який побудований навколо груп за інтересами. Під час реєстрації на Mastodon, інтерфейс якого нагадує Twitter, можна вибрати для себе групу або спільноту і в ній спілкуватися на вибрані теми. Водночас автори проєкту створили можливості для контролю за видимістю та доступністю контенту, краще, аніж у класичних соцмережах. Деякі групи на цій платформі відкриті для всіх, деякі приховані та доступні лише за запрошенням. У Mastodon доступне публікування текстових дописів (довших за 140 символів), фото та відео. Одна з відмінностей сервісу — покращений контроль над тим, кому доступні опубліковані повідомлення. Цей сервіс обмилували геймери, які на ньому обговорюють проходження ігор. Ще один швидкорослий соціальний додаток — Discord. Він дозволяє користувачам створювати «сервери», на яких друзі можуть спілкуватися в текстових чатах, а також за допомогою голосових або відеодзвінків. Додаток також особливо популярний серед геймерів, які використовують функцію дзвінків для того, щоб спілкуватися зі своїми друзями під час спільної гри в мережі. За даними компанії, частота використання Discord зросла до більш ніж 100 млн активних користувачів на місяць, що майже на 79% більше, ніж 56 млн у листопаді минулого року.
Без цензури та модерації
Деякі соцмережі вирішили не відходити від ідей та механік, успішно використовуваних у Facebook, але уникнути інших проблем лідера ринку, до прикладу, його малозрозумілої системи модерації контенту. Наприклад, автори соціальної платформи Telepath зробили доброзичливу соцмережу, яка наразі працює лише за запрошеннями. Іще одна особливість проєкту — використання лише реальних імен для її користувачів. З одного боку, у Telepath є елементи Facebook: ця соцмережа дозволяє слідкувати за певними темами та підписуватися на окремих користувачів. З іншого — у ній використана механіка Snapchat: опубліковані тут повідомлення щезають за місяць. Тональність повідомлень у Telepath забезпечується завдяки складній системі модерації. Проте складно спрогнозувати, наскільки життєздатним буде цей проєкт.
Не повторювати Facebook вирішили автори таких соцмереж, як MeWe, Parler та CloutHub. Аудиторія цих проєктів наразі ситуативна. До прикладу, масова реєстрація в Parler зафіксована і перед президентськими виборами 2020 року в США, і після блокування Дональда Трампа у фейсбуці й твіттері на початку 2021 року. Його прихильники вибрали цю соцмережу для комунікації — до кінця листопада 2020 року аудиторія проєкту виросла до 8 млн користувачів, а сам проєкт позиціонував себе як майданчик, що дотримується повної свободи слова. Соцмережа MeWe пережила підвищений інтерес з боку користувачів після того, як Parler заблокували в App Store та Google Play через розпалювання ворожнечі та поширення фейків. Інша аналогічна соцмережа без цензури — проєкт CloutHub, який називає себе мережею «для громадянських та політичних активістів».
Автори проєкту GETTR вирішили створити його як неупереджений онлайн-проєкт, протестуючи так проти цензури та маніпулятивності у фейсбуці й обіцяючи не блокувати за політичні погляди. GETTR не приховує свою орієнтацію на прихильників Трампа та республіканців. До проєкту є запитання стосовно безпеки користувачів, особливо після того як сервіс зламали відразу після його запуску.
Виділятися з натовпу
Популярна серед підлітків соцмережа Yubo не будується на основі контенту, який на її сторінці розміщують користувачі. Тут немає підписок на акаунти інших людей задля слідкування за їхньою активністю. Тут не передбачене оцінювання контенту — ні у вигляді лайків, ні смайликами чи іншими емоджі. Ідея Yubo полягає в спілкуванні у віртуальних кімнатах. Ця механіка дещо схожа на ClubHouse та ігрове середовище Discord. Користувачам пропонують вибір кімнат за інтересами та спілкування в них. Такий підхід обмилували стрімери, які транслюють або свій контент, або ігри. Проте тут існують профайли й, переглядаючи їх, можна запросити їхніх власників до спілкування у власній кімнаті. На кінець 2020 року аудиторія Yubo перевищувала 40 млн користувачів. Іще одна метрика Yubo, що говорить про успішність цього проєкту, — це час, який користувачі витрачають у кімнатах. Протягом пандемічного 2020 року він збільшився на 400%. Задля безпеки спілкування Yubo вимагає від користувачів підтвердження особи, а для пропозицій кімнат також використовує дані про вік своїх підписників. У мережі працює складна модерація контенту, зокрема і його аналіз в режимі реального часу.
Likee — соціальна мережа, на яку активно тратять час підлітки та молодші школярі. Цей сервіс стає тим, чим декілька років тому був Instagram: проєктом, де діти можуть спілкуватися без дорослих. Механіка соцмережі нагадує TikTok: користувачі можуть створювати короткі відео з музичним супроводом та публікувати їх, тут також популярні дуети та хештег-челенджі. Для створення відео доступно багато шаблонів. Також тут є фільтри та емоджі, а головна відмінність проєкту — в існуванні спеціальних «суперможливостей», так тут називаються відео зі спецефектами. Основна аудиторія сервісу — підлітки та молодші школярі, яким набридли довгі тексти та реклама в Instagram і які хочуть розваги та фану.
Читайте також: Скільки Gram буде в одній Libra?
Інша соціальна мережа, яка відрізняється від звичних соціальних сервісів, — проєкт Nextdoor. Його ідея — об’єднання та взаємодія жителів одного району. Реєстрація на цьому сайті можлива лише з реальними іменами та адресами. За задумом авторів проєкту, цей сервіс потрібен людям, які проживають поруч і які за його допомогою зможуть розв’язувати різні нагальні питання. До прикладу, за допомогою Nextdoor можна повідомити сусідів про пошук домашніх помічників, прорекламувати локальний бізнес чи організувати сусідів для якоїсь суспільно корисної справи. Відповідно спілкування в Nextdoor можливе лише в межах свого району, проте можна переглядати контент та спілкуватися з далекими сусідами — за допомогою спеціальної функції «сусідні околиці».
Майбутнє ринку соцмереж
Попри безумовне панування Facebook-тріумвірату в сегменті соціальних сервісів, зараз можна спостерігати нових гравців на цьому висококонкурентному ринку. Ба більше, успіх TikTok та ClubHouse, а також інтерес аудиторії до нішевих проєктів довели, що поява конкурента для компанії Цукерберга реальна та навіть бажана. Водночас потрібно розуміти, що у світі не може існувати багато соціальних мереж. Це сервіси, використання яких обмежене, по-перше, екранним часом користувача. Сьогодні людина проводить онлайн приблизно вісім годин щодня, і з них виділяє на соцмережі приблизно шість годин, які витрачає в основному на Instagram, TikTok чи Facebook. Цей час наближається до фізіологічного максиму, тому умовні шість годин, які віддають двом-трьом проєктам, можуть бути розділені максимум на чотири-п’ять соціальних мереж. Яких саме — залежить не лише від популярності сервісу та вподобань людини, але й від того, на які онлайн-платформи витрачає час її соціальне оточення. Проте ідея децентралізації інтернету, яка є продовженням рухів цифрового сепаратизму (див. Тиждень, № 7/2021) може спричинити появу соціальних мереж, популярних в окремих країнах. Сьогодні такі сервіси не лише існують, вони є успішними — це не тільки російська «ВКонтакте», але й китайські та корейські соцмережі (WeChat, Weibo, Kakao). Сприяти розвитку нових соціальних сервісів можуть і труднощі Facebook, ба більше, техногігант уже зіткнувся з проблемами зростання на нових для себе ринках, а молоде покоління намагається уникнути використання найбільш маніпулятивної та заповненої рекламою соцмережі. Складно сказати, якими будуть дії конгресменів стосовно монопольного становища компанії, але їхнє рішення може вплинути як на розподіл сил на ринку соцмереж, так і на появу нового проєкту, який, якщо не стане таким же величезним, як Facebook, то принаймні складе йому достойну конкуренцію.
—————
Чорна смуга Facebook
▶ літо 2021 року: відразу декілька груп учених, які вивчали роботу алгоритмів Facebook, повідомили про те, що компанія перестала надавати їм потрібні дані, або заблокувала їх на платформі, або навіть погрожувала;
▶ 13 вересня 2021 року: публікація The Wall Street Journal про існування VIP-категорії користувачів, яким дозволено порушувати правила платформи та яких ніяк не обмежують для уникнення скандалів;
▶ 14 вересня 2021 року: публікація The Wall Street Journal про те, що керівництво Facebook знало, що Instagram негативно впливає на психічне здоров’я підлітків, але нічого із цим не робило;
▶ 21 вересня 2021 року: публікація The New York Times про те, що замість спроб розв’язання проблем у компанії існувала стратегія просування позитивних новин про Facebook у соцмережах із метою покращення її іміджу;
▶ 4 жовтня 2021 року: шестигодинний збій у роботі всіх сервісів та мобільних застосунків компанії (Facebook, Instagram та WhatsApp) у всьому світі;
▶ 5 жовтня 2021 року: виступ перед Конгресом США Френсіс Хоген, колишньої співробітниці, яка допомогла журналістам The New York Times та The Wall Street Journal щодо розслідувань, надавши
їм внутрішні документи Facebook про вплив платформи на молоду аудиторію.