У Запоріжжі завершилась наймасштабніша культурна подія міста цього року – літературно-мистецький фестиваль Toloka. Протягом одинадцяти днів тут на декількох локаціях відбуваються дискусії, тренінги, зустрічі та презентації.
На сьогоднішній день Запоріжжя перебуває в «зеленій» зоні карантинного поділу МОЗ, тому проведення таких заходів у місті є цілком можливим.
Що таке Toloka?
Літературно-мистецький фестиваль Toloka – це інтелектуальна подія, яка в місті Запоріжжі об’єднує навколо себе всіх поціновувачів української книги та української думки, кращих представників видавничого бізнесу, літературного істеблішменту та велику кількість читачів. Саме так описують свій захід організатори на офіційному сайті фестивалю. На п’ятьох локаціях відбуваються читання, поетичні батли, дискусії, лекції, екскурсії, презентації новинок, концерти, вистави, рейви, виставки і розваги для дітей.
«На сьогодні ми маємо понад 40 стендових учасників, 230 подій на всіх локаціях, 97 спікерів з інших міст. Задіяних професіоналів із Запоріжжя ми навіть не рахували, бо їх було залучено у великій кількості», – говорить директорка літературно-мистецького фестивалю Toloka Олена Заставна.
Історико-урбаністичний, ярмарковий, бібліотечний та презентаційний майданчики, дитячий простір, кіноклуб – усі ці локації знайшли відгук у серці кожного освіченого запоріжанина і не тільки, котрі прийшли на це свято літератури та культури.
Чому 11 днів?
Запорізька книжкова толока проводиться з 2015-го і зазвичай цей захід тривав протягом двох-трьох днів. Але цього року пандемія внесла свої корективи в організацію фестивалю, повністю змінивши тривалість проведення та кількість локацій.
Роботу над проектом було розпочато ще у грудні та спершу затверджено триденний фестиваль. Формати тричі змінювали, переносили дати проведення.
Читайте також: «Усі ми родом не з Києва»: як мала батьківщина впливає на самоідентифікацію митців
«І ми вирішили спробувати провести «Толоку» на вулиці. Для нас це новий формат. Він допоміг залучити нових відвідувачів, котрі раніше про нас не знали, хоча проводимо цей фестиваль вже який рік поспіль», – додає директорка фестивалю Олена.
«Дія відбувається на свіжому повітрі ввечері. Таким чином заходи були розтягнуті в часі. Такий формат, як на мене, є цілком успішний. По-перше, це дозволяє витримати норми, рекомендовані Міністерством здоров‘я. По-друге, місця набагато більше, людям є де посидіти, походити, на що подивитися. У закритому просторі так не зробиш», – коментує куратор історичного майданчику Петро Бойко.
Яким чином це позначилося на кількості відвідувачів?
Цього року працює нововведення – браслети на вході до проспекту кожному учасникові на руку. Таким чином можна перевірити статистику відвідуваності «Толоки» протягом 11 днів. На початку було надруковано 8 тисяч браслетів. Вони закінчилися через 3,5 дні. І це не дивує, бо навіть в будній день тут велика кількість охочих розважитися та послухати лекції.
«Вуличний формат допоміг нам зробити таку неперевершувану статистику цього року. Бо виходить, що не люди йдуть на Толоку, а сама Толока йде до людей. Наприклад, у попередні роки всього за усі три дні ми приймали і 5 тисяч, і 10 тисяч. Одна з найбільш популярних «Толок» була в 2017 році. Там ми зібрали 12 тисяч учасників. А цього року вже за 3,5 дні аж 8 тисяч відвідувачів. Вважаю, що це успіх», – каже Олена.
Культура і Запоріжжя
Напередодні проведення фестивалю організатори здійснили дослідження особливостей культурних практик мешканців Запорізької області. Дослідили особливості культурного дозвілля запоріжан, частоту читання та покупки книг, а також досвід відвідування книжкової толоки.
Усього опитано 1000 респондентів з міста Запоріжжя та з Запорізької області. Майже 60% учасників онлайн-опитування зазначають, що існуючих у їх місті можливостей для культурного дозвілля повністю або майже достатньо. Третина респондентів оцінюють існуючі можливості для культурного дозвілля як недостатні.
Читайте також: Заземлення «Ізоляції»
Кожен п’ятий учасник опитування за останній рік не брав участь у жодному культурному заході. Жінки частіше долучаються до участі у різних формах культурного дозвілля. Найпопулярнішим продуктом культури є книги. Варто зазначити, що книги українських письменників купують на 14% рідше, у порівнянні з виданнями їх іноземних колег.
На фестивалі гостро підіймається проблема бібліотек, зокрема, у Запорізькій області. Так, цьому виділили окремий майданчик з визначними спікерами з різних міст країни. Тут обговорювали способи заохочення молодої аудиторії до читання книг у бібліотеках і читанням їх взагалі.
Олена Заставна: «Це були насамперед фахові дискусії та тренінги. До нас долучалася заступниця директора міської мережі львівських бібліотек для дорослих Катерина Алєксєєнко, яка розповідала про досвід перетворення бібліотек на сучасний лад, про залучення молоді до читання. Наразі це є проблемою у нашому суспільстві. Також зустрічали директорку бібліотеки імені Романа Іваничука – Тетяну Пилипець, яка розповідала про свій досвід місцевим бібліотекарям. До нас долучився львівський офіс «Місто літератури ЮНЕСКО». Це звання дозволило Львову потрапити до «клубу», список якого налічує 28 світових міст. Тож вони ділилися досвідом щодо того, як Львів набув цього звання і що це дає місту».
Пандемія – перешкода?
Кількість хворих з кожним днем у Запоріжжі збільшується. Звичайно, що це значно менші цифри, аніж у великих містах. Але все одно місто не покидає «зеленої» зони. Як пандемія впливає на якість проведення цьогорічної Толоки та від чого довелося відмовитись?
«Звичайно, пандемія внесла свої корективи, але не стала перешкодою, як ми бачимо. Так, кількість людей, яка збиралася приїздити у якості спікерів, значно зменшилася. Загалом це відбулося у зв’язку з виявленням вірусу в тих територіальних інституціях, у яких вони мешкають. Але це вдається подолати через прямі включення. До речі, по усій території фестивалю розміщені попереджуючі таблички з правилами дотримання карантинних умов, санітайзери та безкоштовні маски. Ми розтягнули фестиваль в часі, бо хотіли уникнути великого скупчення людей. Також відійшли від ідеї закритих палаток у випадку дощу та поставили звичайні шатри. І, я думаю, цим привернули увагу людей у цьому році», – розповідає куратор історичного майданчику Петро Бойко.
Читайте також: Відкритий світ і сингулярність ідентичності
«Але вуличний формат забрав у нас дещо», – засмучено додає Петро, показуючи рукою на виставковий простір. У минулих роках на історико-урбаністичному майданчику були задіяні музейні експонати. На цьогорічній Толоці організаторам не вдалося розкрити тему музейних експонатів на повну. Тому єдині два експозиційних фрагменти, які представлені на толоці, – це стенд-виставка «Яка твоя історія?» та цікаві своїм дизайном діжки зі старими архівними фотографіями Запоріжжя. До речі, незадовго до початку Толоки був оголошений громадський збір світлин і тут можна бачити не тільки фото з архівів, а й старі сімейні фото запоріжців.
Якою є головна ціль фестивалю?
«Наскрізна мета – це залучення Запоріжжя в вимір книговидавничої української культури. Бо запоріжани просто не мають змоги бачити нові продукти літератури українського походження, тому що видавництва майже не співпрацюють з малочисельними книгарнями міста. Хочеться підтримувати нашу видавничу культуру, яка зробила величезний крок вперед з 2014 року. Ми збираємо в одному місці освітян з різних куточків країни, ділимося досвідом і залучаємо Запоріжжя до цього виміру. Ось основна ціль!», – директорка фестивалю Олена Заставна.