Нещодавно користувачі соціальних мереж змогли ближче познайомитися з можливостями нейромереж. Ідеться про програму FaceApp, що створює дуже реалістичні фотографії того, який вигляд людина матиме в старості. Щоправда, в Україні популярність FaceApp, здається, дуже швидко впала після того, як стало відомо, що його творці базуються в країні-агресорі. Подивимося, яку загрозу може становити програма та чи варто нею користуватися.
Насправді FaceApp — це не новинка. Він з’явився ще у 2017 році, але нова функція, яка дає змогу зістарювати обличчя, привела до нового буму популярності, який ми спостерігали минулого тижня. Фотографії людей похилого віку заполонили соцмережі по всьому світу. Цікаво, що факт належності компанії до Росії збурив не тільки українців, а й американців. Члени Демократичної партії США закликали ФБР провести розслідування щодо FaceApp та компанії-власника. Там також наближаються вибори, і демократи, пам’ятаючи про вплив Росії на вибори президента у 2016 році, хвилюються через будь-яку аномальну активність у соціальних мережах, особливо з боку російських компаній.
Читайте також: Штучний інтелект: заявки на лідерство
Подивимося, які питання набувають актуальності у зв’язку з популярністю FaceApp та які саме аспекти можуть бути небезпечними для користувачів.
1. Програма дістає доступ до всіх фото на смартфоні чи лише до тих, які обирає користувач? Більшість фахівців стверджують, що FaceApp дістає доступ тільки до обраних користувачем фото. Це дуже важливо, оскільки в галереї зазвичай зберігається багато «чутливої» інформації, як-от скріншоти банківських виписок. Цікаво, що навіть коли користувач забороняє доступ до своїх фотографій у налаштуваннях, галерея все одно відкривається через програму й відкривається можливість обрати знімки, які він готовий надати FaceApp. Така практика вважається припустимою, оскільки, обираючи фото, людина нібито робить це свідомо, що «перекреслює» попередні налаштування. Тож так само працює й багато інших прикладних програм.
2. Чи зберігає компанія отримані фото? Важливо, що обрані світлини надсилаються в хмарне середовище, а не обробляються безпосередньо на телефоні, як це робить, наприклад, більшість програм Apple. Користувачам про це не повідомляється. В офіційній заяві компанія — власник FaceApp стверджує, що завантаження фотографій необхідне їй для кращої роботи та контролю трафіку. Так, наприклад, відстежується, якщо один користувач багато разів завантажує ті самі фото. Однак при цьому зазначається, що більшість знімків видаляються з хмарного середовища протягом 48 год. І тут виникає щонайменше два запитання: що означає «більшість» фотографій та що роблять із тими, які залишаються?
3. Чи дістають доступ до фотографій треті особи? В офіційній заяві компанія стверджує, що не передає отримані від користувачів дані третім особам. Чи можна на 100% довіряти російським фірмам, залишається відкритим питанням.
4. Як саме можуть бути використані завантажені фото? За деякими оцінками, через FaceApp було отримано доступ до більш ніж 150 млн фотографій користувачів. При цьому останні надають компанії необмежене право на їх використання та публікацію.
Читайте також: Штучний інтелект: загроза чи незріла технологія
Зазначимо, що самих фото недостатньо, наприклад, для використання в побудові системи розпізнавання облич, бо, по-перше, компанія не має доступу до імені користувача, а по-друге, однієї світлини зазвичай недостатньо для якісних результатів. Зрештою, через звичайні соцмережі набагато легше отримати всі дані, необхідні для розпізнавання обличчя.
Однак мільйони завантажених знімків можна використати для тренування нейромереж, що редагуватимуть обличчя, аналізуватимуть його риси або створюватимуть deepfakes — реалістичні фото людей, яких насправді не існує.
Багато відомих компаній, таких як Google, Flickr, FaceTune, володіє чи не більшою базою особистих фотографій, але при цьому до них немає такої уваги з боку громадськості та спецслужб. Власне, ваші фото теж, імовірно, є в якихось базах, які використовуються для тренування алгоритмів штучного інтелекту. Як зауважують деякі експерти, якби творці FaceApp не базувалися в Росії, такого збурення щодо безпечності програми не виникло б. Однак усе ж таки не варто списувати все на безпідставну упередженість щодо російських компаній. На жаль, не всі іноземні експерти розуміють, що практика ведення бізнесу в РФ може суттєво відрізнятися від тієї, що усталилася на Заході. У випадку з російськими компаніями не можна з упевненістю покладатися на їхні офіційні заяви, а отже, достеменно невідомо, чи видаляються фотографії, чи до них дістають доступ російські спецслужби та як саме використовуються дані, отримані через цю мегапопулярну програму.