Мабуть, це буде найбанальніше речення, щоб почати цей текст, але як вже є: останнім часом навколо дуже багато розмов про штучний інтелект (ШІ). Часом, звісно, ці дві чарівні букви додають до назв презентацій чи текстів просто, щоб виглядало «по-модному», але з огляду на те, що у технічному сенсі людство прогресує щоденно, все ж, в основному, ці розмови і дискусії мають сенс. Однак якщо про небезпеку для когнітивних здібностей людства чи ймовірне зникнення певних професій проговорено вже багато, то про енергетичні та інфраструктурні виклики все більш активного використання ШІ-інструментів говорять значно менше. А дарма.
2,9 ватт-годин — саме стільки, за даними американської неурядової організації Інститут із дослідження електроенергії (Electric Power Research Institute, EPRI), енергії потрібно, аби чат GPT відповів на ваше запитання. Для порівняння: цієї енергії буде достатньо, аби середньостатистична LED-лампочка у вашій кімнаті працювала щонайменше 20 хвилин. Це також у 10 разів більше, ніж «ціна» запиту у Google. Там, за даними американських дослідників, на один запит треба 0,3 ватт-годин енергії.
Чому так? Для того, щоб ми отримали згенеровану за нашим запитом картинку чи відредагований текст, великі мовні моделі тренуються місяцями. Для цього їм потрібні неймовірні обсяги інформації, для збереження та обробки якої потрібні дата-центри — величезні площі із серверним устаткуванням, а також усім необхідним для їхньої роботи. І це вони «зжирають» небачені обʼєми електроенергії.
Так, за даними MIT Tecnology Review, навчання четвертої версії GPT коштувало компанії OpenAI понад 100 мільйонів доларів і спожило 50 гігават-годин енергії. Цього, за підрахунками видання, вистачило б для забезпечення електроенергією Сан-Франциско протягом трьох днів.
Автори матеріалу у MIT Tecnology Review також цитують науковців, які зазначають, що наразі ми не можемо достеменно підрахувати, скільки електроенергії використовують ШІ-інструменти за один запит, тож підрахунок, який я навела на початку тексту все ж дуже відносний. Вони припускають, що різні ресурси, а також запити в різний час доби чи з різних гаджетів можуть використовувати різні обʼєми електроенергії. Натомість вони закликають тиснути на технологічних гігантів, аби вони оприлюднили усі дані, які дозволили б підрахувати їх. Наразі, ця інформація вважається комерційною таємницею, і техногіганти її надійно оберігають.
Про що утім можемо говорити — це про активну розбудову ШІ-інфраструктури, зокрема дата-центрів. За різними підрахунками на сьогодні у світі функціонують понад 11 тисяч дата-центрів. Левова частка з них у США (понад 45 %), далі у Великій Британії та Німеччині (514 і 521 відповідно). Загалом на Європу припадає менше 20%. На початку 2025 року Дональд Трамп оголосив про Stargate Initiative — проєкт приватних інвестицій в ШІ-інфраструктуру на суму $500 млрд. У першу чергу йдеться про розбудову нових дата-центрів. Так, в межах першої фази проєкту планують побудувати 20 таких нових обʼєктів кожен площею понад 46 тисяч м2. На чолі Stargate Initiative приватні компанії: OpenAI, SoftBank та Oracle. Для них цей проєкт – можливість перемогти у ШІ-гонці.
Дональд Трамп, у свою чергу, як пише Forbes, сподівається, що бурхливий розвиток ШІ-інфраструктури вплине також на розвиток енергетичного сектора США. Так, за підрахунками Goldman Sachs Research, потреба дата центрів в електриці зросте на 160% до 2030 року, тож без посилення енергетичної галузі це навряд чи відбудеться.
ЄС також прагне конкурувати у глобальних ШІ-перегонах, однак, як зазначають аналітики, для цього європейцям потрібно зміцнювати та вдосконалювати власну електромережу.
Тотальний блекаут цієї весни на Іберійському півострові, який більше ніж на 10 годин залишив без струму більшість Іспанії та Португалії, а також масштабне відключення електроенергії в Чехії на початку липня, ставлять масивний знак питання щодо можливостей європейської електромережі. Так, експерти аналітичного центру Ember, який займається дослідженням європейської електромережі, зазначають, що у 2023 році дата-центри споживали від 33 % до 42 % електроенергії в Амстердамі, Лондоні та Франкфурті, а в Дубліні — майже 80 %. Саме ці міста є найбільшими європейськими хабами, там розташовано найбільше таких обʼєктів. Ще один фактор, який впливає на можливість вирватися вперед у всесвітній ШІ-гонці — наявність доступної електроенергії у потрібній кількості. Поки що дані тут теж невтішні. Так, у 2023 році Німеччина (де у Європі розташовано найбільше дата-центрів) вперше за 20 років стала імпортером елекроенергії. Дані за 2025 рік показують, що більшість цього періоду Берлін також імпортував електроенергію. Одна з найбільших причин — це рішення закрити атомні електростанції, яке ФРН прийняла в межах свого енергетичного переходу.
Отже, яка «ціна» питання чату GPT. Окрім власне спожитої електроенергії, про потрібний об’єм якої ми приблизно все ж знаємо, вартість буде варіюватися від умов, конкуренції та врешті того, де ми опинимося у всесвітньому ШІ-забігу. Єдине: поки видається, що США перегнати буде складно усім.