Не виняток і новоутворені псевдореспубліки «ЛНР» і «ДНР». Там і того гірше, як ніби між ними влаштовано марафон «хто пафосніше проведе 9 травня». І як вже тільки не намагаються обранці псевдонародних утворень в своїй відданості історії і, звичайно ж, любові до ветеранів. А ось як живеться тим самим ветеранам в нових іНородних республіках? Ясна річ, що не краще ніж усім іншим пенсіонерам без грошей, медицини та належної уваги. Хоча, ні, увага є, тільки раз на рік. Ось Захарченко пообіцяв виплатити їм грошенят до свята, нехай знають, що їх не забули. Поки не підросли нові «ветерани». А вони вже повним ходом наступають на п'яти!
Цікава історія вийшла на суд громадськості в самій так звані Луганській Народній Республіці. Живе там в Алчевську така собі дівчинка віком 10 років Богдана Нещерет. Прославилася вона своєю великою творчістю в ім'я Донбасу і на злобу всім укропам. Все почалося з того, що вона написала віршик командиру бригади «Прізрак» Льоші Мозговому, а так як він сам непоганий співак, запримітив її і подружився з нею. Але ось біда, Льошу вбили. Чи то кляті укропи з Правого сектора, чи якісь партизани, але народ нишком бухтить що це все витівки товстуна Плотницького, який зі справжніми патріотами рахунки зводить. Але це не важливо…
Так ось, з того всього горя дівчинка Богдана ще більш вдарилася в поезію. Стала дочкою бригади «Прізрак», отримала, як і всі справжні «ополченці», кликуху «Доця». І тут поперла їй зоряна кар'єра. Як на такому диві Новоросії не збудувати серію сюжетиків для Кисельов-ТВ про маленьких захисників Донбасу від фашистської хунти?
Читайте також: Прогулянка Луганськом
Отже, про неї писали і розповідали. Знімали сюжети та брали інтерв’ю. У 9 років вона отримала посвідчення «ополченця». Намалювалася у неї хрещена мати з Росії якась Ольга Захран на прізвисько «Пчьолка». Прозвали її так за те, що вона як затятий прихильник Новоросії, тягала контрабандою в допомогу «ополченцям» мед тоннами від добрих братів росіян. Ну і почали Бджілка з Доцею давати інтерв'ю, відкривати «музеї Новоросії» в Пітері і все таке. І на всіх заходах Доця розповідала свої глибокі філософські та життєві погляди на війну і свої вірші. Загалом, стала типу як Аліна Гросу, лише в «ЛНР». Ну а який же «герой Новоросії» та й без медалей? Цей момент поспішили виправити і ось на псевдоформі Доці красуються вже дві медальки – «За відвагу і мужність» від Російського союзу ветеранів Афганістану та «За активну громадянську позицію та патріотизм» від Клубу ветеранів держбезпеки РФ. Батьки Доці теж можливості не втрачали і активно почали, використовуючи популярність дитини, збір грошей для «ополчення». Здавалося, ось вони, живі приклади «русского міра, еліта Новоросії і всього прогресивного людства».
Але щось пішло не так. Чи то Пчьолка заслана виявилася, чи то прокинулися у неї гуманні почуття і справедливість. А може сала з кропом десь надкусила і почався у неї якийсь когнітивний дисонанс.
Так ось, 27 березня Пчьолка публікує на всіх своїх акаунтах в соціальних мережах гнівне повідомлення, що ахтунг! Я стала заручницею своєї довірливості і любові до дитини! Але більше я мовчати не можу! Загалом, в своєму опусі вона повідала такі факти:
– Доця не пише ніяких віршів, за неї це робить бабуся, а вона їх тільки зубрить і вдає з себе мегасвідому патріотку Новоросії!
– Бабуся, яка з’їхала з глузду від того, що не реалізувала себе в поезії за часів «фашистської України», змушує внучку вчити вірші і видавати їх за свої, а батьки під шумок піарять дитину і намагаються на цьому випросити бабла, типу на потреби «ополчення», але воно дівається невідомо куди. Дитина, впавши в зоряну хворобу, майже не ходить до школи і дуже погано вчиться.
Загалом, бачимо корисливі мотиви паразитів на «чистих почуттях Новоросії» і айяйяй-ойойой.
Читайте також: Колишні "герої Новоросії"
Але і це ще не все. Зараз будуть два мегадуховні факти, які я взагалі не знаю як не призвели до самогубства всіх свідомих патріотів «русского міра». Виявляється, Пчьолка ніяка не хрещена мати Доці, просто коли дитині запахла зоряна кар'єра, а на горизонті намалювалася Пчьолка з громадянством РФ, а не туалетним паспортом «ЛНР», мама Доці слізно просила, щоб та видала себе за хрещену матір дитини. Мовляв, допоможіть, все на благо «русского міра», дитина талантище і взагалі нам треба грошей, і в Пітер на гастролі! Та погодилася, бо дуже вже дитина здалася їй ідеалом. Навіть свідоцтво про хрещення підробили.
Ще цікавіша ситуація з медалями Доці. Виявляється, як повідомила Пчьолка, «підключивши свої можливості, я нагородила Богданку двома медалями»!!! До слова, дуже часто в соцмережах і в інтернеті висловлюється обурення серед «ополченців», що медалі за те ж Дебальцево отримували ті, хто і близько там не був, а ті, хто воювали часто змушені доводити свою участь і приналежність до складу Нацміліціі ЛНР. І цей випадок показовий як ніякий інший, коли дитина, що не бачила і не розуміла нічого, з якої зробили ляльку для заробітку, ось так просто чіпляє собі на піджачок медальки.
Далі на сторінках Олі Захран (вона ж Пчьолка) почалися страшні дискусії «навіщо ти все це брешеш» і травмуєш дитину. Чесно кажучи, в правдивість усього реально вірилося важко. Як так, дві «ополченки», які так багато розповідали разом про ненависть до укропів і як ми всіх порвемо, бо ми росіяни і з нами Бог і правда і Путін, а Іскандери не смішіть бо гірше буде, і ось так раптом стали поливати один одного брудом. Та й ще торкнувшись найсвятішого для них – медалі та віри.
Але 29 квітня Пчьолка виклала своє відеозвернення, в якому підтвердила свої аргументи певними документами. Загалом, звернулася вона в ті інстанції, які їй медальки видавали, щоб їх відкликали назад. Навіть відповідь їй офіційна прийшла. З таким формулюванням, що обхохочешся: «У поданні на нагородження орденами і медалями» з списку Сочинського «Клубу ветеранів держбезпеки» значиться Нещерет Богдана Романівна, при перевірці «Всеросійський оргкомітет з нагород» не знайшов підстав для її нагородження. В результаті технічного збою, документи за підписом генерал-лейтенанта Н.А.Моісеєва і медаль були відправлені в місто Сочі». Ну і далі по тексту – що медальку треба забрати, а то порочить і все таке. Тааааа, нормальні у них там технічні збої, що генерал підписав не дивлячись. Може і в Кремлі таке твориться, що Путін підписав, не знаючи що, а потім звідкись буряти на Донбасі з'явилися.
Читайте також: "ЛНР-ДНР": два роки невизначеності
Загалом, підняла Пчьолка галас, написала самому Плотницькому, той відписав на якихось клерків, ну і прийшли всі разом в Алчевськ розбиратися з батьками. Все викладене Пчьолкою визнали за правду, батькам догану, бабусю в підвал, медалі забрати. Так-так, зняли медальки з юного поета, в нагородній книжці записали «Анульовано 27.04.2016» і за описом передали …. заступнику президента благодійного фонду сприяння і підтримки учасників бойових дій та збройних конфліктів «ВОЇН ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТ». І підпис з ініціалами О.Н.Захран! Так ось воно що! Хрещена мати Пчьолка не просто активісткою виявилася, а цілим заступником президента фонду! І її вдалося обдурити простим роботягам з Алчевська – бабусі, яка страждає комплексом неповноцінності поета, батькам, які могли з легкістю замінити продюсера Діми Білана, ну і бідна дитина, якій мало того, що наламали зоряну кар'єру, так ще і медальки забрали! Іроди …
Мораль цієї байки така: коли ви бачите чергові крики того ж Захарченко, Гіві або Мотороли, що вони всіх порвуть і рознесуть на шматки, а тут же показують місцевих бабусь, які кричать «Рассєя» і чому Україна пенсії не платить, а за кадром доноситься голос Кисельова про те що жителі південного сходу ось уже другий рік стримують фашистів-націоналістів, пам'ятайте: перед вами великі актори бездарної пропаганди. Пропаганди, яка тримає в страху весь 140-мільйонний народ, і яка не перебирає ніякими ідеалами для досягнення своїх заграбницьких цілей. Але іноді знаходяться ті, хто примудритися викрити ту ж пропаганду її ж методами. І ось тоді починаються образи. Образи як в дитячому садку – ти мені більше не дружок, віддай сюди мої медальки!