Ціна членства в ЄС

5 Лютого 2018, 12:07

Наприклад, комісар Європейського Союзу з питань політики сусідства та розширення Йоганнес Ган в інтерв’ю для агенції Reuters сказав, що Сербія та Чорногорія, імовірно, будуть наступними державами, які стануть членами ЄС у 2025-му. На приєднання сподіваються також Албанія, Боснія та Герцеговина, Косово й Македонія. Зростання впливу Росії, міграційна криза в європейських країнах, перехід Туреччини до авторитарного режиму й, зокрема, бажання зміцнити європейську єдність і цілісність після виходу Великої Британії, що має відбутися у 2019 році, принесли на Балкани нову надію. До того ж комісар Ган переконаний, що процедура прийняття до ЄС — це найкращий спосіб зміцнити боротьбу з корупцією, організованою злочинністю та загрозою авторитаризму в окремих країнах.

 

Читайте також: Чехи й поляки

 

Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер зустрів 2018-й сміливою заявою: «Членство в Європейському Союзі пропонують за дуже хорошу ціну: для громадян вона менша, ніж сума за чашку кави щодня». Таким чином він намагався аргументувати збільшення бюджету ЄС у зв’язку з виходом Великої Британії. Згодом цю інформацію стало перевіряти видання Politico. Його редактори дізналися, що хоча суми, які громадяни різних держав Європейського Союзу платять у спільну касу, різняться, проте насправді для всіх них членство в ЄС коштує не більше, ніж уже згадана чашка кави.

 

Індекс від Politico показав: суми, які громадяни різних держав Європейського Союзу платять у спільну касу, різняться. Проте насправді для всіх них членство в ЄС коштує на день не більше, ніж чашка кави в їхніх країнах

У своєму «Кавовому індексі ЄС» Politico брали до уваги статистику внесків окремих країн-членів до брюссельського бюджету (не враховуючи при цьому ті гроші, які повертаються через різні союзні фонди назад у країну) і суми, які громадяни цих держав у середньому платять за каву. Якщо думаєте, що найбільше заплатить німець, то помиляєтеся. Для кожного німецького громадянина членство в ЄС обходиться в €0,84 на день. Тим часом житель маленького Люксембургу заплатить майже вдвічі більше — €1,57 на день. Не надто втішним це порівняння було й для Італії, де кава коштує дешевше, ніж у сусідніх країнах: італійці за членство в ЄС платять щодня дещо більше, ніж за півчашки кави з молоком (€0,56). Ще одна країна, для якої членство так само дорожче, ніж півчашки кави, — це Бельгія. І, навпаки, дуже вигідними виявилися платежі до ЄС порівняно з цінами на каву в Британії. Politico супроводжує цей факт злорадним коментарем, що це погана новина для прихильників Brexit.

 

А взагалі в найкращому становищі, за результатами цього порівняння, опинилася Болгарія, кожен громадянин якої віддає в Брюссель лише €0,18 на день. Чехія перебуває посередині таблиці, її громадяни платять у брюссельську касу €0,45 на день.

 

Читайте також: На Схід

 

На перший погляд здається, що «Кавовий індекс ЄС» від Politico — це просто забавка. Однак у сьогоднішньому суспільно-політичному середовищі, коли політику Союзу дедалі більше критикують за те, що вона забюрократизована й нечутлива до потреб окремих країн-членів, навіть смішний відгук важливий.

 

Наразі перед Європейським Союзом стоїть багато стратегічних завдань, які ми коротко називаємо реформою. Ситуація там стала політичним елементом у суперництві партій і рухів в окремих країнах-членах, а громадськість дуже чутливо реагує на пропозиції про реформування ЄС. На перший план виходять питання державного суверенітету й цілісності країн-членів. Уже кілька років триває дискусія про ефективне вирішення проблеми нелегальної міграції з арабських та африканських країн. Поки що невирішеними лишаються питання співпраці з НАТО, захисту зовнішніх кордонів ЄС і подальшої процедури переходу на євро як основну валюту в усіх країнах — членах ЄС.

 

Розширення кордонів ЄС на територію України й інших східноєвропейських держав також вимагатиме проведення низки реформ і в ЄС, і в країнах, що домагаються членства. Утім, ціна кави на їхньому ринку не матиме на ці процеси практично жодного впливу.

 

———————————————–

 

За даними опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки (CVVM) торік у серпні, членство в ЄС у Чехії підтримують 56% населення. Це найнижчий показник серед країн Вишеградської четвірки. У Польщі за членство в ЄС висловилися 88% населення, Угорщині – 82%, Словаччині — 74%. Такі настрої чехів позначилися і на осінніх парламентських виборах, і на нещодавніх президентських. Міль­ярдер Андрей Бабіш, який очолює партію-переможницю АНО, висловлювався за обмеження міграції та проти перспективи вступу Чехії до єврозони. Утім, він є фігурантом розслідувань з приводу махінацій із субсидіями від ЄС, а в середині січня парламент Чехії висунув його уряду меншості вотум недовіри, тож уряд довелося розпустити. Мілош Земан, який із невеликим відривом переміг свого суперника, ліберала й академіка Їржі Драгоша, давно демонструє проросійські настрої.