Міністр економіки Латвії Арвіл Ашераденс заявив, що заборона на отримання вищої освіти російською мовою в латвійських вишах оцінюється перш за все політично, а не економічно. Про це повідомляє портал Delfi.
Зокрема, міністр відповів на питання, чи готова Латвія "пожертвувати" російськомовними студентами.
"У нас дуже сувора мовна політика. Латвія проводить навчання на мовах Євросоюзу і крапка. Це політична ціна!", – зауважив він.
"Ми повинні розглядати загальний баланс студентів, які вступають. Тут ми бачимо абсолютний приріст – 8,5 тисяч іноземних студентів минулого року. Ця цифра весь час зростає – студентів приїжджає все більше", – наголосив Ашераденс.
Нагадаємо, 4 липня президент Латвії Раймонд Вейоніс схвалив поправки до закону про заклади вищої освіти, які забороняють приватним вишам реалізувати навчальні програми російською мовою.
2 квітня Вейоніс оголосив про затвердження освітньої реформи, згідно з якою школи національних меншин переходять на навчання латиською мовою.
Як повідомлялося, 24 березня міністерство закордонних справ Росії заявило, що перехід шкіл національних меншин на навчання державною мовою є продовженням дискримінаційної політики "примусової асиміляції російськомовних".
Раніше уряд Латвії схвалив поступове переведення на навчання загальноосвітніх закладах лише латиською мовою починаючи з 1 вересня 2019 року. Міністр освіти і науки Карліс Шадурскіс пообіцяв, що його відомство відповідально поставиться до виконання міжнародних зобов'язань щодо забезпечення освіти нацменшин і її розвитку, в тому числі забезпечивши необхідне фінансування навчальних закладів.