“Метою саміту є рефлексія і діалог про найбільші виклики сучасного світу, нашого континенту та ролі Центрально-Східної Європи у міжнародному середовищі та співпраці між нашими суверенними країнами”, – наголосив у вітальному слові до учасників саміту маршалок польського сейму Марек Кухцінський. Він уточнив, що це вже другий такий саміт. Перший відбувся у серпні минулого року. Утім цього року захід є більш розширеним. “Польща як член ЄС зацікавлена у розвиткові добрих стосунків в межах нашого найближчого сусідства (в південній, східній і центральній частині нашого континенту). Ми вважаємо, що така співпраця буде послуговувати не лише всім європейським країнам, але й усьому ЄС”, – наголошував він під час засідання у польському парламенті за участі представників майже двох десятків країн регіону.
Маршалок говорив, що хотів би, аби така подія, як цей саміт, стала циклічною. Крім того, як виглядало із його пропозицій учасникам, Польща прагне заохочувати якомога тісніший формат співпраці між країнами регіону. Зокрема, маршалок нагадав, що ще в березні цього року відбувалася зустріч радників голів парламентів країн ЦСЄ. На ній державам було передано пропозиції декларації країн-учасниць саміту. Поки що ці декларації й далі на обговоренні. Можна припустити, що ці декларації окреслюватимуть ще один формат співпраці між країнами регіону, на зразок Веймарського трикутника чи Вишеградської четвірки, однак з опорою саме на парламент. Зокрема, лунали заклики до створення різних міжпарламентських груп для обміну досвідом трансформацій устрою, а також до започаткування різноманітних кризових зустрічей представників голів парламентів у час, коли східна Європа опинялася б перед безпековими викликами
Читайте також: Мііжмор'я між ідеєю та реальністю
Роль національних парламентів у міжнародній політиці та безпека регіону – цим двом темам була присвячена перша панель цьогорічного саміту. Віце-спікери та спікери парламентів, які брали участь у цій панелі однозначно наголошували на вагомості парламентської демократії.
Під час цього обговорення маршалок польського сейму наголосив, що міжнародна політика, яку ведуть країни регіону потребує підтримки парламентів, оскільки існує “потреба ширшої комунікації, аби уникнути дезінформації”.
На його думку, формування взаємин між країнами має відбуватися на таких засадах: “Рівні з рівними. Вільні з вільними”. Разом з тим ця співпраця не повинна порушувати засад ЄС та її інституцій, "оскільки Польща стоїть на позиціях єдності ЄС, але й одночасно на відкритості ЄС до співпраці з іншими країнами та відкритості до нових членів”.
Разом з тим Кухцінський виділив потребу й фахового дослідження регіону. Зокрема, запропонував створити інститут досліджень центрально- східної європи – міжнародний аналітичний центр, який би робив аналітику, розробляв стратегії для регіону.
Читайте також: Архітектори Міжмор'я
Міжмор'я чи Тримор'я
Під час відкриття саміту 17 травня польський президент Анджей Дуда наголошував на важливості проекту "Тримор'я" – проекту співпраці між країнами регіону, що знаходяться між Чорним, Балтійським та Адріатичним морями. Желіко Райнер, віце-спікер хорватського парламенту, вже під час обговорення у польському сеймі 18 травня, підкреслив важливість з’єднання півночі з півднем Європи через Центральну Європу і наголошував, що Хорватія разом із Польщею є найбільшими промоутерами ініціативи “Тримор’я”, зокрема у його інфраструктурному аспекті та аспекті забезпечення енергоносіями. На його думку, ця ініціативи принесе більше економічного процвітання та співпраці для країн між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями. У сучасній Польщі великим промоутером проекту "Міжмор'я", що за змістом є близьким до "Тримор'я",про яку згадували Дуда і Райнер під час саміту, був Лех Качинський. Для Качинського важливим її аспектом була саме співпраця у галузі постачання енергоносіїв між країнами. Саме цей аспект також виділив Райнер.
Читайте також: Разом зручніше? Який формат економічної інтеграції вигідний Центрально-Східній Європі
Цікаво, що маршалок польського сейму Марек Кухцінський дещо розширив своє бачення Центрально-Східної Європи, порівняно з Тримор'ям, про яке говорив президент Польщі Анджей Дуда під час відкриття саміту чи "Міжмор'ям" Леха Качинського. Для Кухцінського Центрально-Східна Європа – це країни, що знаходяться між Середземним, Чорним, Каспійським та Балтійським морями. Таке розлоге трактування регіону, вочевидь, відображає "свіжість" та поки що "недосконалість" концепції співпраці.
Друга панель обговорення на саміті була присвячена співпраці задля розвитку інфраструктури осі "Північ-Південь". Зокрема, у вступному слові спікер сенату Польщі Станіслав Карчевський говорив про потребу активнішого розвитку автомагістралі Віа Карпатія. На початку планувалося, що ця автомагістраль з'єднає литовську Клайпеду із грецькими Салоніками, однак як повідомила в коментарі Тиждень.ua представниця української делегації на саміті, голова підкомітету ВР з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та ЄС Оксана Юринець, проект Віа Карпатія обов'язково має отримати з'єднання з Україною. Вона також припускає, що на схожих позиціях стоїть і польська сторона – організатори саміту.
Під час панелі саміту, що стосувалася питань інфраструктури, представники української делегації говорили не лише про дорожнє сполучення, але й про інші інфраструктурні проекти. За словами Юринець їх далі обговорюватимуть у Трускавці 23-25 червня. "Маршалок сейму буде на цьому заході. Вчора він про це домовився зі спікером Андрієм Парубієім”, – повідомила вона у коментарі Тиждень.ua.
В цілому варшавський саміт голів парламентів справив враження події, що може мати перспективу розвитку. Однак залишає по собі. Також безліч запитань, як от хоча б, в яких рамках буде окреслено регіон співпраці, які ролі матимуть країни, чи не впливатимут. на їхні взаємини історичні розбіжності. Що ж до України, то для нас залишається запитання, яку ж роль та місце у цих концепціях матиме Україна. Хоча поки що важливо використовувати будь-який майданчик, головне не розпорошитися на надто багато напрямків