Не лише тому, що кількість місць обмежена, та й заходи безпеки суворі (більшість гостей мають ворогів, які хочуть їх убити). Ця перепустка дає змогу побачитися з найвпливовішими людьми у світі, що обговорюють найсерйозніші проблеми. Стоїш собі в ліфті готелю Bayerischer Hof і думаєш, що жінка поруч скидається на Крістін Лаґард, а потім усвідомлюєш, що й справді їдеш із головою МВФ.
Цього року можна виокремити три ключові тенденції у сфері європейської безпеки. По-перше, чіткий консенсус щодо Росії. Навіть міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель, представник нібито поблажливої Соціал-демократичної партії, жорстко висловився про тактику Кремля «поділяй і володарюй» та підтримав Україну. Герберт Макмастер, радник Дональда Трампа з питань національної безпеки, відверто заявив, що докази втручання Росії в політику США є «беззаперечними» (хоча його бос трохи іншої думки). Я запитав міністра закордонних справ Росії Сєрґєя Лаврова, чи задоволений він ефективністю інвестицій, бо, згідно з нещодавно висунутим обвинуваченням, місячний бюджет російських змовників, витрачений на втручання у вибори, сягав $1,25 млн. Відповіді я не дістав, зате запитання викликало надзвичайний шквал аплодисментів.
По-друге, напружені, та все-таки не зруйновані трансатлантичні відносини. На цьому наголосив навіть Зіґмар Ґабріель. Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Лайєн теж говорила красномовно (її виступ у «дуеті» з французькою колегою Флоранс Парлі був незабутнім). Багатьом європейцям не подобається політика нинішньої Адміністрації президента США, але треба якось пристосовуватися та працювати далі.
З американського боку, Макмастер згадав дві торішні суперечливі колонки у The Wall Street Journal, співавтором яких він є. Ті статті сприйнялися як спроби трампівців кинути сумнів на міжнародний лад, заснований на правилах (в одній із колонок Макмастер порівнює світову політику зі спортивною ареною та критикує поняття світової спільноти). Проте слухачам у Мюнхені він пояснив, що мав на увазі: важливо ізолювати країни-парії та владу, яка порушує права людини. Найсуперечливіша тема про неналежне фінансування у сфері оборони поступово стає менш актуальною: європейські країни стали виділяти більше коштів. Наприклад, Франція досягне необхідних 2% ВВП до 2025 року, тобто витратить на $300 млрд більше ($372 млрд за нинішнім курсом).
Читайте також: Фінансові раптові навчання
По-третє, франко-німецька співпраця стала важливим рушієм європейської безпеки. Варто очікувати ще більше спільних проектів зі створення озброєння та військової техніки, тіснішої співпраці в космічній галузі, кіберсфері та розвідці, а також жорсткішої зовнішньої політики Європейського Союзу (зокрема, скасування вимоги про одноголосне ухвалення рішень). Настає майбутнє коаліцій, які вдатні, швидкі й готові діяти, а повільні рішення недолугих інституцій лишаться в минулому.
Це зіграє на руку Великій Британії після Brexit. Виголошуючи промову, Тереза Мей підкреслила роль своєї країни в боротьбі з тероризмом та іншими проблемами. Вона закликала до гнучких і прагматичних підходів для продовження співпраці з британцями після Brexit. Однак ці слова не знайшли особливого відгуку серед аудиторії, прем’єрку просто ввічливо слухали. Для більшості країн ЄС сильні інституції та нормативна база — це не просто деталі, вони лежать в основі всього й без них ніяк. Отже, заради гармонійного співіснування підлаштовуватися доведеться Великій Британії, а не решті Євросоюзу.
Читайте також: 10 помилок у сприйнятті Росії
Але стривайте! Якщо Франція та Німеччина укладають гнучкіші угоди, намагаючись укріпити фундамент Європи, то чому б не лишити простору для співпраці з країною великого потенціалу, нехай і поза межами ЄС? Гадаю, про це ми говоритимемо на зустрічах у Мюнхені в подальші роки.
———————-
Під час свого виступу на Мюнхенській конференції з питань безпеки радник президента США з національної безпеки Герберт Макмастер звинувачував Москву в дезінформації, підривній діяльності та шпигунстві. При цьому, коментуючи можливість співпраці з Росією у питаннях кібербезпеки, він зауважив, що Вашингтон хотів би мати «кібернетичний діалог», але лише за умов, якщо РФ щиро захоче збавити свою шпигунську діяльність у цій сфері. Водночас, за його словами, докази причетності Кремля до втручання в американські вибори тепер є незаперечними. Такі дані він дістав від спеціального розслідування, яке веде Роберт Мюллер. Міністр закордонних справ РФ Сєрґєй Лавров, який також брав участь у конференції, відповів, що всі висунуті обвинувачення є лише пропагандою. Також на промову Макмастера встиг відреагувати й сам президент США у властивому йому стилі. У своєму мікроблозі у Twitter він написав, що «Макмастер забув сказати, що росіяни не впливали й не змінювали результатів виборів 2016 року». При цьому Трамп зазначив, що єдина змова була між Росією та демократичною партією, зокрема Гілларі Клінтон.