У Луганську всі довкола постійно говорять про паспорти. Здається, можна підійти до незнайомців на зупинці, запитати, що вони думають про російські паспорти, і ніхто з них не здивується. Про них говорять на роботі, на святкових зібраннях і просто на вулиці. Люди переговорюються з балконів багатоповерхівок та у транспорті. Ця тема охопила всі верстви населення, і головне, що люди перепитують одне одних, — це чи треба оформлювати російський паспорт. Міркування на цю тему доволі нехитрі: чи можна буде після цього й далі отримувати українську пенсію? Чи не заберуть опісля український паспорт? Чи можна буде оформити до всіх пенсій (тобто «республіканської» та української) ще й російську, яка, за місцевими міфами, сягає аж 11 тисяч рублів проти 5 тисяч рублів пенсії «ЛНР». Одне слово, люди говорять про конкретні речі, натомість жодних ідеологічних чи політичних аргументів я не чула ніде й ні від кого.
Цікавий факт: усіх співробітників «міністерств» «республіки» й військових зобов’язали оформити російський паспорт. Сказали, що без варіантів: навіть якщо людина цього не хоче, у неї все одно знімуть із зарплатні 6300 рублів — саме стільки офіційно коштує оформлення російського й закордонного паспортів. Усі інші, хто може отримувати інформацію з офіційних джерел, вагаються й перепитують одне одного: а російський паспорт видають лише власникам місцевого паспорта? А навіщо мені стільки паспортів? А якщо я отримую військову пенсію в Україні, чи не відберуть її в мене, коли оформлю собі російський паспорт? І такі розмови точаться годинами. Експертами стають люди, які десь щось чули від сусідів і родичів. Завжди є хтось, хто пояснює значення такого кроку, а також перспективи й переваги російського паспорта.
Читайте також: Тариф на виживання
Прихильників Путіна тут доволі багато — саме вони найдужче раділи, коли почалася паспортизація. Взагалі, на можливість отримати громадянство Росії тут чекали дуже сильно ще з літа 2014 року. Чекали взимку 2015-го, чекали щодня. А потім перегоріли, просто перестали про це думати. Тому запізніла видача російських паспортів виявилася не надто радісною. Це ніби квест, який треба пройти, але не дуже зрозуміло, чи ще хочеться це робити. Проте коли хтось вказує на те, що російські паспорти почали видавати якось запізно, прихильники Путіна кажуть, що в їхнього кумира були зв’язані руки і він просто не міг пришвидшити цей процес.
Кажуть, у Луганську вже працюють корупційні схеми довкола прописки в гуртожитках тих, хто бажає отримати російський паспорт за спрощеною схемою. Насамперед це мешканці республік колишнього Радянського Союзу, яким раніше не світило російське громадянство, а шлях до нього пролягав через іспит із російської мови, черги, медичну комісію, а потім усе одно роки очікування. Але вже зараз сотні людей східної зовнішності шукають прописки в «республіці», щоб зрізати шлях до отримання заповітної російської «книжечки».
Читайте також: Як спрацювали нововведення для абітурієнтів з ОРДіЛО та Криму
Ну, а для мешканців Луганська корупція почалася ще на етапі оформлення місцевого паспорта. Черги неймовірні — люди чекають по кілька місяців або шукають можливості розв’язати питання за гроші. Першими почали оформлювати російські паспорти ті, хто працює в Росії, хто може там прописатись у дітей, хто чітко простежує для себе можливість оформити пенсію РФ. Інша категорія тих, хто прагне отримати російський паспорт, — заробітчани. Ті, хто колесить Росією в пошуках кращої долі й заробітку. Для всіх тих, хто миє підлоги десь у Сочі, доглядає за дітьми в Москві чи будує корівники в Ростові, цей паспорт конче потрібний. Ще одна категорія — ті, хто не може перетинати кордон з Україною з певних причин: через борги за кредитами, воєнне минуле або сучасне. Закордонний паспорт для них — вихід, бо він дасть можливість мандрувати світом із Росії.
Тож виходить, що люди, які зараз утворюють черги, це переважно або заробітчани, або пенсіонери, які сподіваються на російську пенсію. Усі інші, кого я знаю, говорять про те, що вони не бачать для себе жодного сенсу оформлювати цей паспорт. Як варіант, вони поки що просто чекають, щоб усе з’ясувати й почути відгуки тих, хто вже «паспортизувався». Тобто з мого оточення, із мого колективу та з кола моїх друзів жодна людина не побігла за російським паспортом. Дехто поцікавився, що для цього треба, й одразу постав перед страшною проблемою: чергами за «ЛНРівським» паспортом. А вже після цього виникли нові питання: чи потрібно взагалі мати місцевий паспорт, щоб отримати російський, і чи можлива спрощена схема отримання місцевого паспорта, наприклад, за гроші, але без черг.
Читайте також: Старість в "ЛНР"
Якщо російський паспорт означає громадянство, то воно дивне. Багато хто знає, як це відбувалося у Криму, коли нові кримські паспорти не сприймають серйозно ніде, навіть у Росії. І тому в Луганську обіцяний російський паспорт сприймають саме так: як варіант кримського, який Росія видасть для заспокоєння — як вітаміни замість ліків важкохворій людині. Дивно й те, що чутки про паспорти поширилися ще за місяць до початку «паспортизації». Здавалося, що в Москві ще до кінця не вирішили, що робити, але в Луганську про рішення вже знали всі. А ще уявіть, яка смішна ситуація, коли багато хто має по п’ять паспортів: громадянина України й закордонний, місцевий і російський у двох варіантах (закордонний і внутрішній). Так можна і з глузду з’їхати від думок, яким і коли користуватися. Де ще таке могло би бути!
І при всіх дивних змінах довкола можна сказати, що ми живемо в історичний час. Кажуть, що цими паспортами просто вирішили перерахувати мешканців «республіки», зробити перепис громадян. Але для них самих це чергове випробовування того, чи можна жити в «республіці». І навіть при цьому є ті, хто мріє покинути своє місто й почати шукати кращого життя будь-де. «Ми з дружиною вирішили, що російський паспорт нам не потрібний, — розкує мені приятель-бізнесмен. І пояснює: — Так, ми часто буваємо в Росії, але і в Україні не рідше: вирішуємо там справи, подорожуємо через Київ. Я знаю, що списки власників російських паспортів зливають в Україну. То я не хотів би, щоб мене якогось разу не пустили в Україну, бо я подбав на майбутнє про російський паспорт».