Дослідницька група ООН виступила із заявою, що розділена на частини Лівія стикається із серйозною загрозою у сфері безпеки через перенасичення іноземними бойовиками та співробітниками приватних військових компаній (ПВК). Останнє, наголошується у доповіді, особливо стосується ПВК «Вагнера».
Спекуляції на тему того, що російські найманці знизили активність на півночі Африки, були популярні в останні кілька місяців у світлі бойових дій в Україні. Однак зустрічалися протилежні думки, згідно з якими сотні найманців все ще залишаються у тій же Лівії, щоб надавати підтримку польовому командиру Халіфі Хафтару. Оонівські дослідники наводять конкретні дані: за їхніми словами, у Лівії перебувають близько 2 тис. «вагнерівців» разом із авіацією та засобами ППО російського виробництва.
Крім того, цього місяця Держдепартамент виступив з низкою свідчень, що вказують на пропагандистську активність структур, пов'язаних із ПВК «Вагнера», зафіксовану в Африці. Дипломатичне відомство США звернуло увагу на те, що близькі до цього «бренду» ресурси, як і раніше, намагаються вкоренити в громадській думці африканських країн впевненість у російському уряді, інтереси який, як прийнято вважати, представляють «вагнерівці».
Окремим фактором збільшення ваги російських найманців на континенті можуть стати наслідки кризи продовольчих поставок, що виникла через війну в Україні, попереджають в експертному середовищі.
Катастрофічні ціни
Країни Африки імпортували 44% пшениці з Росії та України в період із 2018 по 2020 роки. Криза поставок, що набирає оберти, для них стає особливо болючою. Африканський банк розвитку (АБР) повідомляє, що локальні гравці вже зараз стикаються з нестачею щонайменше 30 млн тонн продовольства. Насамперед це стосується пшениці, кукурудзи та соєвих бобів. «Африка не контролює виробничі або логістичні ланцюжки і повністю залежить від ситуації», – сказав президент Сенегалу Макі Салл.
Зростання вартості продовольства відбувається у політично складний час для низки країн континенту. Анголу та Кенію наприкінці цього року чекають президентські вибори. За ними, 2023 року електоральний цикл поглине Судан та Демократичну Республіку Конго.
Партія Народний рух за звільнення Анголи, яка перебуває при владі з моменту здобуття незалежності у 1975 році, може стикнутись із небаченою раніше єдністю опозиції. У Кенії спостерігачі не виключають, що потенційні результати голосування можуть бути оскаржені. У 2007 році така ситуація призвела до потужних народних зіткнень.
У Судані армійські кола публічно дають зрозуміти, що ніщо не завадить проведенню очікуваних виборів 2023 року, які мають підбити межу під тривалим транзитним періодом. Проте мало хто сумнівається, що ПВК «Вагнера», яка міцно закріпилася в цій країні, мовчки спостерігатиме за електоральним процесом, не спробувавши прямо чи опосередковано змінити баланс сил на користь «вигідних» політичних фігур.
Тривалий конфлікт між урядом Демократичної Республіки Конго, що базується в Кіншасі й радикальними угрупованнями, як і раніше, становить загрозу керованості країни. Ця проблема у сфері безпеки порушує питання, чи не зіткнеться потенційне переобрання президента Фелікса Чисекеді з перешкодами.
Зростаюча вразливість
Свіже дослідження Oxford Economics Africa містить прогноз, згідно з яким зростання цін на продовольство загрожує для Африки соціальними зіткненнями. Автори доповіді визнають, що регіональні гравці намагаються мінімізувати відповідні ризики. Так, Єгипет та Нігерія відклали плани щодо скорочення субсидій на деякі продукти харчування та паливо, тоді як Марокко, Кенія та Бенін пішли на підвищення мінімальної заробітної плати. Південна Африка продовжила щомісячні виплати безробітним та тимчасово обмежила податок на паливо.
Проте експерти вважають це лише паліативними заходами, здатними зупинити негативні тенденції лише на якийсь час.
Рейтингове агентство Moody's виступило із заявою, що очікує стрибка соціальних та політичних ризиків протягом наступних 18 місяців на Близькому Сході та в Африці через стійкість глобального шоку навколо цін на продукти харчування та енергоносії. "Незважаючи на те, що регіон може отримати деяку допомогу від міжнародного співтовариства донорів, вона навряд чи повністю захистить вразливі домогосподарства з огляду на ймовірну нестачу таких основних продуктів харчування, як зернові", – сказав Аурельєн Малі, старший віце-президент Moody's.
За даними міжнародного агентства, Мозамбік, Того, Туніс і Намібія очолюють список найбільш вразливих з погляду політичних заворушень країн, враховуючи їхню значну залежність від імпорту енергоносіїв та продуктів харчування.
Запрошення для найманців
Експерт у сфері безпеки Рафаель Паренс звертає увагу на те, що Африка має давній досвід виживання в контексті голодних бунтів та пов'язаних із ними політичних потрясінь. Дослідник нагадує, що у 2007-2008 роках зростання цін на продовольство вже призводило до серйозних заворушень, що охопили 14 держав регіону. Проте нинішня ситуація відрізняється появою нового компоненту — російських найманців.
За оцінками Паренса, в умовах соціальних заворушень, особливо на тлі запланованих виборів у низці держав, місцеві політичні лідери, побоюючись за збереження своїх позицій, можуть піти на превентивні заходи, звернувшись за допомогою у сфері безпеки до іноземних ПВК. Враховуючи зниження військової активності в Африці низки західних держав, «бренд» ПВК «Вагнера» може опинитися в центрі уваги, розмірковує дослідник.
Потенційні «продовольчі» хвилювання, майбутні вибори та слабка захищеність від загрози радикальних формувань можуть сформувати ситуацію «ідеального шторму», який відкриє для російських «солдатів удачі» вікно можливостей, підсумовує Паренс.