Субота 5 червня виявилася по-справжньому спекотною для жителів Будапешта. Попри обмеження громадських зібрань, тисячі мешканців міста вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти будівництва філії Фуданського університету в Угорщині. Щоб таки дотримуватися формальних вимог, протестувальники зустрілися групами до 500 осіб у різних точках і врешті зійшлися в суцільний мітинг на площі Лайоша Кошута.
У квітні 2021 року незалежне угорське видання Direkt36 оприлюднило розслідування про те, що влада країни отримала півторамільярдний кредит від Пекіна для будівництва європейських кампусів одного зі своїх найпрестижніших університетів. Розслідування базувалося на офіційних урядових документах, які отримали журналісти. Згідно з тими документами, будівництво мало відбуватися як «суто китайський проєкт», тобто виконувати його мали підрядники з КНР і застосовувати власні будматеріали. До того ж, як ідеться в розслідуванні Direkt36, увесь проєкт будівництва тих корпусів коштуватиме більше, ніж освітній бюджет Угорщини за 2019 рік. З часу публікації матеріалу ця тема стала однією із ключових у внутрішній політиці країни, де відчувається неабияке пожвавлення у зв’язку з парламентськими виборами наступного року. «Історію з Фуданським університетом робить такою вибуховою наявність майже всіх факторів, на які вказують противники «Фідесу» (керівної угорської партії. — Ред.), коли критикують уряд. Це занадто тісні відносини зі східними автократичними країнами, а також величезний ризик корупції та сприяння заможним іноземцям замість молодих угорців з низьким рівнем доходу. Також ідеться про перекидання Орбана з образу противника комунізму на міцного союзника Комуністичної партії Китаю», — пояснив у коментарі Тижню таку велику увагу угорських політиків до цього проєкту автор згаданих розслідувань журналіст Сабольч Паньї.
Читайте також: Едвард Лукас: «Скидається на те, що Білий дім збирається «відкласти» питання Росії, щоб зосередитися на Китаї»
Ще одним важливим фактором, який перетворює будівельний проєкт на одну з вирішальних передвиборчих тем, на думку журналіста, є той факт, що основний політичний суперник Віктора Орбана та ймовірний кандидат на посаду прем’єр-міністра від опозиції, чинний мер Будапешта Гергель Карачонь перетворив зобов’язання негайно скасувати проєкт будівництва на свою передвиборчу обіцянку. Згідно з опитуваннями, ідея будівництва корпусу китайського університету на березі Дунаю не подобається навіть частині фанатів керівної партії. Хоча зазвичай прихильники «Фідесу» одноголосно підтримують ініціативи уряду. А у випадку з Фуданським університетом, «лише» 62% прихильників партії вважають цей проєкт вигідним для їхньої країни. Якщо ж брати загальне враження, то лише п’ята частина тих, хто ознайомлений із ситуацією, вважає, що такий проєкт стане корисним для Угорщини.
Ще одним серйозним тригером для протестувальників стало місце розташування корпусів першого в Європі китайського університету. Раніше влада відвела ту територію для будівництва кампусу для малозабезпечених студентів. За словами одного зі співорганізаторів протесту Андраша Джамбора, містечко дало б місця для проживання 12 тис. студентів, а також створило б 5,8 тис. одиниць соціального житла. Щоправда, урядовці стверджують, що спорудження університетських корпусів не впливає на проєкт із будівництва студентського містечка, а навпаки, надасть йому певного сенсу. Однак з огляду на ціну, для угорців навіть середнього достатку навчання у філії китайського університету буде надто дорогим. Як пише Direkt36, рік навчання на бакалаврських програмах обійдеться студентам у $8 тис. і більше, а на магістерських — $11,5 тис. і більше. Наприклад, рік навчання на бакалавраті університету Корвіна в Будапешті іноземцеві коштуватиме $2 тис., а на магістерській програмі — від $3 тис. Саме на цей факт посилаються протестувальники та угорська опозиція, коли спростовують аргумент про «сенсовість» будівництва корпусу китайського університету на берегах Дунаю.
Читайте також: Росія-Китай. Вісь, народжена вірусом
Фуданський університет вважають одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів Китаю. Він також належить до сотні найкращих освітніх закладів у світі. З ним співпрацюють поважні університети, як, наприклад, Єльський, Каліфорнійський, Единбурзький чи Лундський. Університет Корвіна в Угорщині також має спільні з Фуданським університетом проєкти. В Україні з ним співпрацює Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Однак попри це, до китайської вищої освіти й науки та самого Фуданського університету небезпідставно є кілька безпекових зауваг.
Зокрема, з 2011 року при цьому університеті працює окрема школа з підготовки розвідників. Такі школи діють при багатьох передових китайських університетах. Раніше шпигунством на користь Пекіна займалися здебільш китайські науковці, що навчалися чи здійснювали дослідження на Заході. Започаткування таких шкіл дало Пекіну змогу вивести свою розвідку на новий рівень, що водночас викликало занепокоєння серед спецслужб західних держав.
У грудні 2019 року студенти Фуданського університету зібралися в університетському кафе, щоб протестувати проти вилучення пунктів про свободу думки й академічну свободу з університетського статуту. З академічною свободою в Китаї завжди було складно, однак у 2000-х дослідники могли відчути певну лібералізацію. Хоча ненадовго. Згідно з дослідженням американського Національного громадського радіо (NPR), Фуданський університет став одним з кількох китайських вишів, які з 2018 року замість пунктів про академічну свободу додали у свої статути пункти про лояльність до Комуністичної партії Китаю. Згідно з тим самим дослідженням, з 2013-го (відколи Сі Цзіньпін очолив КНР) й до 2017 року щонайменше 109 університетів Піднебесної переглянули свої статути й додали до них пункти про лояльність до керівної партії. Зробити це були вимушені навіть престижні університети, як Фуданський чи Нанкінський, які мають спільні програми із західними науковими інституціями чи ЗВО. «У минулі роки спільні кампуси іноземних університетів у Китаї мали значну свободу для здійснення досліджень, але нині навіть той невеликий простір скоротився», — зауважив у коментарі Тижню професор Сіднейського університету й дослідник китайсько-американських відносин Сальваторе Бабонес. На його думку, європейські корпуси Фуданського університету Компартія використовуватиме як винагороду для найлояльніших науковців, щоб провести рік чи два в серці Європи.
З огляду на широку критику та політичні мінуси, які поки що принесла Вікторові Орбану ця угода з КНР, виникає запитання, навіщо йому це. Відповідь слід шукати в так званій політиці «відкритості до Сходу», яку угорський прем’єр почав розвивати після світової фінансової кризи наприкінці 2000-х. На думку викладача університету Корвіна та одного з редакторів угорської стратегії щодо Китаю Тамаша Матури, основною метою такого бачення було зменшити залежність Будапешта від Брюсселя в рамках економічного та торговельного співробітництва. Угорщина тоді була не єдиною країною, що намагалася знайти нових економічних та інвестиційних партнерів на Сході. Матура в інтерв’ю подкасту EU-China Hub нагадав, що східноєвропейські країни, зокрема й Угорщина, пішли цим шляхом, слідуючи за західноєвропейськими колегами, які започаткували партнерство з Китаєм на кілька десятиліть раніше. Так, перші німецькі компанії з’явилися на китайському ринку ще на початку 1980-х. Слід також зазначити, що політика «відкритості до Сходу» спершу зовсім не передбачала співпрацю лише з Піднебесною, а розглядала різноманітні варіанти в тому регіоні.
Читайте також: Протистояння двох Китаїв
За весь час існування ця політика не принесла особливого економічного зиску для Угорщини. Попри гучні заяви (спершу збиралися рівень торгівлі довести до €10 млрд уже у 2015 році, але не вдалося), рівень двосторонньої торгівлі залишається доволі низьким. «Співпраця між Угорщиною та Китаєм більш ніж прагматична… Прем’єр-міністр Угорщини згадував КНР чимало разів як певну модель для наслідування. Співпраця виходить за рамки економічної та ділової. Тож оскільки Віктор Орбан налагоджує свій «неліберальний режим» (це його термін), то очевидно, що Піднебесна — чудовий партнер як ще один такий «неліберальний режим», — вважає Матура. Утім, кредит для будівництва корпусів Фуданського університету — не перша велика угода між Пекіном і Будапештом. Раніше країни підписали договір на €2 млрд щодо фінансування реконструкції залізничного сполучення між Будапештом і Белградом.
10 червня Віктор Орбан оголосив, що згоден на запропонований опозицією референдум щодо долі філії Фуданського університету. Проте, за словами Сабольча Паньї, він має всі інструменти, щоб дати зелене світло будівництву кампусу ще до виборів. «Уряд наразі намагається проконтролювати збитки, оскільки не може скасувати сам проєкт. Це засмутить Китай і виявить політичну вразливість та слабкість Орбана, яких він зазвичай намагається уникати», — каже Паньї. Уряд поки що намагається донести, що весь проєкт буде відкладено, але остаточних планів ще немає. «Це, звісно, неправда», — додає журналіст. За його інформацією, найближчим часом парламент голосуватиме за нові закони, які юридично встановлюватимуть право власності Фуданського університету на ту земельну ділянку, де за проєктом його мають побудувати. «До того ж уряд застосував спеціальні регулювання до тієї території, а це означає, що всі види дозволів, потрібні для будівництва, можна буде видати значно швидше», — зазначає Паньї. Загалом чинний угорський уряд має небагато перешкод, щоб дати старт будівництву ще до парламентських виборів 2022 року. Для Паньї, як і для багатьох інших угорців, питанням залишається лише те, чи наважиться уряд Віктора Орбана на такий політичний ризик ще до виборів, чи все ж доля першого європейського корпусу китайського університету вирішиться на голосуванні наступного року.