Учора в Європейському парламенті у Страсбурзі відбулися дебати, на яких розглядали подання румунських ультраправих сил про вотум недовіри президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн. Саме голосування згідно з порядком денним має відбутися 10 липня.
Румунський правий депутат Георге Піпереа подав вотум недовіри після того, як минулого тижня зібрав достатню кількість підписів, щоб висловити обурення з приводу таємного листування фон дер Ляєн 2021 року з Альбертом Бурлою, генеральним директором фармацевтичного гіганта Pfizer. Воно стосувалося переговорів щодо постачання вакцин до Європи у розпал пандемії коронавірусу, пише видання Politico.
Під час виступу перед Європейським парламентом фон дер Ляєн уперше вдалася до деяких деталей, пояснивши, чому вона вважає несправедливими звинувачення щодо неї у скандалі, який став відомим як Pfizergate. За її словами, переговори щодо контракту проводила Єврокомісія спільно з державами-членами, і кожен контракт детально вивчався у столицях, перш ніж його підписала кожна з 27 країн. Фон дер Ляєн також назвала своїх критиків «теоретиками змови» та «апологетами Путіна».
Як зазначили у Politico, вчорашні дебати дали уявлення про те, що парламент загалом мав ширший спектр претензій до голови Єврокомісії, а також про те, що опозиція будує проти неї та її команди комісарів.
«Ця пропозиція стала небажаним політичним головним болем для глави виконавчої влади ЄС саме у той час, коли її Комісія веде переговори, намагаючись уникнути високих тарифів на європейські товари з боку адміністрації президента США Дональда Трампа», – зазначає видання Reuters.
Так, окрім власної партії Урсули фон дер Ляєн – правоцентристської Європейської народної партії – кожна політична фракція в тій чи іншій формі висловила певну критику щодо виконавчої влади ЄС. Хтось – за відступ від «зеленого курсу» або ж за його недостатність, хтось – за занадто часті альянси з ультраправими чи за гру на руку іноземним силам.
«З цим вотумом недовіри ми втрачаємо час: Путін буде задоволений тим, що його друзі роблять тут. Я знаю, що німецька AfD (“Альтернатива для Німеччини”) і румунська AUR (Альянс за єдність румунів) є маріонетками Путіна. Цей вотум недовіри спрямований проти безпеки європейців», – сказав під час дебатів лідер Європейської народної партії Манфред Вебер.
Попри те, що на цьому етапі голосування у четвер буде переважно символічним, оскільки більшість політичних груп уже дали зрозуміти, що голосуватимуть проти вотуму недовіри, такий інцидент трапився вперше за понад десять років. Загалом раніше було дев’ять спроб депутатів Європарламенту повалити Європейську комісію, пише видання Euronews.
Останній інцидент відбувся у листопаді 2014 року проти Єврокомісії під керівництвом президента з Люксембургу Жана-Клода Юнкера. Його ініціювала євроскептична політична група «Європа свободи і прямої демократії» у відповідь на фінансовий скандал «Люксембурзькі витоки», який викрив податкову систему країни. Тоді «за» проголосував лише 101 з 670 депутатів Європарламенту, що значно нижче необхідного порогу.
Лише одного разу в історії вотум недовіри призвів до відставки Єврокомісії, хоч і це сталося без формального голосування на пленарному засіданні. У березні 1999 року Єврокомісія під керівництвом президента з Люксембургу Жака Сантера пішла у відставку на тлі звинувачень у шахрайстві та проблем з прозорістю, випередивши офіційне голосування у парламенті. Це сталося незважаючи на те, що у попередні роки Єврокомісія пережила три окремі спроби відставки з інших питань.
Якщо б вотум недовіри був схвалений, це призвело б до відставки всієї Єврокомісії та запустило б складний процес призначення 27 нових європейських комісарів. А зважаючи на те, яким цей процес був рік тому, зробити це зараз знову було би вкрай непросто.