У квітні планується прийняття Національної антикорупційної стратегії. Хоч вона ще не набула чинності, але багато її положень уже працюють. Про це повідомив у коментарі Тиждень.ua Олексій Хмара, президент Transparency International Україна.
«По-перше, програма передбачала прийняття пакету антикорупційних законів і початок роботи двох інституцій: Національне агентство по превенції корупції та Нацбюро по пошуку високопосадових корупціонерів», – розповів Хмара.
За його словами, на інституції вже виділили кошти у бюджеті.
«У бюджет закладені фінанси для обох інституцій, але, на жаль, не такі великі, як треба: приблизно 130 млн на Нацагенство і 240 млн – на Нацбюро. Насправді, потрібно утричі більше, але для старту непогано уже те, що зроблено», – зазначив Хмара.
Судова реформа
Фахівець стверджує, що програма передбачає новий підхід до призначення суддів, очищення судової системи.
«Проблема тільки в тому, що президент провів свою версію закону про судовий устрій та статус суддів, і через це деякі корупціонери часів Януковича і Кучми зараз переобрані на керівні посади в судах. Тому закон залишає корупціонерів правити, але все ж судова система очищується щонайменше на третину. Тобто, стає краще, але поки не так, як має бути. На жаль, це відбувається здебільшого через те, що президент просував свою версію закону, більш компромісну», – зауважив аналітик.
Реформа прокуратури
Щодо практичних років у реформуванні прокуратури Олексій Хмара наголосив на суттєвому скороченні кадрів: на третину, хоч потрібно майже на половину.
Крім того, за його словами, відбувається виділення спеціальної прокуратури, яка зосередить свою роботу на допомозі Нацбюро, тобто пошуку високопосадових корупціонерів.
«Змінюється функціонал кожного прокурора, поки що це не дуже помітно, але за рік-два ми матимемо відповідальних прокурорів на своїх посадах. Для цього лише потрібен час», – переконаний експерт.
Реформа міліції
На думку аналітика, реформа правоохоронних органів потребує іншого організаційного підходу.
«Якщо Аваков любить «показушність», то це, мабуть, не той міністр, який може проводити реформи. Тут потрібна скрупульозна системна робота з деталями, а не картинка для камер», – зазначив він.
Антикорупційні заходи у бізнесі
Експерт повідомив, що в рамках боротьби з корупцією в бізнесі запроваджено кілька новітніх заходів: «По-перше, кримінальна відповідальність бізнесу за корупцію. Коли компанію упіймали участі в корупційних схемах, то наступає санкція, і представника компанії судитимуть за кримінальним кодексом. Сама компанія сплачує штраф до мільйона гривень з конфіскацією незаконно отриманого. В окремих випадках компанія може бути ліквідована, якщо доведуть, що її діяльність суттєво вплинула на економічні або інші відносини чи підірвала авторитет влади. Ця ліквідація буде здійснюватися органами люстрації за рішенням суду».
Фахівець наголосив: «В Україні поки немає конкретного покарання, є лише одна суттєва норма: якщо у бізнес-компанії є антикорупційний план, то така компанія може брати учать у державних тендерах, змагатися і вигравати, а якщо їх немає – то ні. З’являється надія, що бізнес буде чеснішим, якщо він бере участь у тендерах».
Реформа державних органів
За словами експерта, реформа державних органів передбачає переведення окремих функцій в електронний режим.
«Ми уже зараз маємо доступ до реєстру нерухомості і можемо за будь-якою адресою з’ясувати, кому належить ділянка (якщо ці дані занесли в реєстр). У парламенті вже зареєстрований законопроект, який дозволить шукати нерухомість не тільки за адресою, а й за прізвищами (з точними адресами та кількістю об’єктів, якими володіє особа). Цей сервіс буде доступний для всіх українців», – сказав Хмара.
Експерт підсумував, що практичні кроки антикорупційної діяльності – це наступний крок стратегії, оскільки ще не сформувалися нові інституції, які будуть здійснювати таку діяльність.
«Оскільки програма та стратегія кількарічні, то наступний етап спрямований на «роботу у полі», тобто конкретні ув’язнення корупціонерів, конкретні розслідування схем, конкретні повернення активів в Україну тощо. Для цього поки що взагалі нічого не зроблено, тому що нікому цим займатися. Органи, які традиційно це робили, наприклад прокуратура, не справляються. А нові інституції ще тільки формуються, тому говорити про їхній ефект зарано», – додав він.
Читайте також: Transparency International: В Україні менше «відмивають» коштів на держзакупівлях
Пропонуємо для прочитання: Transparency International: Корупція зростає у регіонах, слабко підконтрольних Україні