Жодної сенсації міські вибори на півночі Донеччини не принесли: якщо не згадувати поспішні висновки про можливість тріумфального повернення Нелі Штепи у Слов’янську, всі інші передбачення справдилися майже стовідсотково. Хоча ці перегони та сам виборчий процес більшість спостерігачів визнають більш брудними у порівнянні з президентськими та парламентськими. Воно й зрозуміло: місцева політика завжди викликала більше скандалів та суперечок, під час виборів існувала спокуса маніпулювання за “своїх” людей, а з провадженням децентралізації посади голів ОТГ та місцевих депутатів отримали ще більш суттєву вагу. І тому на більшості округів боротьба була завзята та інколи на межі фолу.
Вже можна казати, що міський голова Бахмута Олексій Рева, який керував містом понад 30 років, продовжить це робити принаймні ще п’ять. В цій ОТГ не потрібний другий тур, а свої 50 з величезним плюсом процентів чинний голова точно отримав. Але тепер під його головуванням буде не просто місто, а й кілька сільських населених пунктів, які через приєднання увійшли в новостворену ОТГ. Це дещо відсилає до російської реальності, де вирішили “обнулити” строк президентства. Бо, формально, мер-старожил вперше опиняється на посаді голови ОТГ. Його більш менш реальним конкурентом став депутат міської ради Валерій Слєсарев, який, на відміну від Реви-самовисуванця, заручився підтримкою ОПЗЖ. Населення міста та прилеглих сіл спостерігало вперше за історію незалежності України справжні виборчі баталії: з чорним піаром, “форумами миру” з виступом відомих політиків, відкритими зустрічами з виборцями, новомодними відео, які став записувати навіть Рева, у якого до цієї виборчої кампанії не було навіть сторінок у соціальних мережах.
Читайте також: Наднизька явка і черги на дільницях. День виборів на Херсонщині
Відчуваючи загрозу не стільки у конкуренті за крісло мера, скільки у більшості в міській раді, Рева успішно опанував “франшизи” партій “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Опоблок”, куди завів багато чиновників та депутатів минулого скликання, які всі вийшли з “Партії регіонів”. А для тісної підтримки завів найбільш керованих бюджетників через партію “Порядок”, яка до цього взагалі не існувала в інформаційному просторі міста. Попри очевидний кредит довіри, який мав чинний мер, всі ці дії вказують на доволі серйозну стурбованість. Пам’ятаючи поразку, яка спіткала його сина Дмитра на парламентських виборах, які він з тріском програв невідомому чужинцю від ОПЗЖ Федору Христенко, Олексій Рева вирішив перестрахуватися по всі фронтах. В тому числі і за допомогою адмінресурсу та традиційних каруселей, які фіксували не тільки представники команди-конкурента, а й незалежні спостерігачі.
До поліції Бахмута надійшло 45 повідомлень, пов’язаних з порушенням виборчого процесу. За п’ятьма фактами порушень відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Серед порушень — видача бюлетеня сторонній людині за виборця, який вже помер, голосування кілька разів за різними документами, махінації з виборчими бюлетенями, перешкоджання діяльності журналіста. Автор цього тексту під час голосування на дільниці стала безпосереднім свідком процесу підготовки повторного голосування чоловіка, який вийшов з дільниці та доволі голосно пояснив друзям, що поспішає отримати “чужий паспорт” в автівці, яка чергувала за рогом біля дільниці. Побачивши увагу журналіста, машина поїхала, а людина, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, тому й не приховувала своїх намірів, пояснила, що привезли його з міста Дніпро “голосувати за гарного мера”. Чоловік не бачив в цьому нічого поганого, бо, за його словами, він громадянин України і може віддавати свій голос де схоче.
Читайте також: Вибір не для всіх
Але затриматися, щоб дати свідчення, він, звісно, відмовився і дуже швидко втік. Можливо, підвезення виборців відбувалося і з боку конкурентів, бо в місті були помічені люди старшого віку, які шукали гуртожиток, де зазвичай ночують ті, хто приїжджає з окупованої території. На разі, КПВВ “Майорське” через карантинні обмеження не працює, але при бажанні, людей можна було завезти через Росію, попередньо перереєстрував місце виборів, як це стало цьогоріч можливо для переселенців. За попередніми підрахунками, партія “Порядок” отримала найбільшу кількість голосів, на другому місці — ОПЗЖ. Прохідними є “Слуга народу” та “Опоблок”. На межі – “Європейська солідарність”. Цікаво, що попри скандали та протистояння, доволі велика частина виборців голосувала за чинного мера, але підтримувала команду його конкурента, не вбачаючи в цьому чогось нелогічного, бо Реву та його людей з різних партій теж складно назвати радикально прогресивними чи щиро патріотичними. Тому в Бахмуті, скоріш за все, відбуватиметься протистояння не ідей, а особистостей та сфер впливу. При подібному розкладі, більшість депутатів залишається під контролем міського голови, хоча наявність справжньої опозиції під суттєвим впливом Наталі Королевської додасть в політичне життя Бахмута певного конфліктного компонента.
До останнього сподівалися на диво у Часовому Яру, який до реформи самоврядування був містом-супутником Бахмута. Там після смерті міської очільниці Ольги Опанасенко виконував обов’язки був Сергій Чаус, який висувався від партії “Слуга народу”. Мали містяни і інший варіант — потужну команду пропонував і місцевий депутат та активіст Руслан Макарович, лідер осередку партії “Сила людей”, який теж балотувався на посаду голови ОТГ. Попри очевидну необхідність об’єднатися для спільної протидії, активісти, що розпорошилися по різних партіях, цього не зробили. Більш того, постійно конфліктували та публічно обвинувачували один одного. Тому, очікувано, що за попередніми результатами, вибори виграв “чужинець” – скандально відомий колишній депутат з Донецька, а зараз мешканець Покровська Дмитро Вєрзілов. Який, як сам зізнався на зустрічі з виборцями, вперше дізнався про таке місто пів року тому, обіцяв “зачистити місто від військових”, зокрема, у лікарні, яка тільки завдяки розташуванню там військового шпиталю продовжує працювати та приймати цивільне населення. Взагалі, цей кандидат, який незабаром стане головою ОТГ, де, до речі, розташований штаб ООС, має неоднозначну репутацію: ще в довоєнні часи його можна було побачити на мітингах комуністів, під час Майдану він “тусив” біля донецьких активістів, був депутатом в райраді Донецька від БЮТ, якийсь час начебто співпрацював з донецьким “Правим сектором”, на торішніх виборах відкрито підтримував Володимира Зеленського, а цю кампанію він провів з потужною підтримкою партії ОПЗЖ, безпосереднім “шефом” його був Владислав Лук’янов. Родина Лук’янових багато років володіла місцевим родовищем глини, яку імпортувала закордон.
Читайте також: «Волонтери» президента і різне ставлення до COVID-19. Як голосували в Чугуєві
При цьому, фактично був знищений комбінат з обробки вогнетривких глин, для розширення кар’єрів переселялися цілі райони міста, а за втрачене житло люди отримували не більше 10 тисяч гривень. В місті періодично спалахували скандали проти свавілля Лук’янових, до проблеми долучались різні політики, події висвітлювали загальноукраїнські та регіональні ЗМІ, до яких звертались місцеві мешканці. Але, як не парадоксально, вибір більшості з тих, хто прийшов на дільниці, фактично, поставили хрест на розвитку цього міста, де ставленики комбінату й до цього перешкоджали будь-якій діяльності на землях, що, на їхню думку, повинні використовуватися виключно для видобутку корисних копалин. Очевидно, що пристосуванець Вєрзілов буде планомірно виконувати вказівки родини Лук’янових, які нарешті позбулися незручного керівництва та незгодних депутатів. Більшість депутатського корпусу теж буде належати ОПЗЖ, тому представникам інших партії, які все ж потрапили до складу, нарешті доведеться домовлятися. І вони вже думають в цьому напрямку: один з кандидатів з партії “Сила людей”, історик Валерій Богуненко, вже навіть виніс на загальне обговорення в соціальні мережі ситуацію та можливі дії громадськості: “Чи можна говорити в умовах, що склалися, про початок періоду “політичної окупації” нашого міста? Які форми і методи самоорганізації населення можуть бути ефективні для контролю над місцевою владою, зокрема для протидії декларувати планам розробки кар'єрів в центральній частині міста (що, нагадаємо, крім подальших руйнувань, підвищить тут радіоактивний фон), і іншим подібним “проєктам”? Як часівярцам повернути в Часів Яр свою владу?”.
Змінилося керівництво у ще двох містах Бахмутського району, де проходили вибори. У Сіверській ОТГ чинний мер Василь Масюженко, який йшов самовисуванцем, за попередньою інформацією програє представнику ОПЗЖ Андрію Черняєву, який до цього працював заступником голови ОТГ Соледару. І в самому Соледарі пройшло рокірування: замість чинного мера Олександра Степаненка, який балотувався від ОПЗЖ, на крісло, скорі за все, сяде Євген Пластун — самовисуванець та чинний голова Бахмутської райради. Але попри відмінність партійних прапорів, справжніх змін так і не відбулося. На Донеччині традиційно “тасується колода” зі старих і начебто “оновлених” політиків.